Постанова № 41802622, 02.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 р. № 820/17516/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання Кульчій А.М.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника ГУ МВС України в Луганській області - Горбенка Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в якому просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ № 1480 від 11 серпня 2014 року, витяг з наказу № 237 о/с від 18.08.2014 року начальника Головного Управління МВС України у Луганській області Науменко А.В. в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ; поновити ОСОБА_1, на посаді інспектора ВДАІ з обслуговування м. Рубіжне, УДАІ ГУМВС України у Луганській області; стягнути з ГУМВС України у Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 серпня 2014 року по день постановлення рішення по справі; стягнути з ГУМВС України у Луганській області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі - 11000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Наказом МВС України №1480 від 11.08.2014 року його звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу. Позивач вважає вказаний наказ протиправним та таким, що прийнятий з порушенням норм чинного законодавства. Позивач також зазначив, що він необізнаний про підстави та проведення будь-якого службового розслідування щодо допущення ОСОБА_1 порушення службової дисципліни та зауважив, що проведене відповідачем службове розслідування та прийнятий на його підставі спірний наказ є незаконними.

Представник ГУ МВС України в Луганській області в письмових запереченнях наданих до суду вказав, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню з наступних підстав. Наказ МВС України №237 о/с від 18.08.2014 року видано на підставі наказу ГУ МВС України в Луганській області від 11.08.2014 р. №1480, яким, зокрема, покарано за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, грубе порушення Присяги працівника органів внутрішніх справ України, вимог ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, що виразилось у самостійному прийнятті рішення щодо здачі автоматичної зброї, яка була видана на постійне зберігання до чергової частини Рубіжанського МВ та що, в подальшому призвело до заволодіння нею 28.06.2014 р. невідомими особами з приміщення чергової частини Рубіжанського МВ. На підставі с.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, інспектора ВДАІ УДАІ з обслуговування м. Рубіжне ГУМВС України у Луганській області капітана міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України.

Накладенню стягнення у вигляду звільнення з ОВС передувало проведення службового розслідування, яке було призначене начальником ГУМВС України в Луганській області, про що видано Наказ №1430 від 09.08.2014 року "Про призначення та проведення службового розслідування за фактами порушення Присяги працівника ОВС України окремими працівниками міліції Рубіжанського та МВ ГУМВС України та ДАІ по обслуговуваню м. Рубіжне". Службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 було порушено п.66 ( дискредитація) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України. В подальшому позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом №1480 від 11.08.2014 року. Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з ОВС було виконане шляхом видання наказу по особовому складу, тобто наказу №237 о/с від 18.08.2014 року.

Позивач в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник ГУ МВС України в Луганській області засідання прибув та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та обіймав посаду інспектора ВДАІ з обслуговування м. Рубіжне УДАІ ГУМВС України у Луганській області.

Наказом начальника МВС України №237 о/с від 18.08.2014 року ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України на підставі п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с. 6).

Зі змісту вищенаведеного наказу встановлено, що підставою його прийняття слугував наказ ГУМВС України у Луганській області від 11.08.2014 р. №1480 "Про покарання окремих працівників міліції Рубіжанського МВ ГУМВС України та ВДАІ по обслуговуванню м. Рубіжне" (а.с. 55-57).

Вказаний наказ ГУМВС України у Луганській області від 11.08.2014 р. №1480 було прийнято за наслідками проведеного службового розслідування, відповідно до висновків якого, за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, грубе порушення Присяги працівника органів внутрішніх справ України, вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, що виразилось у самостійному прийнятті рішення щодо здачі автоматичної зброї, яка була видана на постійне зберігання до чергової частини Рубіжанського МВ, що в подальшому призвело до заволодіння нею 28.06.2014 р. невідомими особами з приміщення чергової частини вказаного ОВС, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, інспектора ВДАІ УДАІ з обслуговування м. Рубіжне капітана міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ на підставі п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України (а.с. 49-54).

Суд, перевіряючи правомірність винесення рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ та спірного наказу, встановив наступне.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Будь-яка публічна служба є державною службою.

