Ухвала суду № 41802714, 26.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 876/7491/14 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Довгополова О.М., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Львівської митниці Міндоходів, про визнання протиправними дій і бездіяльності, визнання протиправними і скасування наказів та розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

У липні 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ДМС України, Львівської митниці Міндоходів, в якому, з урахуванням уточнення позову, просив : 1) визнати протиправними дії ДМС України щодо видання наказу № 736-к від 30.04.2010 р. в частині припинення перебування на державній службі позивача та скасувати його; 2) визнати протиправними дії Львівської митниці щодо : - безпідставного і незаконного видання начальником Львівської митниці Ярмольським С. розпорядження № 129-р від 09.04.2010 р., яким була призначена і 09.04.2010 р. проведена непередбачена нормативно-правовими актами перевірка; - виходу посадових осіб Львівської митниці (Ярмольський С., Тодощук А.В., Прокіпчук Л.І., Малярська Л.І., Гринчишин В.П.) за межі наданих їм повноважень при призначенні і проведенні перевірки та виданні «Акту за результатами перевірки» (реєстраційний № 6783 вн. від 09.04.2010 р.), який по змісту та висновку не відповідає предмету перевірки, викладеному в розпорядженні № 129-р від 09.04.2010 р., а по формі - вимогам нормативно-правових актів; 3) визнати протиправними бездіяльність посадових осіб ДМС України, пов'язану із ігноруванням законодавства України при виданні наказу № 736-к від 30.04.2010 р. в частині припинення перебування на державній службі в митних органах позивача; 4) визнати протиправними бездіяльність посадових осіб Львівської митниці, пов'язані із : - ігноруванням законодавства України при виданні розпорядження № 129-р від 09.04.2010 р., яким була призначена непередбачена нормативно-правовими актами України перевірка; - недотриманням посадовими особами митниці (Ярмольський С., Тодощук А.В., Прокіпчук Л.І., Малярська Л.І., Гринчишин В.П.) вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 407, 408, 410 МК України, ст.ст. 1, 21, 22, 27, 28, 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» при організації перевірки та звільненні ОСОБА_2 з державної служби в митних органах; 5) зобов'язати ДМС України поновити позивача на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення № 3 відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці; 6) стягнути з Львівської митниці на користь позивача середній заробіток, як суму вимушеного прогулу за період з 03.08.2010 р. по 31.05.2014 р. (968 днів), з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 196335,87 грн..

Відповідачі ДМС України та Львівська митниця у суді першої станції позову не визнали, у поданих запереченнях просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДМС України щодо видання наказу № 736-к від 30.04.2010 р. в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_2, інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці. Визнано протиправним та скасовано наказ ДМС України № 736-к від 30.04.2010 р. в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_2, інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці. Визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці № 716-к від 03.08.2010 р. в частині оголошення наказу ДМС України № 736-к від 30.04.2010 р. в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_2, інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці. Поновлено ОСОБА_2 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 03.08.2010 р.. Стягнено з Львівської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 189181,96 грн. за відрахуванням зборів і обов'язкових платежів.

З цією постановою суду першої інстанції від 27.06.2014 року не погодився відповідач Львівська митниця Міндоходів та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, без повного з'ясування усіх обставин справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку, що невиконання чи неналежне виконання посадовою особою митних органів службових обов'язків кваліфікується як дисциплінарне порушення. Зокрема, звертає увагу апелянт на те, що дії позивача є наслідком невідповідності займаній посаді за моральними і діловими якостями державного службовця. Судом першої інстанції також не враховано результатів службової перевірки, якою встановлено, що позивачем був здійснений пропуск 4 б/у шин до вантажного автомобіля без оподаткування (сума платежів при митному оформленні повинна становити 600,98 грн.) та письмового декларування з порушенням вимог абз. 3 ст. 4 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України». Зазначає апелянт, що наведений факт не був спростований та був підтверджений у суді першої інстанції. Крім цього, зазначає апелянт, що судом першої інстанції не було досліджено питання отримання позивачем доходу та заробітку за місцем нової роботи, що надалі може призвести до отримання його в подвійному розмірі та виникнення обов'язку щодо повернення коштів.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що така апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Наказом ДМС України № 736-к від 30.04.2010 року «По особовому складу митних органів», за порушення Присяги державних службовців припинено перебування на державній службі в митних органах, відповідно до п.6 ч.1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», звільнивши із займаної посади в перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності ОСОБА_2, інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці. Даний наказ видано за результатами службової перевірки щодо з'ясування обставин здійснення 09.04.2010 р. митного контролю, митного оформлення та пропуску на митну територію України транспортного засобу марки «Фольксваген Пассат» р.н. НОМЕР_1, що була проведена відповідно до Розпорядження начальника Львівської митниці № 129-р від 09.04.2010 р., та оформлена Актом перевірки від 09.04.2010 р. (а.с. 43, 105, 224 Т. 2).

