Постанова № 41803497, 04.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13646/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів України у м. Києві про визнання недійсним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним та скасувати висновок ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, викладений у листі від 16 червня 2014 року № 6826/10/26-59-06-24 про те, що операція із внесення основних засобів до статутного фонду інших юридичних осіб є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою», а також зобов'язати відповідача в порядку п. 53.3 ст. 53 ПК України надати позивачу нову податкову консультацію про те, що операція із внесення платником податку основних засобів у процесі виділення до статутного фонду інших юридичних осіб не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року вказаний адміністративний позов було задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що операції з постачання товарів, в тому числі обміну, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктами оподаткування ПДВ.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задовольнити частково, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року - скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» звернулося до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві із запитом про надання податкової консультації від 30 травня 2014 року № 54.

Листом від 16 червня 2014 року № 6826/10/26-59-06-24 вказаний запит позивача був розглянутий.

Не погоджуючись із наданою податковою консультацією, ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» звернулося до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» суд першої інстанції виходив з того, що надана відповідачем податкова консультація не відповідає вимогам закону та суперечить позиції Державної податкової адміністрації України, що була викладена в листі від 22 лютого 2011 року № 4956/7/16-15/7-26 та позиції Державної податкової служби України, що була викладена в листах від 06 квітня 2012 року № 6140/6/15-3415-19 та № 10164/7/15-3417-19.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він зроблений без урахування всіх обставин, викладених у запиті про надання податкової консультації від 30 травня 2014 року № 54.

Згідно резолютивної частини постанови від 25 вересня 2014 року, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний був надати позивачу податкову консультацію про те, що операція із внесення платником податку основних засобів у процесі виділення (пп. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 ПК України) до статутного фонду інших юридичних осіб (пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України) не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Разом з тим, пп. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 та пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України вказують на те, що не є об'єктом оподаткування операція із внесення платником податку основних засобів у процесі виділення до статутного фонду інших платників податків, а не будь-яких юридичних осіб незалежно від того, чи є вони платниками податку на додану вартість у розумінні Податкового кодексу України чи ні.

Також судом першої інстанції не було враховано та не надано оцінку тим обставинам, що ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» планує внести частину власних основних засобів до статутного фонду юридичної особи, яка створена та діє відповідно до законодавства іноземної держави.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» колегія суддів встановила наступне.

Із запиту від 30 травня 2014 року № 54 вбачається, що позивач просив відповідача надати роз'яснення щодо практичного застосування пп. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 та пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України у випадку відокремлення частини майна із його подальшою передачею до статутного фонду юридичної особи, що створена за законодавством Російської Федерації, в обмін на корпоративні права, проте планує здійснювати господарську діяльність в Україні та зареєструвати своє представництво в Україні платником податку на додану вартість.

Згідно наданої позивачу податкової консультації операція із внесення платником податку основних засобів до статутного фонду інших юридичних осіб є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та підлягає оподаткуванню на загальних за основною ставкою.

У відповідності до пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об'єктом оподаткування.

Податковий кодекс України не містить визначення поняття «реорганізація юридичної особи». Разом з тим, у пп. 98.1 п. 98.1 ПК України містить визначення поняття «реорганізація платника податків».

З огляду на те, що для цілей оподаткування юридично значимою є реорганізація юридичної особи саме як платника податку, колегія суддів погоджується з доводами позивача та суду першої інстанції про те, що розкриваючи зміст операції, зазначеної у пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України слід керуватися пп. 98.1 п. 98.1 ПК України.

Згідно пп. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 ПК України під реорганізацією платника податків розуміється виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Дослідивши пп. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 та пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України у сукупності колегія суддів дійшла висновку про те, що від оподаткування податком на додану вартість звільнена операція з передачі частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Таким чином, обов'язковою умовою звільнення відповідної операції від оподаткування є передача частини майна до статутного фонду іншого суб'єкта господарювання, який відповідно до законодавства України є платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу або будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Положеннями ч. «г» пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПК України особою, для цілей розділу V «Податок на додану вартість» цього Кодексу, є постійне представництво.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що операція із внесення частини майна ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» до статутного фонду юридичної особи, що створена і діє за законодавством Російської Федерації в обмін на її корпоративні права буде звільненою від оподаткування податком на додану вартість виключно у разі реєстрації постійного представництва такої юридичної особи на території України платником податку на додану вартість.

За таких обставин вимоги ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» про визнання податкової консультації, викладеної в листі від 16 червня 2014 року № 6826/10/26-59-06-24, недійсною є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до абз. 2 п. 53.3 ст. 53 ПК України визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Таким чином, належним способом захисту права ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» на отримання консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства, яка відповідає нормам або змісту відповідного податку, є зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надати позивачу нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено фактичні обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задовольнити частково, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року - скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - задовольнити частково.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року - скасувати.

Адміністративний позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» - задовольнити частково.

Визнати недійсною податкову консультацію Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів України у м. Києві, викладену в листі від 16 червня 2014 року № 6826/10/26-59-06-24.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів України у м. Києві надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» нову консультації у відповідь на лист від 30 травня 2014 року № 54 з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині даної постанови.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.