Вирок № 41805797, 04.11.2014, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1249/14-к

Провадження № 1-кп/288/88/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зленко А.В.,

при секретарі - Кудрявцевій Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня кримінальне провадження № 288/88/14-к відносно:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лопатичі, Олевського району, Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, працює в ПІК ААЗ «Трейдінг Ко» на посаді інспектора охорони, не одружений, раніше судимий 05.07.2007 року Попільнянським районним судом за ч. 3 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від покарання за ст. ст. 1 п. «Б», 6, 8, 10 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Грищук Т. Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2012 року, у світлу пору доби, близько 18.00 години водій ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння та керував автомобілем «Опель» модель «Омега»д.н.з. НОМЕР_1, по правій смузі руху автодороги між селами Турбівка та Лисівка, в напрямку с. Лисівка, Попільнянського району, Житомирської області. На відстані 1400 метрів від автодороги «Брусилів-Попільня», ОСОБА_1 в порушення вимог п. п. 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу, а під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримуватися безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, проявивши неуважність, не врахував дорожні умови та дорожню обстановку, відволікся від керування автомобілем, почавши встановлювати у вертикальне положення пристрій автомобіля для захисту очей від сонячних променів, який встановлено у передній частині салону автомобіля та налаштовувати магнітолу, частково з'їхав з проїзної частини автодороги на прилегле узбіччя, де здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які рухалися в попутному напрямку по узбіччі дороги та не створювали своїми діями будь-яких перешкод чи небезпеки для руху водію ОСОБА_1

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, у вигляді тупої поєднаної травми тіла: уламкового перелому кісток лівої гомілки у нижній третині зі зміщенням, рваних ран лівої гомілки, правої гомілки, правого плеча, спинки носа, верхньої губи, тім'яної ділянки зліва, передньої черевної стінки, струсу головного мозку, множинних саден верхніх та нижніх кінцівок, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров'я.

Обвинуваченений ОСОБА_1 надав показання в судовому засіданні, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення злочину, що викладені в обвинувальному акті, та погодилася на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу, пояснивши, що рішення його добровільне і наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України йому зрозумілі.

З'ясувавши думку учасників судового провадження щодо обсягу та порядку дослідження доказів, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_1, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило особі середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами згідно ст.66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставин згідно ст. 67 КК України, що обтяжують покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно.

При даних обставинах, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, та інші обставини справи, суд приходить до висновку, що необхідно призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100,00 гривень з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, оскільки таке покарання, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.

В свою чергу, 06.10.2014 року від обвинуваченого ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію».

В судовому засіданні обвинувачений підтримав заявлене ним клопотання про застосування до нього п. п. «в», «е» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільнивши його від відбування покарання, оскільки на утриманні має двох неповнолітніх дітей та він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти застосування до ОСОБА_1 Закону України «Про амністію у 2014 році» та звільнення його від відповідальності.

Як встановлено ст. 85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст.86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 Закону України "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України,Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

19.04.2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. п. «в», «е» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, підлягають: особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи - особи, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений за ч.1 ст.286 КК України ОСОБА_1, має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4), про, що свідчить Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2, згідно з даними якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 записаний батьком ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4). Відповідно до довідки № 261 від 15.09.2014 року виданою Лисівською сільською радою Попільнянського району, Житомирської області ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) є батьком ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4) та не був позбавлений батьківських прав.

Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, про, що свідчить посвідчення третьої категорії серії НОМЕР_3 від 11.03.1993 року.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення середньої тяжкості відповідно до ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення він вчинив 19.07.2012 року, тобто до дня набрання чинності (19.04.2014р.) Закону України «Про амністію у 2014 році», свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 визнає повністю, щиро кається у вчиненому.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази: автомобіль «Опель», модель «Омега», д.н.з. НОМЕР_1, який переданий на зберігання обвинуваченому - ОСОБА_1 залишити обвинуваченому - ОСОБА_1.

Процесуальні витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу в розмірі 529 гривень 20 копійок, автотехнічної експертизи в розмірі 393 гривні 12 копійок підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-376 Кримінального процесуального кодексу України, Законом України «Про амністію в 2014 році»,Законом України «Про застосування амністії в Україні», суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100,00 гривень з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п. п. «в», «е» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Речові докази: автомобіль «Опель», модель «Омега», д.н.з. НОМЕР_1, який переданий на зберігання обвинуваченому - ОСОБА_1 залишити обвинуваченому - ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, (отримувач УДКСУ у м. Житомирі; банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039; код ЗКПО: 38035726; рахунок 31117115700002; код класифікації доходів 24060300) процесуальні витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу в розмірі 529 гривень 20 копійок та автотехнічної експертизи в розмірі 393 гривні 12 копійок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Житомирської області через Попільнянський районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Попільнянського

районного суду Зленко А. В.