Постанова № 41801541, 02.12.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2014 р. Справа № 915/1480/14Одеський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Ліпчанської Н.В.

суддів Лисенко В.А., Савицького Я.Ф.

(Склад колегії суддів сформований згідно з розпорядженням голови суду)

при секретарі судового засідання Молодові В.С.,

за участю представників:

від позивача: Іллічов С.А. - довіреність б/н від 03.03.2014, Іванова Л.М. - довіреність б/н від 02.04.2013;

від відповідача1: Мельник М.Ю. - довіреність № 183 від 25.11.2013 р.

від відповідача2: участі не брав;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2014 р. про вжиття заходів до забезпечення позову

по справі № 915/1480/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія"

до відповідача1: Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

до відповідача2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Порт-Сервіс"

про: визнання недійсним іпотечного договору та договору застави

Встановив:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Порт-Сервіс", про визнання недійсним іпотечного договору № 030611-1 від 03.06.2011, укладеного між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Нікоавтоіндустрія" для забезпечення виконання кредитного договору ТОВ "Порт-Сервіс" № 030611-КЛВ від 03.06.2011 з ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та договору застави № 030611-3 від 03.06.2011, укладеного між ПАТ "Банк Крекдит Дніпро" та ТОВ "Нікоавтоіндустрія" для забезпечення кредитного договору ТОВ "Порт-Сервіс" № 030611-КЛВ від 03.06.2011 з ПАТ "Банк Кредит Дніпро", як таких що укладені під впливом омани.

27.10.2014 Позивачем в порядку ст.ст. 66-67 ГПК України подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії щодо оформлення права власності, та інше на залогове майно та предмет іпотеки.

На думку заявника, невжиття заходів до забезпечення позову у зазначений спосіб може у подальшому зробити неможливим виконання судового рішення, що є порушенням Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області, винесеною суддею Давченко Т.М. від 27.10.2014р., клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено: заборонено Публічному акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" та іншим особам вчиняти певні дії щодо реєстрації права власності на належне позивачу заставне майно:

- нежитлову будівлю автосервісного центру площею 2700 кв.м., розташованою на земельній ділянці площею 3271 кв.м. (кадастровий номер 4810136300:02:006:0009) за адресою м. Миколаїв, вул. Декабристів 41/4;

- автомобільний підіймач (електрогідравлічний) "Ермак 4200", вантажопідйомністю 4,2 тони, модель 2007 року випуску, заводський № 334;

- підіймач 2-х стоїчний "АZUR" вантажопідйомністю 3,2 тони, типу 444 9060, виробництва F.F.B. Rue du Рге-Neuf (Франція), 2007 року випуску, заводський № 001718;

- підіймач 2-х стоїчний "АZUR" вантажопідйомністю 3,2 тони, типу 444 9060, виробництва F.F.B Rue de Рге-Neuf (Франція), 2007 року випуску, заводський № 001703;

- підіймач 2-х стоїчний "АZUR" вантажопідйомністю 3,2 тони, типу 444 9060, виробництва F.F.B Rue de Рге-Neuf (Франція), 2007 року випуску, заводський № 001707;

- обладнання автоматичної мийки автомобілів з вмонтованим мотором потужністю двигуна 2,2 квт, моделі ТТВ/04/240, реєстраційний номер 493/01/А001, замовлення № 306.11.2006 року випуску, виробник - Linea Self S.R.L. (Італія).

Не погоджуючись з даною ухвалою Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" було подано апеляційну скаргу, згідної якої останній просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2014 по справі № 915/1480/14 - скасувати, у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм процесуального права, за недоведеності визначених ст. 66 ГПК України підстав, наявність яких є обов'язковою при застосуванні судом того чи іншого заходу до забезпечення позову. Додатково апелянт зазначає про наявність чинного судового рішення, за яким судом звернуто стягнення на майно, яке є предметом оспорюваного договору застави.

В судовому засіданні представник Банку висловився на підтримку вимог, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідач2, не зважаючи на належне повідомлення судом про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду не скористався. Зважаючи на встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за наявними в справі матеріалами згідно з приписами ст. ст. 75, 101 ГПК України.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії.

Види заходів до забезпечення позову, порядок та підстави їх вжиття визначені главою Х ГПК України.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, у тому числі, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету позову.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" визначено, що відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в п.1 Постанови "Про деякі питання практики забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Задовольняючи клопотання ТОВ "Нікоавтоіндустрія" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії суд зазначив, що такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та запобігти в майбутньому порушенню прав та охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, вважає наведений висновок передчасним та таким, що здійснений без урахування усіх обставин справи. Зокрема, статтею 204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, під час провадження у справі № 915/1480/14, до моменту винесення рішення у справі, договори іпотеки та застави - є оспорюваними.

Крім того, як зазначалося вище необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Позовні вимоги про визнання недійсними договорів за своєю правовою природою є вимогами немайнового характеру, не мають стадії виконання, тому не підлягають забезпеченню.

Так само, судом не було досліджено питання щодо юридичних наслідків долі майна, відносно якого було вжито заходи до забезпечення позову. Між тим, як встановлено судовою колегією рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.03.2013 у справі № 5016/2824/2012 задоволено вимоги ПАТ "Банк Кредит Дніпро", звернуто стягнення на предмет застави за Договором застави № 030611-3 від 03.06.2011, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" шляхом продажу на публічних торгах.

Вчинення дій по реалізації рухомого майна, зокрема і шляхом звернення на нього стягнення, відбувається під час виконавчого провадження, і є повноваженнями державного виконавця, покладеними на нього згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», і відповідно, незгода будь-якої сторони виконавчого провадження з такими діями може бути оскаржена у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2014 у справі № 915/1480/14 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права, порушує права та охоронювані законом інтереси Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", а тому підлягає скасуванню, а у задоволені відповідного клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" про вжиття заходів до забезпечення позову - слід відмовити.

Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на позивача.

керуючись ст.ст. 99;101-106 ГПК України, суд -

Постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2014 про вжиття заходів до забезпечення позову по справі № 915/1480/14 - скасувати.

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 609,00грн.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.12.2014 року.

Головуючий суддя суддя суддяН.В. Ліпчанська В.А. Лисенко Я.Ф. Савицький