Постанова № 41803446, 03.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 грудня 2014 року № 826/15614/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів Катющенка В.П. та Шейко Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження засіданні адміністративну справу:

за позовом:ОСОБА_1доДержавної реєстраційної служби України (відповідач-1) Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Ботезат Олексія Павловича (відповідач-2) Головного управління юстиції в м. Києві в особі Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві (відповідач-3)третя особа:ОСОБА_3про:скасування рішення про державну реєстрацію права власності та зобов'язання внести запис про скасування державної реєстрації прав,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

1) скасувати рішення про державну реєстрацію права власності індексний номер 3484138 від 27.06.2013 року на квартиру АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, номер запису про право власності 1445132;

2) зобов'язати Реєстраційну службу ГУ юстиції у м. Києві внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації прав на квартиру АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, номер запису про право власності 1445132, що здійснена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 3484138 від 27.06.2013 року.

Позивачка зазначає, що у 2011 році придбала у ОСОБА_4 кв. АДРЕСА_1. Однак, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16.03.2012 р. за позовом ОСОБА_3 в порядку спадкування визнано право власності на вказану квартиру за зазначеною особою. На підставі вказаного судового рішення державний реєстратор провів державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3

Однак, надалі, як зазначає позивачка, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2014 р. про перегляд попереднього судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено заяву ОСОБА_1 та попереднє рішення скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування відмовлено. Останнє рішення, як зазначає позивачка, набрало законної сили.

Враховуючи наведене позивачка звернулася до реєстраційної служби ГУ юстиції в м. Києві із заявою про скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно на квартиру за ОСОБА_3

Однак, державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_5 Реєстраційної служби ГУ юстиції у м. Києві було відмовлено, оскільки для скасування запису про право власності необхідно рішення про скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Між тим, позивачка вважає, що внаслідок прийняття останнього судового рішення запис про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності є таким, що не відповідає фактичним обставинам.

Враховуючи викладене у позовній заяві позивачка вважає, що на даний час наявні підстави для скасування рішення про державну реєстрацію прав на квартиру за ОСОБА_3, яке було прийнято державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Ботезатом О.П.

Державна реєстраційна служба України зазначила, що, прийнявши спірне рішення, державний реєстратор не порушив норм законодавства, оскільки було надано судове рішення про право власності за ОСОБА_3 У той же час, ДРС України погодилась з тим, що на даний час підстави, які враховувались при прийнятті спірного рішення, відпали.

При цьому, реєстраційною службою заявлено клопотання про залишення позову без розгляду на підставі ст. 100 КАС України, яке заявлено, виходячи із дати прийняття оскаржуваного рішення.

ГУ юстиції в м. Києві в особі Реєстраційної служби в контексті заявлених вимог (п. 2) зазначило, що підставою для скасування запису про реєстрацію прав за третьою особою є скасування рішення, на підставі якого було внесено запис. Відтак, як зазначив представник, заявлені вимоги є передчасними, а у разі скасування рішення про реєстрацію прав за третьою особою позивачка не позбавлена надалі права звернутися з відповідним судовим рішенням та іншими документами для скасування запису про реєстрацію прав за третьою особою.

Державний реєстратор ДРС України в судове засідання 02.12.2014 р. не з'явився, доказів поважності причин неприбуття не надав. З огляду на наведене та на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалено розглядати справу за відсутності цього відповідача.

Щодо третьої особи судом вжито заходів про її повідомлення про розгляд справи 02.12.2014 р., зокрема, направлено копію ухвали від 13.11.2014 р. за адресами, наявними в реєстраційній справі, у т.ч. за адресою представника, визначеній в копії довіреності. Крім того, копію ухвали від 13.11.2014 р. розміщено на офіційному веб-сайті суду. У той же час, копії ухвали повернуті поштою у зв'язку із закінченням терміну зберігання у зв'язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України копія ухвали суду вважається врученою, а третя особа - належним чином повідомленою про розгляд справи. Однак, третя особа в судове засідання не з'явилася, доказів поважності причин неприбуття не надала. У зв'язку з відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, ухвалено розглядати справу за відсутності третьої особи.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення присутніх осіб, які беріть участь у справі, дослідивши наявні матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.03.2011 р. між позивачкою (покупець) та ОСОБА_4 (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Договір посвідчений нотаріально. Зареєстровано в реєстрі за № 847.

Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» станом на 16.03.2011 р. сформовано витяг про державну реєстрацію прав, згідно з яким реєстраційний номер об'єкта: 32094833; тип об'єкта: квартира; адреса об'єкта: АДРЕСА_1; номер запису: 8012 в книзі: д.1459-127; тип речового права: право власності; власник: ОСОБА_1; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу № 847т; форма власності: приватна; частка: 1/1; дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 16.03.2011 р.

Згідно з рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16.03.2012 р. № 2-718/11 задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Київської міської ради, Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа - Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом, витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.

Витребувано у ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язано повернути її ОСОБА_3».

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 04.07.2012 року ухвалено: Рішення Подільського районного суд м. Києва від 16 березня 2012 року залишити без змін.

