Ухвала суду № 41799194, 03.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року м. Київ К/800/18138/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю представника публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» Сумської митниці МіндоходівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., Руденко Н.В., Карука О.О., Борисової Т.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішення і стягнення сум, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2013 року публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» (далі - ПАТ «Сумихімпром») пред'явило позов до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішення відповідача від 26 квітня 2013 року № 805130000/2013/000083/1 про коригування митної вартості товарів, стягнення з Державного бюджету України 5852,53 грн. надмірно сплаченого мита та 118220,99 грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці Державної митної служби України № 805130000/2013/000083/1 від 26 квітня 2013 року про коригування митної вартості товарів, що поставляються на митну територію України ПАТ «Сумихімпром», стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Сумихімпром» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 118220,99 грн., а також суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 5852,53 грн..

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року апеляційну скаргу Сумської митниці Міндоходів задоволено, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій скаржник оскаржив його.

У касаційній скарзі ПАТ «Сумихімпром», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 01 жовтня 2008 року між ПАТ «Сумихімпром» та компанією «Ransweel Trading Limited» укладено договір поставки (контракт) № 27-01/10-08 сірки технічної газова грудкова, чешуйована, рідка ГОСТ 127.1-93.

02 квітня 2013 року між сторонами контракту було підписано специфікацію № 32 до контракту від 01 жовтня 2008 року № 27-01/10-08 про поставку в квітні - червні 2013 року сірки грудкової за ціною 103 доларів США за тону в кількості 45000 тон на суму 4635000 доларів США.

Вищевказаний товар в кількості 5857650 кг було імпортовано на митну територію України залізничним транспортом.

Для митного оформлення імпортованого товару позивачем було подано до Сумської митниці митну декларацію від 26 квітня 2013 року № 805130000/2013/004752 з визначенням митної вартості за придбаний товар за ціною договору з використанням основного методу визначення митної вартості 603337,95 доларів США, що за офіційним курсом НБУ долару США до гривні на дату митного оформлення (курс долару США - 7,993) складало 4822480,20 грн..

Митна вартість товару була визначена позивачем виходячи з ціни договору, тобто за основним методом, який встановлений статті у 58 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України).

За результатами розгляду Митницею поданих до митного оформлення документів, у них були виявлені розбіжності.

Поставка товару здійснювалась за зовнішньоекономічним контрактом № 27-01/10-08 від 1 жовтня 2008 року. Відповідно до пункту 1.1 цього контракту, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві сірку технічну ГОСТ 127.1-93.

Згідно рахунку - фактури № 63 від 02 квітня 2013 року здійснювалась поставка 15000 т сірки технічної газової грудкової на суму 1545000,00 дол. США по ціні 103,00 дол. США за одну тону метричну.

В наданих до митного оформлення документах, а саме в накладних на перевезення товару в гр.6 зазначено: «По договору с Рансвил Трейдинг Лимитед» ч/з ООО «Экотехінвест». «Технотранс» - под. код 6977180439. Собственность ПАО «Сумихімпром». Однак будь-яких документів на підтвердження домовленостей з ТОВ «Екотехінвест» Позивачем не надавались.

Крім того, в рахунку-проформі № 5215 до експортної митної декларації № 50505/170913/0010525 зазначено, що покупцем виступає ООО «Экотехинвест», а ПАТ «Сумихімпром» зазначено лише як «грузоотримувача».

Підтвердженням того, що зазначений товар направлявся до ПАТ «Сумихімпром» є тільки залізнична накладна до експортної митної декларації №50505/170913/0010525.

Пунктом 3.6 зовнішньоекономічного контракту визначено, що протягом 3-х календарних днів з дати відвантаження Продавець направляє Покупцеві кур'єрською поштою рахунок-фактуру на фактично відвантажену кількість товару.

За пунктом 3.4 цього ж контракту датою відвантаження є дата оформлення митних документів в країні вантажовідправника, відмічені штемпелем митниці.

Так, відповідно до залізничних накладних та митної декларації країни відправлення (згідно відбитків штампів комітету митного контролю Мінфіну Республіки Казахстан) датою відвантаження є 13 квітня 2013 року, 18 квітня 2013 року. Тобто, рахунок-фактура на дану поставку товару не може датуватися раніше, ніж 13 квітня 2013 року. Разом з цим, позивачем надано до митниці рахунок-фактуру № 63 від 02 квітня 2013 року, що свідчить про те, що даний документ не стосується даної (спірної) поставки товару, а належить до пакету товаросупровідних документів на іншу поставку, що відбувалась раніше.

Відповідачем у зв'язку з виявленими розбіжностями щодо митної вартості товару відповідно до вимог частини 3 статті 53 МК України було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначених договором (угодою, контрактом);

- копію митної декларації країни - відправлення;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимоги щодо надання додаткових документів (зазначеній на зворотному аркуші декларації митної вартості № 805130000/2013/004752) декларантом Позивача 26.04.2013 року додатково надано такі документи:

- лист «Ransweel Trading Limited» № 2 від 26 квітня 2013 року;

- лист ПАТ «Сумихімпром» № 27-1340 від 26 квітня 2013 року;

- копія митної декларації країни відправлення № 50505/170417/004120 від 17 квітня 2013 року та № 05055/120413/0003866 від 12 квітня 2013 року.

Також на цій же зворотній сторінці декларації митної вартості товарів вчинено записи про відсутність можливості надати інші додатково витребувані документи.

26 квітня 2013 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 805130000/2013/000083/1, яким було скориговано митну вартість товару згідно другого методу визначення митної вартості товару та визначено її на рівні 676558,57 доларів США.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що митним органом не доведено необхідності витребовування додаткових документів у декларанта, поданих декларантом документів було достатньо для підтвердження декларантом заявленої ним митної вартості товару, а тому рішення про коригування митної вартості товару № 805130000/2013/000083/1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що сумніви митного органу щодо заявленої позивачем митної вартості товару небезпідставні, витребування додаткових документів для підтвердження декларантом заявленої митної вартості було обґрунтоване, тому оскільки позивачем не надано додатково документів, що витребовувались митним органом, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 805130000/2013/000083/1 від 26 квітня 2013 року є правомірним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із зазначеною позицією суду апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 кодексу).

Частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Як вбачається із матеріалів справи митним органом під час здійснення контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, використаних при обчисленні митної вартості, було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містили розбіжності та неточності.

Оскільки з поданих позивачем на вимогу митного органу документах розбіжності щодо визначення умов поставки неможливо було усунути, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що митним органом обґрунтовано не застосовано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), щодо товарів які імпортуються.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та прийшов до вірного висновку про правомірність рішення відповідача від 26 квітня 2013 року № 805130000/2013/000083/1 про коригування митної вартості товарів.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Згідно з частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального права при ухвалені судового рішення чи вчиненні процесуальних дій, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: