Ухвала суду № 41799196, 03.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року м. Київ К/800/24836/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю представника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті КиєвіЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., Руденко Н.В., ОСОБА_5, ОСОБА_6,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2013 року ОСОБА_5 пред'явила позов до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про зобов'язання державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві вчинити реєстраційні дії - внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 станом на 28 квітня 2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2014 року позов задоволено. Зобов'язано державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві вчинити реєстраційні дії - внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2014 року скасовано, позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції від 15 квітня 2014 року, скаржник оскаржила його.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судами встановлено, що у 2001 році ОСОБА_5 зареєстрована виконавчим комітетом Шевченківської районної державної адміністрації міста Києва як фізична особа-підприємець.

12 вересня 2005 року представник позивача звернувся до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Ільїнської Я.І. із заявою про прийняття фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

У відповідь на звернення представнику позивача було надано опис документів, які повинні бути надані фізичною особою-підприємцем державному реєстратору для внесення останнім запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про прийняття фізичною особою-підприємцем рішення припинити підприємницьку діяльність.

28 грудня 2005 року представник позивача повторно звернувся до державного реєстратора, надавши необхідний пакет документів.

У відповідь на повторне звернення представника позивача державним реєстратором було надано опис документів, які подаються фізичною особою-підприємцем державному реєстратору для вчинення реєстраційної дії щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням.

Відповідно до постанови господарського суду м. Києва від 27 квітня 2007 року у справі № 31/796 за заявою Державної податкової інспекції Шевченківського району м. Києва про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, суд прийняв рішення припинити державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 з 23 листопада 2003 року та зобов'язати державного реєстратора Шевченківського району м. Києва внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 з 23 листопада 2003 року; копію постанови направити державному реєстратору і боржнику.

У зв'язку із запитом Шевченківського районного центру зайнятості від 27 березня 2008 року щодо наявності інформації про перебування на обліку як суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5, Шевченківська районна державна адміністрація м. Києва листом від 28 березня 2008 року поінформувала, що ОСОБА_5 зареєстрована як фізична особа-підприємець та станом на 28 березня 2008 року документи про включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також відомості про зміну місця проживання або припинення підприємницької діяльності зазначеного суб'єкта господарювання до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківської РДА не надходили.

На запит ОСОБА_5 від 22 липня 2013 року відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві видано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 687815, згідно якого станом на 22 липня 2013 року надана інформація щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 Зокрема, у графі «Дані про перебування фізичної особи-підприємця в процесі припинення підприємницької діяльності, банкрутства» зазначено - « 19 жовтня 2011 року, в стані припинення, за судовим рішенням. Судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов'язане з банкрутством, прийняте судом після 1 липня 2004 року, 27 квітня 2007 року, 07 травня 2007 року, № 31/796. Судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у зв'язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону».

Водночас, у графі «Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, підстава для його внесення» відомості відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки представник позивача надав державному реєстратору всі необхідні документи для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 у 2005 році, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б доводили відсутність факту звернення позивача у 2005 році, тому позивачем під час державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця були дотримані вимоги Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи без розгляду позовні вимоги суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому позивач не заявляла клопотання про поновлення строків на звернення до адміністративного суду та не наводила жодних поважних причин їх пропуску.

Апеляційний суд зазначив, що факт не внесення відповідачем запису про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_5 мав місце у 2007 році, однак з адміністративним позовом вона звернулася до суду лише 11 вересня 2013 року, посилаючись на те, що 22 липня 2013 року їй випадково стало відомо про те, що вона значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як приватний підприємець у стані припинення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є протиправна бездіяльність відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, яка виразилася у не внесенні державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

У зв'язку із цим слід зазначити, що не внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням є триваючим порушенням і дата його вчинення не пов'язується з будь-якими діями позивача.

Зі змісту статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що строк звернення до адміністративного суду чинним процесуальним законом пов`язується безпосередньо із моментом вчинення відповідачем незаконних дій чи бездіяльності, якими порушено певні права, свободи чи інтереси позивача, або з моментом, коли останньому стало про це відомо.

Прояв бездіяльності є триваючим порушенням прав, свобод чи інтересів особи.

Оскільки Київський апеляційний адміністративний суд, не переглянувши дану справу по суті, необґрунтовано залишив позовну заяву ОСОБА_5 без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, його ухвала від 15 квітня 2014 року в цій справі підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Водночас, вимога касаційної скарги щодо залишення в силі рішення суду першої інстанції не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції згідно частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України може переглядатись в касаційному порядку лише після його перегляду в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що апеляційний суд фактично не досліджував обставин справи та не надавав їм юридичної оцінки, за винятком питання щодо пропуску строку звернення до суду, касаційний суд не може розглядати питання правомірності рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, постановлена ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року скасувати.

Адміністративну справу направити до Київського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: