Рішення № 41794415, 02.12.2014, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1200/14-ц

Номер провадження 2/699/442/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2014 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого-судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Ященко О.М.

відповідача за первісним позовом і як позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та договору поруки, суд

встановив:

Позивач Публічне акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» пред'явило у суд даний позов і просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором на загальну суму 111 742,43 грн. посилаючись на те, що третя особа ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору, згідно якого 05 грудня 2007 року банк надав йому кредит в сумі 14 849,50 дол. США. В забезпечення виконання умов договору з відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір поруки. Але позичальник порушив умови договору, в результаті чого виникла заборгованість, яку він добровільно погашати не бажає. Тому позивач і пред'явив даний позов.

До початку розгляду справи по суті відповідача ОСОБА_1 пред'явила зустрічний позов про розірвання кредитного договору та договору поруки, в у якому просить розірвати кредитний договір № 490052652 від 05 грудня 2007 року та договір поруки № 490052652-П від 05 грудня 2007 року з дати винесення рішення по справі мотивуючи свій позов тим, що у разі не розірвання кредитного договору та договору поруки це призведе до подальших порушень умов договорів.

Ухвалою суду від 17 листопада 2014 року зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.

У судове засідання представник позивача за первісним позовом та як відповідача за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити їх у повній мірі. Стосовно зустрічного позову будь-які заперечення чи визнання вимог позивача суду не надав.

Відповідач за первісним позовом і як позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 спочатку в суд з'явилася, потім не з'явилася,надавши суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, про невизнання вимог позивача на підставі того, що зазначені кошти вже судом стягнуті. Свій позов підтримує повністю.

Третя особа ОСОБА_2 не заявила про свою участь у справі і не повідомила про згоду на участь у справі, а тому справа розглянута без неї.

Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що у первісному позові про стягнення заборгованості та у зустрічному позові про розірвання кредитного договору та договору поруки належить відмовити в силу наступного.

Так, згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.58 і ч.2 ст.59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування та обставини справи, які за законом мають бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

В суді встановлено, що 05 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (на даний час Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк») і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 490052652 про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, згідно якого позичальнику був наданий кредит в сумі 14849,50 дол. США в розрахунку 14,5% річних на строк з 05 грудня 2007 року по 05 грудня 2014 року.

В забезпечення виконання всіх зобов'язань, що випливають з кредитного договору 05 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (на даний час Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк») і ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 490052652-ІІ, згідно з яким поручитель прийняв на себе прямі зобов'язання відповідати перед кредитором за порушення боржником його зобов'язань.

07 серпня 2014 року на адресу відповідача - поручителя за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 і третьої особи - позичальника за первісним позовом та третьої особи за зустрічним позовом ОСОБА_2 на виконання умов договору кредитором Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» була надіслана вимога про досудове врегулювання спору шляхом дострокового повернення кредиту, але вона залишена без задоволення.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Крім цього, ст.1048 цього Кодексу передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За змістом ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа надає грошові кошти позичальнику, який зобов'язується поступово повернути суми кредиту разом з відсотками в порядку і строк обумовлений договором.

У відповідності до ст.553 Кодексу, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Ст.554 зазначеного Кодексу передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

В той же час, згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній,господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до рішення Третейського суду від 30 вересня 2014 року (Справа №2748-2/702/14) за позовом Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, з відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором № 490052652 від 05 грудня 2007 року в сумі 111 742,43 грн..

Тобто, спір по суті вже вирішено.

Щодо зустрічного позову про розірвання кредитного договору та договору поруки позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» подано позов до Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський Фінансовий Союз» про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором №490052652 від 05 грудня 2007 року на суму 111 742,43 грн. та винесено рішення від 30 вересня 2014 року по справі №2748-2/702/14 згідно якого позов задоволено у повному обсязі. Однак, позовної вимоги про розірвання кредитного договору заявлено не було. Позивач за зустрічним позовом, посилаючись на норму ст.652 ЦК України наголошує, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання, та вважає, що вимагаючи дострокового стягнення суми кредиту, банк фактично змінює строк дії договору. Право на дострокове стягнення сум кредиту передбачено умовами договору, але воно тягне за собою таку суттєву зміну прав та обов'язків сторін, що втрачається сенс договору. При достроковому стягненні всіх сум по кредиту за судовим рішенням, договір є фактично вичерпним, кредитні правовідносини припиняються і переходять у площину виконання судового рішення, а у боржника виникає нове зобов'язання з виконання судового рішення. Крім того, позивач, за зустрічним позовом, наголошує на тому, що зверталась до відповідача, що не дає згоду на продовження договору поруки, але жодних дій спрямованих на письмове оформлення розірвання договору від відповідача так і не дочекалась.

Згідно матеріалів справи третьою особою за первісним та за зустрічним позовами ОСОБА_2 було подано позов до позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання кредитного договору та договору поруки недійсним. 25 червня 2014 року позов розглянуто Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області та винесено рішення по справі №699/576/14-ц, згідно якого у задоволенні позову відмовлено. Рішення набрало законної сили.

Отже, за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів по одній і тій самій справі можна звернутися до суду лише один раз. У разі, якщо позивач вважає рішення суду незаконним або необґрунтованим, він має право оскаржити це рішення в установленому законом порядку.

Згідно з вимогами Закону України «Про третейські суди» сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Рішення третейського суду, не виконане добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». У тих випадках, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, сторона, на користь якої прийнято рішення третейського суду, має право звернутися до суду загальної юрисдикції за захистом своїх прав. Звернення до суду загальної юрисдикції за вирішенням спору можливе і у тому випадку, коли рішення третейського суду скасоване і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим.

Відповідно до приписів ст.607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Відповідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Однак, частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:

1. в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2. зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3. виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4. із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.

Вимагаючи розірвання договору на підставі статті 652 ЦК України на позивача покладається, у відповідності до статті 60 ЦПК України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Позивачем зустрічного позову про розірвання кредитного договору та договору поруки не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Таким чином, суд вважає, що спір, викладений у первісному позові про стягнення заборгованості вже розглядався судом та винесено рішення, а тому належить відмовити у його задоволенні.

Що стосується зустрічного позову про розірвання кредитного договору та договору поруки, він є необґрунтований, а тому суд відмовляє і у його задоволенні.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

При відмові у задоволенні первісного позову про стягнення заборгованості суд не повертає позивачу понесені ним судові витрати в справі.

Судові витрати по зустрічному позову відсутні.

Керуючись ст.ст.212,213,214,215 ЦПК України, ст.ст.16,509,526, 527,530,533,554,607,652,1048,1049,1054,1055 ЦК України, суд

вирішив :

Відмовити у задоволенні первісного позову.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Савранський О. А.