Ухвала суду № 41802008, 02.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 р.Справа № 820/15534/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Клочко Ю.О.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

прокурора - Маматов М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2014р. по справі № 820/15534/14 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області; треті особи - Начальник Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Мальфанова Олена Василівна, Прокуратура Московського району м. Харкова про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області, в якому просив суд визнати дії відповідача щодо повернення без виконання виконавчих листів Московського районного суду м. Харкова, стягнути на його користь спричинену моральну шкоду в сумі 65 772 грн. 00 коп.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 року адміністративний позов був залишений без руху та надано позивачу термін до 11.09.2014 для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надання документу про сплату судового збору.

23.09.2014року позивачем через канцелярію суду надано квитанцію на суму 73,08грн., |що підтверджує сплату судового збору за вимоги немайнового характеру.

Спірною ухвалою від 16 жовтня 2014 року позовну заяву було повернуто позивачу з підстав ненадання доказів сплати судового збору за подання до суду позову про відшкодування заявленої до стягнення моральної шкоди.

Не погодившись з рішенням суду позивачем подано апеляційну скаргу, в який посилаючись на порушення судом першої інстанції при винесені спірної ухвали норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 13 ч. 2 ст. Закону України «Про судовий збір», просить скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

За приписами частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту цієї норми випливає, що в такому порядку розглядаються адміністративним судом вимоги про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди. Основною умовою такого розгляду є те, щоб така вимога була заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин і якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування шкоди, яка заподіяна у вищезазначений спосіб, не є об'єктом справляння судового збору.

За таких обставин позовна вимога про відшкодування моральної шкоди в адміністративному судочинстві також не є об'єктом справляння судового збору.

Питання стосовно незаконності згаданих рішень, дій чи бездіяльності можуть вирішуватися адміністративним судом лише за результатами розгляду справи, тому пов'язані з цим обставини не підлягають з'ясуванню під час прийняття судом позовної заяви, і останню не може бути повернуто судом у зв'язку з несплатою судового збору. Розподіл судових витрат між сторонами здійснюється в подальшому згідно з судовим рішенням, прийнятим по суті справи, з урахуванням приписів статті 94 КАС України.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви ОСОБА_1.

За таких обставин, оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята без дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 16.10.2014 р. по справі № 820/15534/14 скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області; треті особи - Начальник Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Мальфанова Олена Василівна, Прокуратура Московського району м. Харкова про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 08.12.2014 р.