Питання притягнення працівників МВС до дисциплінарної відповідальності віднесено до виключної компетенції керівників відповідних підрозділів, та здійснюється ними у визначених законом випадках з дотриманням відповідного процедурного порядку. Згідно ст.1 Закону України "Про Міліцію" міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Належність до системи таких органів є державною службою.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну службу" державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Матеріалами справи підтверджено, що на час звільнення позивач перебував на посаді інспектора ВДАІ з обслуговування м. Рубіжне УДАІ ГУМВС України у Луганській області та мав звання капітана міліції, тобто відповідно до п.2 Положення відносився до осіб старшого начальницького складу.

Судом встановлено, що 07.04.2014 року начальником Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області було видано Наказ № 179 про переведення Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області на посилений варіант оперативно-службової діяльності.

Вказаним наказом зобов'язано 07.04.2014 року оголосити збір особового складу Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області за сигналом оповіщення "ТРИВОГА" та видати особовому складу табельну вогнепальну зброю та боєприпаси до особового розпорядження.

Згідно п.1.2 Інструкції про порядок переведення органів і підрозділів системи Міністерства внутрішніх справ України на посилений варіант оперативно-службової діяльності, затвердженої Наказом МВС України від 03.12.2012 р. №1111, посилений варіант оперативно-службової діяльності (для військовослужбовців внутрішніх військ - бойової служби) (далі - посилений варіант) - це комплекс організаційно-правових, профілактичних, оперативних та інших заходів, пов'язаних із особливим режимом виконання оперативно-службових завдань і залученням значної кількості працівників та військовослужбовців системи МВС України з метою швидкої стабілізації оперативної обстановки, якщо наявними силами і засобами, що безпосередньо залучені до охорони громадського порядку, у повсякденному режимі несення служби їх виконати неможливо.

Залежно від обставин, що склалися, посилений варіант може бути оголошений як для всіх працівників (військовослужбовців) органів і підрозділів системи МВС України, так і для її окремого органу чи підрозділу.

Так, 22.05.2014 року інспектором-черговим чергової частини Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області капітаном міліції Капустіним В.П. за вказівкою керівництва вказаного ОВС на постійне зберігання була видана автоматична зброя інспектору ВДАІ УДАІ з обслуговування м. Рубіжне капітану міліції ОСОБА_1 - АКС 74У №НОМЕР_1, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією витягу з журналу видачі й приймання озброєння та спеціальних засобів Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області.

Суд зазначає, що згідно п. 8 Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, затвердженої наказом МВС України від 07.09.2011 р. №657, працівник органу внутрішніх справ, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов'язаний, зокрема: забезпечити зберігання зброї і постійно підтримувати її у справному стані; здати вогнепальну зброю до чергової частини органу (підрозділу) внутрішніх справ негайно після виконання службових обов'язків. У разі неможливості своєчасно прибути до органу (підрозділу) внутрішніх справ повідомити про це безпосереднього начальника і далі діяти за його вказівкою

Пунктом 9 вказаної інструкції передбачено, що категорично забороняється: залишати зброю без нагляду, де б це не було, а також передавати її іншим особам.

Згідно п.1 розділу ІІІ вказаної інструкції для отримання вогнепальної зброї, боєприпасів начальник органу (командир підрозділу), його заступники або відповідальний від керівництва повідомляє чергового органу внутрішніх справ про необхідність їх видачі.

З дозволу оперативного чергового органу внутрішніх справ під контролем начальника органу (командира підрозділу, служби або його заступника чи відповідального від керівництва органу) працівники почергово по одному заходять до спеціально обладнаної кімнати чергової частини для отримання зброї і боєприпасів.

Видача особовому складу органів внутрішніх справ закріпленої за ним зброї і боєприпасів здійснюється оперативним черговим відповідно до вимог нормативно-правових актів МВС України.

Відповідно до п.2 Інструкції вогнепальна зброя і боєприпаси після виконання службових обов'язків або в разі відсутності потреби негайно здаються на зберігання до чергової частини органу (підрозділу) внутрішніх справ. Про необхідність здачі вогнепальної зброї і боєприпасів начальник органу (підрозділу), його заступники або відповідальний від керівництва повідомляють оперативного чергового органу, який без зволікань повинен її прийняти.

