Ухвала суду № 41799204, 12.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року м. Київ К/9991/849/12

№ К/9991/849/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011

у справі № 2а-19132/10/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Банк Петрокоммерц-Україна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції (СДПІ) у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2011 та прийнято нову постанову, якою позов ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000084310/0 від 13.01.2010.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2011, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення позивачу штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 28.12.2009 № 610/43-10/22906155, про порушення ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» норм підпункту 5.2.4 пункту 5.2 та підпункту 5.3.2 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-III), а саме: несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 120455,75 грн. із затримкою на 12 календарних днів.

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2010 № 0000084310/0 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 12045,58 грн. за затримку на 12 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання у сумі 120455,75 грн. за платежем з податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-III) день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При звернені платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішень контролюючого органу податкове зобов'язання вважається не узгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно із підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, або протягом такого ж строку розпочати процедуру апеляційного узгодження.

Апеляційне узгодження - це узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження (стаття 1 Закону № 2181-III).

Таким чином, у разі звернення платника податків до суду в установлені для апеляційного узгодження терміни з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

В той же час, при судовому оскарженні податкових зобов'язань період їх неузгодженості закінчується датою набрання чинності судовим рішенням у справі.

У судовому процесі встановлено, що СДПІ проведено виїзну планову перевірку, оформлену актом перевірки від 31.03.2009 за №113/43-10/22906155 та винесено податкові повідомлення-рішення № 0000304310/0 від 13.04.2009, № 0000304310/1 від 16.06.2009 та № 0000304310/2 від 01.09.2009, якими позивачу визначені податкові зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 180683,63 грн. (в т.ч. 120455,75 грн. - основний платіж).

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання недійсними вказаних повідомлень-рішень та повідомив податковий орган про їх оскарження.

Отже, правильними є висновки суду апеляційної інстанції, що сума податкових зобов'язань з ПДВ, визначена податковими повідомленнями-рішеннями № 0000304310/0 від 13.04.2009, № 0000304310/1 від 16.06.2009 та № 0000304310/2 від 01.09.2009 на дату прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000084310/0 від 13.01.2010 не є узгодженою, у зв'язку із чим штрафні санкції за несвоєчасну сплату цих зобов'язань застосовані до позивача неправомірно.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведеного висновку суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев