Постанова № 41787823, 03.12.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2014 р.Справа № 916/3910/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лавриненко Л.В.

суддів: Пироговського В.Т., Філінюка І.Г.

(склад колегії суддів сформовано на підставі розпорядження голови суду від 18.11.2014 р. № 2887)

при секретарі судового засідання - Бондар М.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.10.2014 р.

у справі № 916/3910/14

за заявою Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" с.м.т. Лиманське, Роздільнянський район, Одеська область

про банкрутство,-

за участю представників сторін:

від Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області: Шевчук І.Б. - за довір.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 р. прийнята до провадження та призначена до розгляду апеляційна скарга Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.10.2014 р. по справі № 916/3910/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційна скарга розглянута в межах строку, вставленого частиною 2 ст. 102 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2014 р. по справі № 916/3910/14 повернуто без розгляду заяву Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" с.м.т. Лиманське на підставі ст. ст. 2, 9, 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявником, в порушення вимог наведеного Закону, не надано належних доказів, які підтверджують неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання перед кредитором протягом трьох місяців з дня відкриття виконавчого провадження.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржувану ухвалу скасувати.

В обґрунтування заявлених вимог орган державної податкової служби посилається на те, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків в рахунок погашення податкового боргу.

Так, відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 цього кодексу, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу регламентується главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів, і органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.

Також, Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області зазначає, що вжиті нею заходи для погашення заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" с.м.т. Лиманське, а саме звернення до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості по податку на додану вартість та направлення, після набрання рішенням законної сили, до банківської установи інкасового доручення для примусового стягнення коштів, не призвели до погашення заборгованості.

Загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" с.м.т. Лиманське становить 796 535 грн., що відповідає вимогам ч.3 ст. 10, ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників судового процесу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Приписами ч. 3 наведеної статті передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити перелік документів, що додаються до заяви, зокрема:

- докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;

- рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Крім того, ч. 7 наведеної статті встановлено, що до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку

Пунктом 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" визначено, що саме лише судове рішення за відсутності виданого на його підставі виконавчого документа та постанови органу Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження не може бути підтвердженням безспірності грошових вимог.

Отже, саме з фактичним відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення про стягнення з боржника заборгованості закон пов'язує початок перебігу трьохмісячного строку незадоволення вимог ініціюючого кредитора, що встановлено ч. 3 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів, доданих до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" с.м.т. Лиманське, Роздільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Одеській області, на підтвердження безспірності грошових вимог до боржника, надано:

- постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2014р. у справі №815/1534/14 за адміністративним позовом Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" с.м.т. Лиманське, якою з останнього на користь Державного бюджету України стягнуто 27 574,75 грн.;

- постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 р. по справі № 815/2730/14 за адміністративним позовом Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" с.м.т. Лиманське, якою з останнього на користь Державного бюджету України стягнуто 857 589,94 грн.;

- постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2014 р. по справі № 815/2730/14, якою Роздільнянській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області надано дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" с.м.т. Лиманське, що перебуває у податковій заставі;

- постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 р. по справі № 815/4949/14 накладено арешт на кошти та цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" с.м.т. Лиманське на суму податкового боргу 857 589,94 грн., які знаходяться на рахунках в установах банків;

- податкові повідомлення - рішення форми „Р" : від 18.01.2012 р. № 0000022300 у розмірі 43 500 грн. 00 коп.; від 19.04.2012 р. № 00000242200 у розмірі 51 253 грн. 50 коп.; від 23.09.2013 р. № 0000312200 у сумі 469 651 грн. 00 коп.; від 23.09.2013 р. № 0000322200 у сумі 91 329 грн. 00 коп.; податкової вимоги форми „Ю" від 02.12.2013 р. № 412-11 у розмірі 51 507 грн. 41 коп.; та вимоги від 07.02.2014 р. № Ю-168-17 у сумі 18 938 грн. 11 коп.

Між тим, доказів звернення податкової інспекції до органу державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначених судових рішень, заявником не надано.

Щодо доводів Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області стосовно особливого порядку виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків в рахунок погашення податкового боргу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу регламентований главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до п.12.7 Інструкції, якщо інкасові доручення (розпорядження) надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, то банк виконує ці інкасові доручення (розпорядження) з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих інкасових доручень (розпоряджень) недостатньо коштів (з урахуванням поточних надходжень), то вони виконуються частково відповідно до пункту 12.9 цієї глави.

Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці інкасові доручення (розпорядження) повертаються без виконання згідно з пунктом 12.11 цієї глави.

За приписами п.12.8 Інструкції інкасові доручення (розпорядження), які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання інкасових доручень (розпоряджень), то вони цього самого дня виконуються частково відповідно до пункту 12.9 цієї глави. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника не буде коштів для виконання інкасових доручень (розпоряджень), то такі документи цього самого дня повертаються без виконання відповідно до пункту 12.11 цієї глави.

Отже, враховуючи те, що інкасове доручення за відсутністю коштів на рахунках боржника повертається стягувачеві того ж дня, воно не має строків примусового виконання протягом 3-х місяців, дотримання яких є необхідним для порушення справи про банкрутство боржника відповідно до ч.3 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, надані Роздільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Одеській області документи не можуть розцінюватися як доказ вчинення всіх заходів для з'ясування фінансово-майнового положення боржника та його фінансової неспроможності задовольнити кредиторські вимоги на момент подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" с.м.т. Лиманське.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу органу державної податкової інспекції на те, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить застережень щодо можливості не надання органами доходів і зборів при ініціюванні процедури банкрутства платника податків документів виконавчого провадження по примусовому стягненню податкового боргу.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Отже, виконавче провадження - це особлива процедура виконання судового рішення, яка здійснюється виключно органами державної виконавчої служби та не може здійснюватись іншими органами, незалежно від наділення їх окремими функціями щодо можливого проведення стягнення коштів за судовим рішенням (як-то, органів державної податкової служби відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному ч. 3 ст. 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Враховуючи ненадання Роздільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Одеській області відповідних доказів, у суду першої інстанції не було достатніх підстав для прийняття заяви податкової інспекції про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" с.м.т. Лиманське до провадження, і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана ухвала винесена з дослідженням всіх обставин справи, без порушень норм чинного законодавства, у зв'язку з чим ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.85,99,101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.10.2014 р. по справі № 916/3910/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 08.12.2014 р.

Головуючий суддя Лавриненко Л.В.

Судді Пироговський В.Т.

Філінюк І.Г.