З дозволу оперативного чергового органу внутрішніх справ під контролем начальника органу (підрозділу), його заступника або відповідального від керівництва працівники міліції почергово по одному заходять до спеціально обладнаної кімнати чергової частини для здачі зброї, розряджають пістолети і здають їх та патрони оперативному черговому.

Про факти втрати, затримки із здачею вогнепальної зброї працівниками міліції оперативний черговий доповідає у встановленому порядку начальнику органу (підрозділу) або особі, яка виконує його обов'язки, і далі діє за їх вказівкою.

Згідно п.1 розділу ІV Інструкції вогнепальна зброя видається під особисту відповідальність працівникові міліції. Останній зобов'язаний берегти та підтримувати в належному стані передану йому в користування вогнепальну зброю та обачливо поводитися з нею та суворо дотримуватися вимог цієї Інструкції.

Як було встановлено судом та не заперечувалось позивачем, отримавши вогнепальну зброю на постійне зберігання ОСОБА_1 було прийнято рішення про зберігання вказаної зброї у сейфі в кабінеті начальника ВДАІ м. Рубіжне Олійника О.П.

Тобто, в порушення положень Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, ОСОБА_1 не було забезпечено належного зберігання наданої йому у постійне зберігання зброї.

В подальшому, як пояснив позивач у судовому засіданні, 28.06.2014 о 08.00 він зі своїм напарником, екіпіровані засобами індивідуальної захисту та озброєні вогнепальною зброєю пістолетами ПМ, на службовому автомобілі здійснювали патрулювання з нагляду за дорожнім рухом. За твердженням позивача, приблизно о 20:00 їх автомобіль був заблокований автомобілями без держномерів, з яких вийшла група невідомих осіб у камуфльованому одязі та під загрозою застосування вогнепальної зброї вимагали від інспекторів ВДАІ УДАІ віддати їм автоматичну зброю, яку вони отримали на постійне зберігання, а саме АКС 74У №НОМЕР_1.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтверджено факт того, що ним не було повідомлено відповідну чергову частину МВС України про даний випадок, а саме напад на нього невідомих осіб у камуфльованому одязі під час несення служби та вимагання віддати їм автоматичну зброю.

В подальшому, інспектор міліції, ОСОБА_1, без особового розпорядження, було самостійно прийнято рішення здати до чергової частини Рубіжанського МВ автоматичну зброю, зокрема автомат АКС 74У №НОМЕР_1, яка зберігалась у приміщенні ВДАІ УДАІ м. Рубіжне, при цьому не попередивши про це начальника та керівництво ВДАІ м. Рубіжне та Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області, що не заперечувалось у судовому засіданні позивачем.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.06.2014 року інспектор-черговий чергової частини Рубіжанського МВ капітан міліції Капустін В.П. прийнявши два автомати АКС-74У від ОСОБА_7 та ОСОБА_1 списав у книзі видачі й приймання озброєння та спеціальних засобів Рубіжанського МВ вказану зброю з інспекторів ДАІ, зазначивши дату прийняття зброї 22.05.2014 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією витягу з журналу видачі й приймання озброєння та спеціальних засобів Рубіжанського МВ ГУМВС.

В письмових поясненнях Капустін В.П. пояснив, що вказана дата, а саме 22.05.2014 року є технічною помилкою і зброя була здана до чергової частини 28.06.2014 року, що не заперечується також позивачем.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Згідно із ст.ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, а дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом.

В ст. 7 Дисциплінарного статуту органів ОВС визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку. Відповідно ст. 8 цього Статуту начальник зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником. Згідно ст. 5 Дисциплінарного статуту ОВС України за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; з) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС України.

