Постанова № 41787811, 08.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2014 р. Справа № 922/1546/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю:

прокурора – Хряк О.О. (посвідчення №028256 від 15.08.2014 року);

Міністерства аграрної політики та продовольства України – не з’явився;

Національної академії аграрних наук України – не з’явився;

Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр'єва Національної академії аграрних наук України – не з’явився,

та представників сторін:

позивача- Кобильнік Д.А. (довіреність від 27.10.2014 року)

відповідача- Баранов Є.Г (довіреність №490/10 від 29.10.2014 року)

розглянувши апеляційну скаргу прокурора в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Національної академії аграрних наук України, Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр'єва Національної академії аграрних наук України (вх. №3242Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2014 року

за позовом Приватного підприємства “Діоніс-Трейд”, м.Дніпропетровськ

до Державного підприємства “Дослідне господарство “Червона Хвиля” Інституту рослинництва ім.Юр'єва Національної академії аграрних наук України, с.Червона Хвиля

про зобов’язання виконати умови договору,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "ДІОНІС-ТРЕЙД" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Державного підприємства "Дослідне господарство "Червона Хвиля" Інституту рослинництва ім. Юр’єва Національної академії аграрних наук України, в якому просив суд зобов'язати відповідача виконати умови договору №0212П про надання послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур від 02.12.2013 року( з урахуванням клопотання від 29.04.2014 –а.с.45).

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.05.2014 року по справі №922/1546/14 (суддя Буракова А.М.) позов задоволено повністю. Зобов'язано ДП "Дослідне господарство "Червона хвиля" Інституту рослинництва ім. Юр’єва Національної академії аграрних наук України примусово виконати обов'язок в натурі: провести вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, загальною площею 1319 га, а саме: сої, на площі 226 га, соняшника, на площі 688 га, кукурудзи, на площі 405 га.; провести вирощування сільськогосподарських культур відповідно до агротехнічних вимог і норм чинного стандарту; провести усі необхідні для вирощування роботи: боронування, культивування, посів, обробку гербіцидами, прополку, збирання врожаю; провести вирощування власними засобами, з використанням власного персоналу і техніки; надавати ПП "ДІОНІС-ТРЕЙД" інформацію про хід виконання робіт; передати ПП "ДІОНІС-ТРЕЙД" вирощену сільськогосподарську продукцію в наступні строки: сою – до 15 вересня 2014р., соняшник – до 15 жовтня 2014р., кукурудзу – до 15 листопада 2014р.

Прокурор із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Національної академії аграрних наук України, Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр'єва Національної академії аграрних наук України до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Інститут рослинництва ім.В.Я.Юр'єва Національної академії аграрних наук України у своєму відзиві від 28.10.2014 року зазначив, що вважає доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованими і тому на його думку скарга підлягає задоволенню. Просив розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, зазначає, що оскільки договір №0212П від 12.12.2013 року є повністю виконаний, вимога про скасування рішення суду першої інстанції є безпідставною, а тому в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Міністерства аграрної політики та продовольства України, Національна академія аграрних наук України, Інститут рослинництва ім.В.Я.Юр'єва Національної академії аграрних наук України в судове засідання 03.12.2014 року не з’явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Враховуючи, що Міністерство аграрної політики та продовольства України, Національна академія аграрних наук України, Інститут рослинництва ім.В.Я.Юр'єва Національної академії аграрних наук України належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

02 грудня 2013 року між ПП “ДІОНІС-ТРЕЙД” (замовник) та ДП "Дослідне господарство "Червона Хвиля" Інституту рослинництва ім. Юр’єва Національної академії аграрних наук України (виконавець) був укладений договір № 0212П про надання послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур (далі-договір).

Відповідно до п.2.1. договору, відповідач зобов’язався надати послуги з вирощування сільськогосподарських культур із насіння, отриманого від замовника у відповідності до умов цього договору, а замовник зобов’язався прийняти та оплатити послуги по вирощуванню, на умовах даного Договору.

Згідно п.3.1. договору, замовник зобов'язався також забезпечити виконавця необхідним для вирощування посівним матеріалом, мінеральними добривами, засобами захисту рослин від бур'янів та шкідників, паливно-мастильними матеріалами у кількості, згідно з додатком № 2 до цього договору (пункт 3 договору), а виконавець зобов'язався провести вирощування сільськогосподарських культур, на земельних ділянках, загальною площею 1319 га, які зазначені в додатку № 1, попередньо погодивши земельні ділянки з замовником, а саме: сої, на площі 226 га, плановою врожайністю 20 центнерів с гектару; соняшника, на площі 688 га, плановою врожайністю 25 центнерів с гектару; кукурудзи, на площі 405 га, плановою врожайністю 70 центнерів с гектару; провести вирощування сільськогосподарських культур відповідно до агротехнічних вимог і норм чинного стандарту, провести усі необхідні для вирощування роботи: боронування, культивування, посів, обробку гербіцидами, прополку, збирання врожаю, тощо, провести вирощування власними засобами, з використанням власного персоналу і техніки, надавати замовнику інформацію про хід виконання робіт; передати замовнику ПП "ДІОНІС-ТРЕЙД" вирощену сільськогосподарську продукцію в наступні строки: сою – до 15 вересня 2014р., соняшник – до 15 жовтня 2014р., кукурудзу – до 15 листопада 2014р. (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 6.6. договору встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань за договором або зміна його умов не допускається.

Наказом Національної академії аграрних наук України від 05.12.2013 р. № 161 ДПДГ “Червона хвиля” було виведене з підпорядкування Національної академії аграрних наук України в підпорядкування Інституту рослинництва ім. Юр’єва НААН України.

04.02.2014 р. зареєстровано нову редакцію статуту ДП ДГ “Червона хвиля” Інституту рослинництва ім. Юр’єва НААН України код ЄДРПОУ 05460441. Відповідно до п. 1.6. діючого Статуту підприємства в редакції від 04.02.2014 року Державне підприємство "Дослідне господарство "Червона Хвиля" Інституту рослинництва ім. Юр’єва Національної академії аграрних наук України є правонаступником в частині майна, землі, майнових прав та зобов’язань реорганізованого Державного підприємства "Дослідне господарство "Червона Хвиля" Національної академії аграрних наук України.

Таким чином, проведено зміну найменування і підпорядкованість особи відповідача без зміни його організаційно-правової форми.

Позивач посилається на те, що на виконання умов договору він поставив відповідачу мінеральні добрива, насіння дизельне паливо, що підтверджується видатковими накладними № РН00004/2 від 10 квітня 2014р; № РН-0000004 від 10квітня 2014 р.

Але, на початку березня до позивача надійшов лист № 37 від 05.03.2014 року, у якому відповідач повідомив його про розірвання договору №0212П про надання послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур від 02.12.2013 «у зв’язку із неможливістю його виконання через перепідпорядкування ДП ДГ «Червона Хвиля» Інституту рослинництва ім.В.Я. Юр’єва НААН України і невідповідність його статуту ДП ДГ «Червона Хвиля» та нормативно-правовим актам України» ( а.с.25).

Позивач не погодився з такою заявою, звернувся до суду із позовом про спонукання відповідача виконати зобов’язання в натурі, посилаючись при цьому на ст.ст.526;525;599 ЦК України, а також на договір від 02.12.2013 р., за яким відповідач зобов’язався здійснити посівні роботи виростити сільськогосподарські культури та передати їх позивачу.

В запереченні на позовну заяву від 29.04.2013 року відповідач вказав, що згідно з наказом Національної академії аграрних наук України від 05.12.2013 р. №161 Державне підприємство Дослідне господарство “Червона Хвиля” було виведене з безпосереднього підпорядкування Національної академії аграрних наук України в підпорядкування Інституту рослинництва ім. Юр’єва Національної академії аграрних наук України, а 04.02.2014р. зареєстровано нову редакцію статуту ДП ДГ “Червона Хвиля” Інституту рослинництва ім. Юр’єва Національної академії аграрних наук України.

Статутом ДП "Дослідне господарство "Червона Хвиля" Інституту рослинництва ім. Юр’єва Національної академії аграрних наук України передбачено необхідність погодження договорів щодо розпорядження земельними ділянками з президією Національної академії аграрних наук України.

Механізм укладення державними підприємствами, установами, організаціями договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном регулюється "Порядком укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном", затвердженим Постановою КМУ від 11.04.2012 р. № 296 .

Відповідно до вказаного Порядку, суб'єкт господарювання повинен був погодити укладення спірного договору № 0212П від 02.12.2013 р. з центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, іншому суб'єкту управління об'єктами державної власності, зокрема Національній або галузевій академії наук.

Відповідно до п. 20 частини 1 статті 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань погоджують підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери їх управління, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них та контролюють виконання умов цих договорів.

Як зазначає відповідач, спірний договір містить ознаки договору про спільну діяльність, а тому, правовідносини сторін повинні регулюватись главою 77 ЦК України; підписання спірного договору відповідачем є помилковим, оскільки його укладення не погоджено ні з Інститутом рослинництва імені Юр’єва НААН України, ні з НААН України, здійснено без відповідного дозволу КМУ та без державної реєстрації сумісної діяльності, тобто з порушенням вимог законодавства.

Аналогічні доводи містяться також в апеляційній скарзі прокурора.

