Рішення № 41800362, 03.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21391/14 03.12.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідачаКакун Сергія Миколайовичапростягнення 7 659,41 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явивсявід відповідача:не з'явивсявід третьої особи:Какун С.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі - ПАТ «СК «АХА Страхування») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (надалі - ПАТ «СК «Провідна») про стягнення 7 659,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «СК «АХА Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспортну №140934Га/13к/ки від 30.05.2013 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АА 1300 ТС, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АА 4180 АС, яким скоєно ДТП, застрахована ПАТ «СК «Провідна» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/4675008, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.11.2014 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Какун Сергія Миколайовича.

24.10.2014 р. та 27.10.2014 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на невірний розрахунок позивачем вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. До відзиву відповідачем доданий розрахунок, згідно якого розрахована сума страхового відшкодування становить 4 861,45 грн., яка повністю ним оплачена до звернення позивача до суду із даною позовною заявою.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 03.12.2014 р. у зв'язку із неявкою представників відповідача та третьої особи.

Представники сторін, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Какун С.М. в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2013 р. між ПАТ «СК «АХА Страхування» (страховик) та Стретовичем Віктором Олександровичем (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспортну №140934Га/13к/ки (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АА 1300 ТС, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

13.01.2014 р. о 14:30 год. на вул. Дегтярівській в м. Києві сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АА 1300 ТС, та автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АА 4180 АС, а саме: Какун С.М., керуючи автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АА 4180 АС, не дотримався безпечного інтервалу внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АА 1300 ТС, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №9333565.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Какун С.М. вимог п.п. 2.10, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.07.2014 р. у справі №761/3206/14-п, відповідно до якої Какуна Сергія Миколайовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до рахунку №2310137630-2 від 28.01.2014 р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант-М Лепсе», вартість відновлювального ремонту, завданого власникові автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АА 1300 ТС, в результаті його пошкодження при ДТП складає 7 659,41 грн.

15.01.2014 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АА 1300 ТС, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №1.001.14.00583/VESKO2741 від 28.01.2014 р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на рахунок ТОВ «Атлант-М Лепсе» суму страхового відшкодування у розмірі 7 659,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням №86 434 від 29.01.2014 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9333565 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АА 4180 АС, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АА 1300 ТС, належить Какуну Сергію Миколайовичу та знаходився під його керування.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АА 4180 АС, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність Какуна С.М. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АА 4180 АС, застрахована ПАТ «СК «Провідна» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/4675008.

Полісом №АС/4675008 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що до позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та страховиком за полісом ОСЦВВТЗ (відповідач) регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У відповідності зі ст. 993 Цивільного кодексу України і ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, що страхувальник (чи інша особа, що одержала страхове відшкодування) має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 18.09.2011 р.) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 18.09.2011 р.) виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 р. у справі № 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 р. у справі № 910/3655/13 та від 27.01.2014 р. у справі № 910/3023/13.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АА 1300 ТС, становить 7 659,41 грн., яка виплачена позивачем за наслідками проведення відновлювального ремонту.

При цьому, суд відзначає, що безпосередньо із Договору вбачається, що автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АА 1300 ТС, - 2007 року випуску (дата реєстрації транспортного засобу - 06.10.2011 р.), відтак станом на момент спірної ДТП (2014 рік) строк його експлуатації на момент настання ДТП не перевищував 7 років.

Тому, з огляду на положення п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача суму страхового відшкодування, розмір якого визначено без врахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту, яка в даному випадку становить 0,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №АС/4675008 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний був відшкодувати позивачу витрати в розмірі 7 659,41 грн.

24.10.2014 р. представником відповідача подано докази часткового погашення заборгованості перед ПАТ «СК «АХА Страхування», а саме: платіжне доручення №0043191 від 01.10.2014 р. на суму 4 861,45 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву №ЛВ4717 від 24.09.2014 р. позивачем було подано до суду 06.10.2014 р., що підтверджується відміткою канцелярії господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 р. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першоїстатті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Оскільки основний борг у розмірі 4 861,45 грн. відповідачем сплачений згідно платіжного доручення №0043191 від 01.10.2014 р., тобто до моменту звернення позивача із позовом до суду (06.10.2014 р.), у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ «СК «Провідна» на користь ПАТ «СК «АХА Страхування» суми страхового відшкодування у розмірі 2 797,96 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 25; ідентифікаційний код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 2 797 (дві тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 667 (шістсот шістдесят сім) грн. 40 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.12.2014 р.

Суддя В.П. Босий