Суд зазначає, що порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу визначено ст. 14 Дисциплінарного статуту. Так, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Дослідивши зміст Висновку про результати службового розслідування за фактом порушення Присяги працівника ОВС України та службової дисципліни окремими працівниками ОВС області, суд вважає, що інспекторами відділу ІОС УКЗ ГУМВС України було правомірно встановлено та зафіксовано у вказаному висновку порушення позивачем п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України, а саме, без наявності особового розпорядження, як це передбачено наказом начальника Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області №179 від 07.04.2014 року, ОСОБА_1 було самостійно прийнято рішення здати до чергової частини Рубіжанського МВ автоматичну зброю, яка зберігалась у сейфі в кабінеті начальника ВДАІ м. Рубіжне Олійника О.П., при цьому не попередивши про це начальника та керівництво.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що встановлені обставини свідчать про порушення позивачем вимог наказів МВС України, керівництва ГУМВС та Рубіжанського МВ ГУМВС України, що в свою чергу призвело до порушення Присяги працівника міліції

Щодо твердження позивача про те, що його не було повідомлено про службове розслідування, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин порядок проведення службового розслідування був встановлений Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ задачами службового розслідування є повне, об'єктивне та всебічне дослідження обставин порушень, скоєних працівниками органів внутрішніх справ, виявлення причин та умов, що сприяли їх скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування діючих нормативних актів з тим, щоб кожен, хто скоїв порушення, був притягнутий до справедливої відповідальності і ні один невинний не був притягнутий до відповідальності.

Згідно п.п. 10.1, 10.2 Інструкції при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і всебічному дослідженню підлягають: подія порушення (час, місце, спосіб і інші обставини); наявність вини працівника органів внутрішніх справ у скоєнні порушення, мета та мотиви порушення, а також інші обставини.

Відповідно до п.14.3 Інструкції посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана роз'яснити заявникам і особам, стосовно яких проводять службове розслідування, їхні права, забезпечувати здійснення цих прав у межах своєї компетенції, вирішувати в ході розслідування та після його закінчення спірні питання, розглядати заяви та клопотання.

Пунктом 14.8 вищезазначеної Інструкції встановлено, що посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана ознайомити із затвердженим висновком службового розслідування особу, стосовно якої воно проводилося, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці.

В матеріалах даної адміністративної справи міститься акт про відмову ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з висновком службового розслідування та дисциплінарним наказом від 17.09.14 р.

З рапорту Т.в.о. начальника УКЗ ГУМВСУ у Луганській області встановлено, що заяву позивача про видачу йому наказу про звільнення розглянуто та на адресу ОСОБА_1 було направлено лист разом з Витягом з наказу №237 о/с, яким було повідомлено позивача про те, що наказом ГУМВС України в Харківській області №237 о/с його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України.

Позивачу здійснено виплату грошового забезпечення при звільненні, що підтверджується довідкою №10 від 07.11.14 р.

Враховуючи викладені обставини суд зазначає, що службове розслідування було проведе у встановлені законом строки з дотриманням відповідної процедури. Разом з тим, матеріали справи містять докази виклику позивача для ознайомлення з результатами проведеного службового розслідування. Наказ ГУМВС України в Луганській області №1480 від 11.08.2014 року, згідно якого позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з ОВС було видано у відповідності до норм законодавства.

Суд вважає, що позивача фактично не було позбавлено можливості реалізувати своє право на належний захист своїх законних прав інтересів при службовому розслідуванні, передбачене п. 15 Інструкції, яке полягало у наданні усних та письмових пояснень, зверненні з відповідними клопотаннями, наданні відповідних доказів по суті досліджених обставин, звернення з заявами про відвід у відношенні працівника, який проводить службове розслідування чи з відповідними скаргами на його дії, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, передбачених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи, її ставлення до виконання службових обов'язків.

Таким чином, суд приходить до висновку про відповідність процедури звільнення позивача із займаної публічної посади чинним юридичним вимогам. Наявні матеріали справи вказують на дотримання відповідачем принципів законності та верховенства права при звільненні ОСОБА_1

Судом встановлено, що позивач вчинив дії, які дискредитують звання працівника органів внутрішніх справ і звільнений зі служби відповідно до вимог чинного законодавства, а тому при прийнятті спірного наказу відповідач діяв правомірно, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, через що вимога про скасування наказу № 1480 від 11 серпня 2014 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладені обставини справи суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про поновлення на посаді -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлено 08.12.2014 року