Прокурор посилається на ч.1ст 203; ч.ч.1; 3 ст. 215 ЦК України, а також на ст. 235 ЦК України, яка передбачає, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Прокурор зазначає в апеляційній скарзі, що «внеском у спільну діяльність ПП «Діоніс -Трейд» являються посівні матеріали, паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива та засоби захисту рослин від бур’янів і шкідників, а в свою чергу внеском ДПДГ « Червона Хвиля» є не самі земельні ділянки, а право доступу до них. Сама можливість використання ПП «Діоніс-Трейд» земельної ділянки у процесі виконання умов договору, в тому числі право їх обробки та збирання врожаю свідчить про не що інше, як про його удаваність.

Отже, робить висновок прокурор, сторонами був укладений договір про спільну діяльність для досягнення визначеної мети - отримання прибутку, а тому відповідач порушив п.20 ст. 6 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», якою передбачено, що галузеві академії наук погоджують підпорядкованим підприємствам, установам, організаціям відповідно до законодавства договори про спільну діяльність, за якими використовується нерухоме майно, що перебуває в їх господарському віданні чи оперативному управлінні.

Отже, прокурор вважає, що між сторонами склалися інші правовідносини, ніж вказано в укладеному ним договорі, а саме відносини щодо спільної діяльності та оренду, тобто він є удаваним.

Прокурор просить рішення суду першої інстанції скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судових засіданнях Харківського апеляційного господарського суду 03.12.2014 року та 17.11.2014 року представник відповідача зазначав, що він не підтримує позицію прокурора та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Судова колегія враховує наступне.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України.

Статтею 1130 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Стаття 1131 Цивільного кодексу України закріплює, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Кожний учасник правовідносин із сумісної діяльності виступає одночасно як боржник і як кредитор. Але жодна із сторін не може вимагати виконання для себе особисто, як і не повинна виконувати зобов"язання безпосередньо іншій стороні. Взаємні права та обов"язки учасників опосередковані необхідністю досягнення загальної мети.

Важливою ознакою цих правовідносин є те, що сама суть сумісної діяльності передбачає, як правило, певну зовнішню реалізацію, тобто вимагає сторін договору вступати у відносини з третіми сторонами.

Аналізуючи договірні відносини сторін слід зробити висновок про те, що вони не підпадають під ознаки правовідносин про спільну діяльність.

За змістом спірного договору сторони, навпаки можуть вимагати одна у одній виконання своїх окремих зобов’язань.

Сторонами в договорі не обумовлено спільної мети, до досягнення якої вони мали б спрямовувати свої зусилля.

Позивач бажає одержати зерно, яке йому повинен виростити відповідач, а останній має одержати грошову винагороду за свої послуги з його вирощування. Так, пунктом 5.1. договору в редакції додаткової угоди №1 від 02.12.2013 року передбачено оплату за послуги, надані відповідачем, в сумі 600 грн за кожен гектар, а всього 791400 грн.( а.с.21).

Не передбачено в договорі № 0212П розподілу прибутку, одержаного від спільної діяльності. Не містить також договір умов щодо покриття сторонами збитків, витрат, виділення майна для ведення спільної діяльності.

Отже, спірний договір не містить ознак договору про спільну діяльність.

Посилання прокурора на ст.235 ЦК України щодо наявності прихованого договору про спільну діяльність також є необгрунтованим, оскільки сторони не виконували договір про спільну діяльність.

Відсутні будь-які докази того, що сторони встановили фактично інші відносини, ніж ті, що обумовлені договором № 0212П.

Є помилковими, не відповідають дійсності доводи прокурора про передачу відповідачем земельних ділянок позивачу.

Договір № 0212П від 02.12.2013 р. не містить положень про передачу землі позивачеві в користування.

Навпаки, відповідач (виконавець) зобов’язався провести вирощування сільськогосподарських культур на своїй земельній ділянці власними засобами, із використанням власного персоналу і техніки.

Прокурор також заявляє, що мета одержання прибутку «суперечить вимогам Цивільного, Господарського кодексів України, Статутам Державних підприємств та багатьом іншим законодавчим актам» ( а.с.210).

Разом із тим, згідно п.2.2 Статуту відповідача – господарство є державним сільськогосподарським статутним суб’єктом підприємницької діяльності, що здійснює дослідну,господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку.

Згідно Державного акту від 20.12.1994 року за відповідачем на праві постійного користування закріплено 6005,59 га землі( а.с. 162-163).

Відповідно п. 2.3.Статуту основним напрямком діяльності господарства, в тому числі є надання послуг в рослинництві…

Пунктом 4.24 Статуту встановлено,що джерелами формування майна господарства є, в тому числі доходи, одержані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також від інших видів господарської діяльності.

Господарство планує свою господарську діяльність… відповідно до своїх статутних завдань,…з урахуванням прогнозів і пріоритетів кон’юктури продукції, товарів, послуг (п.5.1.1. Статуту).