У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що 27.06.2013 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Ботезат Олексієм Павловичем прийнято рішення № 3484138 про проведення державної реєстрації за ОСОБА_3 права власності на вищезгадану квартиру (з відкриттям розділу). Між тим, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 26 записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Станом на 02.07.2013 р. сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Згідно із зазначеним витягом: номер запису про право власності: 1445132; дата, час державної реєстрації: 03.06.2014 р. 17:53:23 год.; підстава виникнення права власності: рішення суду № 2-718/11 від 16.03.2012 р. Подільського районного суду м. Києва; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу), індексний номер: 3484138 від 27.06.2013 р. 10:35:40 год.; власник: ОСОБА_3, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 17.08.2000 р. Відомості про об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 91999980000; квартира; адреса: АДРЕСА_1.

Між тим, відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2014 р. скасовано та постановлено нове, яким в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Київської міської ради, Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа - Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом, витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовлено.

Згідно відмітки судді від 14.07.2014 р. на копії судового рішення, воно набрало законної сили.

Надалі, 17.07.2014 р. позивачка звернулася до реєстраційної служби ГУ юстиції в м. Києві із заявою про скасування рішення від 27.06.2013 р. № 3484138 про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_3. Розглянувши зазначену заяву, державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_5 прийнято рішення № 14777982 про відмову у задоволенні вищезгаданої заяви позивачки. У рішенні встановлено, що згідно із вищезгаданим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2014 р. скасовано попереднє рішення цього ж суду від 16.03.2012 р. про визнання за ОСОБА_3 права власності на вищевказану квартиру. У той же час у рішенні зазначено, що для скасування запису про право власності необхідно рішення про скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд зазначає наступне.

Так, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно із ч. 1 ст. 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною другою статті 3 цього ж Закону встановлено, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 4 статті 15 цього Закону передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною 7 ст. 16 Закону передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 3 ст. 17 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 9 Закону передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Водночас, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 зазначеного Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Частиною 2 ст. 24 Закону встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Постановою КМ України від 17 жовтня 2013 р. № 868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який набрав чинності 12.02.2014 р. (далі - Порядок № 868).

Пунктом 37 Порядку визначено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, зокрема, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Слід додати, що відповідно до ч. 1 ст. 26 записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ч. 2 ст. 26 Закону).

При цьому, відповідно до п. 2.1. Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5 (далі - Порядок № 3502/5), для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 2.6. цього Порядку передбачено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав (п. 2.10. Порядку № 3502/5).

Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав (п. 2.11. Порядку № 3502/5).

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, спірне рішення було прийнято на підставі рішення Подільського районного суду м. Києва від 16.03.2012 р. № 2-718/11 про визнання права власності ОСОБА_3 на вищевказану квартиру.

Тобто, на час прийняття рішення про реєстрацію прав, державний реєстратор діяв відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 19 вищезгаданого Закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку, що на час прийняття спірного рішення державний реєстратор діяв в порушення вимог законодавства.

У той же час, у зв'язку з набранням законної сили рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2014 р. оскаржуване рішення про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру є таким, що не відповідає критеріям достовірності відомостей, що містяться у державному реєстрі, спірне рішення втратило свою юридичну значимість для цілей підтвердження прав цієї особи на квартиру.

Враховуючи наведене, беручи до уваги норми законодавства у сфері реєстрації прав на нерухоме майно, які діють на час розгляду справи, а також виходячи з того, що спірне рішення створює перешкоди для реалізації прав позивачки відносно вказаної квартири, оскаржуване рішення підлягає скасуванню. Відтак, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Що стосується другої позовної вимоги про зобов'язання внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації прав на квартиру, суд приходить до висновку про передчасність заявлення вказаної вимоги та, відповідно, до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

У зв'язку з цим суд звертає увагу на положення ст. 26 вищезгаданого Закону та вище зазначені приписи Положення № 3502/5, з яких вбачається, що внесення запису про скасування державної реєстрації прав є наслідком подання державному реєстратору, крім іншого, рішення суду про скасування рішення про реєстрацію, яке набрало законної сили. В даному випадку, саме у разі набрання законної сили даним рішенням суду про скасування рішення про реєстрацію, тобто у майбутньому, у позивачки виникає право на звернення до реєстраційної служби із заявою про скасування запису. Відтак, лише у разі подальшої протиправної відмови у вчиненні вказаних дій позивачка матиме право звернутися до суду із оскарженням таких дій та зобов'язання вчинити певні дії. На даний час, як приходить до висновку суд, органи реєстраційної служби не вчиняли відносно позивачки протиправних дій або бездіяльності у наведеному контексті, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх зобов'язання вчинити дії, визначені у п. 2 позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування спірного рішення та, як зазначено вище, про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги № 2.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ДРС України про залишення позову без розгляду на підставі ст. 100 КАС України, оскільки обставини, які зумовили звернення позивачки до суду, виникли у період, що не перевищує встановлений строк звернення до суду.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Ботезата Олексія Павловича від 27.06.2013 р. № 3484138 про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді: В.П Катющенко.

Т.І. Шейко