Постанова № 41800699, 03.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2621/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.,

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Спецвисотбуд 2006» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспількотеджбуд» звернулось із позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій.

У судовому засіданні суду першої інстанції, 24.06.2014 року судом було здійснено заміну найменування позивача Приватного підприємства «Бориспількотеджбуд» на Приватне підприємство «Спецвисотбуд 2006».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 18.02.2014 року по 19.02.2014 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Бориспількотеджбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентом постачальником ПП «Вертикаль -857» та контрагентами покупцями за період липня 2013 року.

Перевіркою встановлено наступне: «правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб; звіркою ПП «Бориспількотеджбуд» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків с ПП «Вертикаль - 857» за липень 2013 року; звіркою ПП «Бориспількотеджбуд» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з ПП «Вертикаль -857» за липень 2013 року та контрагентом покупцем ТОВ «Бориспільміськбуд».

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 98/22-03-34248300 від 03.03.3014 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Бориспількотеджбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ПП "Вертикаль-857" та контрагентами покупцями за період липень 2013 року

Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення перевірки та висновками, викладеними в Акті перевірки № 98/22-03-34248300 від 03.03.3014 року позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо проведення перевірки, щодо формування висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій з ПП «Вертикаль-857» та контрагентом покупцем ТОВ «Бориспільміськбуд» за липень 2013 року, та висновків про те, що правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, викладених в Акті перевірки № 98/22-03-34248300 від 03.03.2014 року є протиправними.

Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Виходячи зі змісту процитованої правової норми, вбачається, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою є перевірка, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи органу державної податкової служби, та в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як правомірно зазначено судом першої інстанції, підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Бориспількотеджбуд» відповідачем було визначено підпункт 78.1.1 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу наведених правових норм слідує, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов:

1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства;

2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Разом з тим, відповідачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що останнім було виявлено факти про можливі порушення позивачем податкового, валютного чи іншого законодавства.

Окрім того, відповідно до вищевказаного Акту перевірки, остання була проведена у період з 18.02.2014 року по 19.02.2014 року, разом з тим копію наказу про проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області було направлено позивачу засобами поштового зв'язку 18.02.2014 року, тобто в день початку проведення перевірки.

Зазначений факт відповідачем не заперечується, більше того, даний факт відображено контролюючим органом у спірному Акті перевірки.

За таких обставин судова колегія вважає, що в податкового органу були відсутні правові підстави для проведення даної перевірки, оскільки всупереч положень статті 78 Податкового кодексу України останній не вручив позивачу копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки до початку її проведення, що позбавило суб'єкт господарювання можливості бути присутнім під час проведення перевірки, надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, як це закріплено п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо

визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо формування висновків, про відсутність реальності здійснення господарських операцій з ПП "Вертикаль-857" та контрагентом покупцем ТОВ "Бориспільміськбуд" за липень 2013 року, та висновків про те, що правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, викладених в Акті перевірки № 98/22-03-34248300 від 03.03.2014 року, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який може породжувати певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).

Отже, за змістом наведених правових норм, ключовим моментом є виникнення правовідносин, що мають активний вплив на права і обов'язки фізичних та юридичних осіб; припиняють, змінюють чи породжують певні правові наслідки для цих осіб.

У такому випадку реалізується компетенція видавця акта як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Звернення до суду - є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутні правові підстави для висновку про порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин з боку податкового органу адже Акт податкового органу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки - це службовий документ, що фіксує певні обставини проведення перевірки, не має юридичного характеру для суб'єкта господарювання, висновки такого акта не породжують для позивача прав та обов'язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для платника податків, щодо якого такий акт складено.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги частково.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області в частині проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Бориспількотеджбуд» на підставі наказу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 18.02.2014 року № 137.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Постанова складена у повному обсязі 08.12.2014 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.