Господарство реалізує свою продукцію…, послуги за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності( п.5.1.3. Статуту).

Господарство самостійно відповідає за своїми договірними зобов’язаннями, …вимог до якості продукції та інших правил здійснення господарської діяльності.

За таких обставин, відповідач за своїми статутом має одержувати прибуток, в тому числі від реалізації послуг.

Судова колегія погоджується із доводами відповідача про те, що вирощування насіння на замовлення та отримання прибутку не суперечить меті діяльності відповідача і є загальною практикою дослідних господарств( а.с.136).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Істотними умовами такого договору є вид послуг, обов'язок надати послугу особисто, плата за надання послуги, строк надання послуги, відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг (статті 901-907 Цивільного кодексу України).

За змістом наданого до матеріалів справи договору №0212П про надання послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур від 02.12.2013 р. та додатків до нього, між сторонами був укладений саме договір про надання послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур.

За таких обставин, доводи прокурора про порушення відповідачем п.20 ст. 6 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», яким передбачено погодження галузевими академіями наук підпорядкованим підприємствам договорів про спільну діяльність, за якими використовується нерухоме майно, що перебуває в їх господарському віданні чи оперативному управлінні, не є обгрунтованими.

Прокурор також в поясненнях від 06.11.2014 р. вказує, що, на його думку, директор відповідача було порушено вимоги Статуту підприємства та положення контракту, укладеного із його керівником № 8 від 21.01 2013 р.

Пунктом 3.1. Статуту відповідача передбачено, що господарство є державним підприємством, що діє на основі державної форми власності як самостійний суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3.11. Статуту, господарство, з урахуванням завдань Академії, самостійно вирішує питання своєї діяльності, в тому числі вступає в договірні відносини з іншими установами, підприємствами та організаціями, набуваючи майнові права і відповідні обов'язки.

Укладаючи господарський договір може брати на себе тільки такі фінансові зобов'язання, виконання яких забезпечується власними доходами від його господарської діяльності (п.3.12 статуту).

Пунктами 4.3., 4.4. Статуту передбачені випадки погодження з Президією Національної академії аграрних наук України питання, які пов'язані з вилученням або відчуженням землі.

Відповідно до п.4.6., господарство здійснює користування землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності. Земельна ділянка, що перебуває у постійному користуванні господарства та використовується для виробництва товарної сільськогосподарської продукції або іншої господарської діяльності, може використовуватися без зміни цільового призначення суб'єктами господарювання… (пункт 4.8. Статуту).

Господарство має право використовувати належне йому майно для участі у цивільних відносинах, в тому числі для провадження фінансово-господарської діяльності (пункт 4.13 Статуту).

Матеріалами справи підтверджено повноваження керівника, які передбачені п. 6.5. Статуту, на час укладення спірного договору.

Зокрема, п. 6.5 Статуту директору надані повноваження на укладення господарських договорів, розпорядження майном та коштами підприємства.

В матеріалах справи міститься контракт з керівником підприємства від 28.01.2013 р., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Прокурор в апеляційній скарзі не просив суд визнати недійсним договір №0212П, але в своїх поясненнях від 06.11.2014 вказує, що у разі визнання договору недійсним, кожна із сторін має повернути іншій все одержане за договором.

Визнання договору недійсним не є предметом даного спору.

До матеріалів справи додано докази повного виконання сторонами умов договору, передачі відповідачем насіння позивачу та одержання ним плати за послуги з вирощування, збирання врожаю, на загальну суму 1267224грн.

Відповідач пояснив, що до вирішення спору у нього не було підстав не виконувати договір.

На даний час сторони не мають претензій одна до одної.

Прокурор також доводить, що укладений договір призвів до збитків підприємства. На підтвердження надані платіжні доручення про надання у травні-червні 2014 року поворотної безвідсоткової фінансової допомоги позивачем відповідачу ( а.с.184-186).

Судова колегія погоджується із доводами відповідача про те, що така допомога є найбільш дешевим способом залучення грошових інвестицій порівняно із банківськими позиками.

Разом із тим, слід прийняти до уваги, що обставини надання такої допомоги не відносяться до предмету спору по даній справі.

До матеріалів справи прокурором додано проміжний звіт за результатами документальної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП ДГ «Червона Хвиля» від 07.10.2014року, в якому зазначено, що позитивним фактором укладення відповідачем договору № 0212П є те, що в період з 17.04.2014р по 26.06.2014 залучено на забезпечення господарської діяльності «дешеві» грошові кошти в сумі 730000грн. ( а.с. 201).

На підставі викладеного, керуючись ст.629 ЦК України, пунктом 6.6.договору №0212П від 02.12.2013року, судова колегія прийшла до висновку, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2014 року по справі №922/1546/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі №922/1546/14 підписано 08.12.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.