У Наказі ДМС України № 736-к від 30.04.2010 року вказано, що порушення позивачем ОСОБА_2 присяги державних службовців полягало в несумлінному виконанні службових обов'язків, зокрема в тому, що він здійснив пропуск 4 б/у шин до вантажного автомобіля без оподаткування та письмового декларування з порушенням вимог абз. 3 ст. 4 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України».

Також встановлено, що наказ ДМС України № 736-к від 30.04.2010 року було оголошено позивачу наказом Львівської митниці № 716-к від 03.08.2010 р. і датою фактичного звільнення ОСОБА_2 визначено 03.08.2010 року (а.с. 91 Т.3).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ДМС України, визнання протиправними і скасування наказів № 736-к від 30.04.2010 року і № 716-к від 03.08.2010 року, поновлення позивача на посаді й стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що постанова суду першої інстанції від 27.06.2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржена в апеляційному порядку.

Щодо апеляційної скарги Львівської митниці Міндоходів суд зазначає наступне.

Відносини щодо звільнення зі служби державних службовців, в тому числі працівників митниці, врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про державну службу». При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Дія Закону України «Про державну службу» поширюється на державних службовців митних органів України, де статтею 14 передбачено, що до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. Статтею 30 вказаного Закону передбачено спеціальні підстави припинення державної служби, зокрема, за порушення Присяги державного службовця.

Тобто, припинення державної служби у зв'язку із порушенням Присяги державного службовця не є дисциплінарним стягненням, а є спеціальною підставою припинення державної служби.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що невиконання або неналежне виконання посадовою особою митного органу своїх службових обов'язків є дисциплінарним порушенням, а несумлінне виконання обов'язків - порушенням Присяги.

Обов'язками, несумлінне виконання яких є порушенням Присяги, є обов'язки, які зазначені у Законі України «Про державну службу», тобто основні (загальні) обов'язки державних службовців. Припинення державної служби з підстав порушення Присяги є заходом відповідальності за невиконання обов'язків державного службовця, визначених у ст. 17 Закону України «Про державну службу». Водночас, у разі невиконання службових (посадових) обов'язків, до особи може бути застосовано такий захід дисциплінарного стягнення як звільнення з митних органів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України», службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і грунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління.

Відповідно до ст. 21 цього Закону, порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України», до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

З аналізу наведених вище норм права видно, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, найбільш суворим з яких є звільнення.

При цьому, п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Таким чином, порушення Присяги і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Тому, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Із матеріалів справи видно, що висновки митного органу про порушення позивачем присяги полягають у тому, що він перебуваючи на службі і виконуючи службові обов'язки інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці, здійснив пропуск 4 б/у шин до вантажного автомобіля без оподаткування та письмового декларування чим порушив вимоги абз. 3 ст. 4 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України».

Однак, за період судового розгляду справи відповідачами по справі не надано суду належних доказів про порушення позивачем Присяги державного службовця, зокрема при здійсненні митного контролю при переміщенні товарів через митний кордон України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що припинення державної служби за порушення Присяги на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення заходів дисциплінарного впливу, аж до звільнення з митного органу, повинно бути належним чином мотивовано.

З цього приводу судом першої інстанції також вірно зазначено, що відповідачами по справі не надано суду жодних обґрунтувань щодо того, чому встановлені порушення не можуть бути визначені як дисциплінарний проступок, у чому полягає їх особлива тяжкість, а також доказів встановлення умисності допущених порушень та настання тяжких наслідків, які мали місце внаслідок допущеного порушення. Звільнення позивача проведене всупереч вимогам Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України», що також мало наслідком позбавлення позивача права на належний захист своїх законних прав та інтересів відповідно до положень розділу 4 цього Закону.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. Наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок неможна кваліфікувати як порушення Присяги.

З матеріалів справи видно, що звільненню позивача не передувало проведення службового розслідування, натомість була проведена перевірка, за результатами якої складено акт від 09.04.2010 року, який слугував прийняттю оскаржуваного наказу.

З врахуванням того, що звільнення позивача з посади було здійснено без законних для цього підстав і з порушенням законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підлягають до задоволення позовні вимоги позивача про скасування наказів про звільнення з посади і поновлення на раніше займаній посаді.

Одночасно судом першої інстанції, в користь позивача вірно стягнено середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 189181,96 грн. за період із 03.08.2010 року, тобто з дати фактичного звільнення по 27.06.2014 року, тобто по день постановлення даного судового рішення, з врахуванням середньомісячної заробітної плати 3671,56 грн. і середньоденної заробітної плати 193,24 грн., що вказані в довідці Львівської митниці Міндоходів № 13-70-05/13-156 від 06.05.2014 року (а.с. 68 Т.3).

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду від 27.06.2014 року винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Львівської митниці Міндоходів про визнання протиправними дій і бездіяльності, визнання протиправними і скасування наказів та розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: О.М. Довгополов

Р.Й. Коваль

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.11.2014 року.