Постанова № 41802625, 04.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 р. № 820/18483/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.

за участю:

прокурора - Горбунової О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Англійське місто Рейнбоу" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Англійське місто Рейнбоу" в якому просить суд стягнути з ТОВ "Англійське місто Рейнбоу" (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 31939694, 61007, м. Харків, вул. Миру , буд.28, к.48) на користь держави в особі на користь Фонду соціального захисту інвалідів заборгованість за несплаченими відповідачем адміністративно-господарськими санкціями в сумі 4123,89 грн., пені за прострочення термінів сплати у розмірі 547,5 грн., а всього - на загальну суму 4671,39 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що прокуратурою Орджонікідзевського району міста Харкова проведено перевірку в діяльності ТОВ "Англійське місто Рейнбоу" з питань додержання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Згідно інформації, наданої Харківським міським центром зайнятості, ТОВ "Англійське місто Рейнбоу" протягом 2012-2014 років не надавав звіти по формі №3-ПН "звітність про наявність вакансій", необхідну для організації працевлаштування інвалідів. Згідно розрахунку, здійсненого Фондом соціального захисту інвалідів на підставі інформації УПФУ району, в 2012 році середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складала 9 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність -0 осіб, а також кількість- штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"- 1 особа. Отже відповідачем не виконано норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи, за що і були призначені адміністративно господарські санкції у розмірі 4671,39 грн.

Прокурор в судове засідання прибув, адміністративний позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що заступником прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова було винесено Постанову №88 від 24.09.2014 року, якою було постановлено провести перевірку у порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів в адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради, управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради та ТОВ "Англійське місто Рейнбоу".

Так, 29.07.2014 року заступником прокурора Орджонікідзевського району на адресу директора Харківського міського центра зайнятості було направлено запит про надання інформації, зокрема стосовно ТОВ "Англійське місто Рейнбоу".

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Згідно ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати по відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідно до ч.3 ст.20 Закону сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до ч.3 ст.20 Закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Суд зазначає, що сума, яку просить стягнути позивач є штрафними санкціями. По своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю, тобто за неналежне виконання обов'язку покладеного законом.

Згідно ст. 18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, а в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420 “Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення ” формою звітності роботодавців про наявність вакантних місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, є форма № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій”, яка відповідно до пункту 4 статті 20 Закону України “Про зайнятість населення” подається роботодавцями до державної служби зайнятості щомісячно. У графі 15 цього Звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших. З огляду на викладене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органу працевлаштування про створені роботодавцем робочі місця для працевлаштування інвалідів. Цей звіт є водночас і запитом про направлення до роботодавця інвалідів для працевлаштування, оскільки центр зайнятості, отримавши інформацію від інвалідів насамперед про їх бажання працювати, а від роботодавця – про намір та можливості працевлаштувати інвалідів, не тільки має змогу, а й зобов’язаний відреагувати на можливості конкретного роботодавця забезпечити інвалідів певною працею та бажання конкретних інвалідів реалізувати своє право на працевлаштування з врахуванням індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, наявних у них кваліфікації та знань. До такого висновку можна дійти, виходячи зі змісту норм статті 18-1 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення”.

Так, відповідно до статті 18-1 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення” Державна служба зайнятості має право направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

Підприємства, установи і організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина 3 статті 18-1 Закону вказує, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Однак на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Згідно інформації, наданої Харківським міським центром зайнятості, ТОВ "Англійське місто Рейнбоу" протягом 2012-2014 років не надавав звіти по формі №3-ПН "звітність про наявність вакансій", необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

Відповідно до розрахунку, здійсненого Фондом соціального захисту інвалідів на підставі інформації УПФУ району, в 2012 році середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складала 9 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність -0 осіб, а також кількість - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"- 1 особа.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом 2012-2013 років на підприємстві ТОВ "Англійське місто Рейнбоу" не була працевлаштована жодна особа з обмеженими фізичними можливостями.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем у 2012 -2013 роках свого обов’язку щодо інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування, що полягало в тому, що відповідачем не подавались кожного місяця до центру зайнятості звіти форми 3-ПН про необхідність направлення йому для працевлаштування інвалідів.

У зв"язку з чим Харківським міським центром зайнятості правомірно були призначені адміністративно господарські санкції за 2012-2013 роки у розмірі 4123,89 грн.

Таким чином, за наявності офіційно оприлюднених нормативних актів, про які керівництво відповідача зобов'язано було знати, відповідач протиправно не вчинив дій, передбачених законодавством щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, що свідчить про наявність вини відповідача як умови настання господарсько-правової відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 5 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно ч.1 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Доказів добровільної сплати адміністративно-господарських санкцій за нестворене 1 робоче місце для працевлаштування інваліда в 2012-2013 роках у розмірі 4123,89 грн. відповідачем не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2012-2013 році є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій до встановленого терміну, Харківським міським центром зайнятості відповідно до ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" було нараховано пеню за несвоєчасну сплату у розмірі: (2098,89 грн. * 0,04) *511 дні = 429,24 грн. за 2012 рік та (2025 грн. * 0,04) *146 дні = 118,26 грн. за 2013 рік.

Суд зазначає, що відповідачем, на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, не було надано доказів добровільної сплати вказаної заборгованості або наявності підстав для звільнення його від відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Англійське місто Рейнбоу" адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160– 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Англійське місто Рейнбоу" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Англійське місто Рейнбоу" ( код ЄДРПОУ 31939694, 61007, м. Харків, вул. Миру , буд.28, к.48) на користь держави в особі Фонду соціального захисту інвалідів заборгованість у розмірі 4671,39 грн. (чотири тисячі шістсот сімдесят одна гривня 39 коп.) з яких: адміністративно-господарські санкції - 4123,89 грн., пеня за прострочення термінів сплати - 547,5 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 09.12.2014 року.