Постанова № 41779603, 25.11.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3788/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко І.В.,

представника позивача - Риль В.Є.,

представника відповідача - Касумова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-М" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Астра-М" (далі - ТОВ "Астра-М", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2014 №0002292201/1359, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 626 624,50 грн., податкового повідомлення-рішення від 27.06.2014 №0002302201/1360, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 292 420,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 27.06.2014 №0002352201/1361, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33 024,00 грн.

Мотивуючи свої вимоги, позивач стверджує про безпідставність висновків перевірки в частині доводів щодо неоподаткування товариством суми безповоротної фінансової допомоги, яка утворилася внаслідок непогашення позивачем заборгованості за простим векселем після перебігу строків позовної давності, а також про перевищення податковим органом власних повноважень у зв'язку з віднесенням правочинів, укладених із ТОВ "Феніксбуд-М", до нікчемних.

Відповідач надав письмове заперечення на позов, у якому вказує, що станом на 01.07.2012 та 31.12.2013 по бухгалтерському рахунку 511 "Довгострокові векселі видані в національній валюті" рахується кредиторська заборгованість по простому векселю в сумі 2820000,00 грн. Дана заборгованість виникла 01.12.2009 за простим векселем АА 0562869, який позивач виписав ПП "Авіс Сістемз" в рахунок оплати за виконані роботи з влаштування покрівлі та благоустрій автосалону. Після закінчення трьох років із дня настання терміну платежу за векселем сума заборгованості є безповоротною фінансовою допомогою. Тому платник податку - емітент повинен включити суму такої заборгованості до складу доходів за підсумками звітного податкового періоду, у якому така заборгованість визнана безповоротною фінансовою допомогою. Крім цього проведеною перевіркою не доведено реальність отримання позивачем підрядних робіт від ТОВ "Феніксбуд-М" внаслідок відсутності відповідних дій останнього. Так само не підтверджено доцільність використання у господарській діяльності позивача послуг стільникового зв'язку у роумінгу, наданих ПрАТ "Київстар", оскільки протягом перевіреного періоду позивач не здійснював зовнішньоекономічну діяльність та не укладав зовнішньоекономічних контрактів.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Астра-М" (місцезнаходження: пр-кт 50 років Жовтня, 1-Б, м. Кременчук, Полтавська область) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 14.04.2004 (ідентифікаційний код 32860704), про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 58). До зареєстрованих видів діяльності позивача за КВЕД-2010, згідно з довідкою Управління статистики у м. Кременчуці, відносяться: торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення (а.с. 59). На даний момент, як пояснив представник позивача, ТОВ "Астра-М" здійснює господарську діяльність, пов'язану із наданням дилерських послуг із продажу автотранспортних засобів у власному автосалоні у м. Кременчуці.

Наказом начальника Кременчуцької ОДПІ від 28.04.2014 №1430 відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2014 року було призначено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Астра-М" по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2013, законодавства про збір та облік єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 (а.с. 82).

На підставі даного наказу працівниками Кременчуцької ОДПІ у період з 20.05.2014 по 02.06.2014 була проведена відповідна перевірка ТОВ "Астра-М", результати якої оформлено актом від 06.06.2014 №1546/16-03-22-01-08/32860704 (а.с. 40-53).

Висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення ТОВ "Астра-М", зокрема, вимог п. 135.1 ст. 135, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.5, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 502 827,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року - на 7 637,00 грн., за 1 квартал 2012 року - 65,00 грн., 2 квартал 2012 року - на 73,00 грн., за 3 квартал 2012 року - на 133,00 грн., за 2013 рік - на 494 919,00 грн.; порушення п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.5, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 292 420,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року - на 74 246,00 грн., за 4 квартал 2012 року - на 2 018,00 грн., за 2013 рік - на 216 156,00 грн.; порушення п. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 22 016,00 грн., у тому числі за липень 2011 року - на 21 129,00 грн., за серпень 2011 року - на 134,00 грн., за вересень 2011 року - на 110,00 грн., за жовтень 2011 року - на 7,00 грн., за листопад 2011 року - на 76,00 грн., за січень 2012 року - на 57,00 грн., за квітень 2012 року - на 2,00 грн., за травень 2012 року - на 34,00 грн., за червень 2012 року - на 29,00 грн., за липень 2012 року - на 33,00 грн., за серпень 2012 року - на 49,00 грн., за вересень 2012 року - на 36,00 грн., за жовтень 2012 року - на 11,00 грн., за листопад 2012 року - на 27,00 грн., за грудень 2012 року - на 97,00 грн., за липень 2013 року - на 72,00 грн., за серпень 2013 року - на 15,00 грн., за вересень 2013 року - на 25,00 грн., за листопад 2013 року - на 73,00 грн.

На підставі висновків акту від 06.06.2014 №1546/16-03-22-01-08/32860704 відповідачем 27.06.2014 були винесені:

- податкове повідомлення-рішення №0002292201/1359, яким ТОВ "Астра-М" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 626 624,50 грн. (502827,00 грн. - за основним платежем та 123 797,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 37);

- податкове повідомлення-рішення №0002302201/1360, яким ТОВ "Астра-М" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 292 420,00 грн. (а.с. 38);

- податкове повідомлення-рішення №0002352201/1361, яким ТОВ "Астра-М" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 33 024,00 грн. (22 016,00 грн. - за основним платежем та 11 008,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 39).

Посилаючись на незаконність прийнятих податкових повідомлень-рішень, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Перевіряючи спірні акти індивідуальної дії на предмет їх відповідності приписам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що в основу висновків перевірки покладено аналіз господарської діяльності позивача по трьом епізодам. По першому епізоду фігурують відносини ТОВ "Астра-М" із ПП "Авіс Сістемз" з приводу непогашення позивачем кредиторської заборгованості за простим векселем, виданим 01.12.2009 на оплату робіт із влаштування покрівлі та благоустрою автосалону, виконаних ПП "Авіс Сістемз". На думку ревізора, сума кредиторської заборгованості у розмірі 2 820 000,00 грн., в порушення вимог пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, не була включена позивачем до складу валових доходів, як безповоротна фінансова допомога. По другому епізоду фігурують відносини з приводу придбання ТОВ "Астра-М" будівельних послуг у ТОВ "Феніксбуд-М" із влаштування покрівлі приміщення адміністративної та побутової будівлі по вул. 50 років Жовтня, 1-Б на суму 105 000,00 грн. без ПДВ. При цьому перевіркою встановлено відсутність факту виконання робіт та укладання угоди з метою настання реальних наслідків, у зв'язку з чим відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість. По третьому епізоду фігурують взаємовідносини ТОВ "Астра-М" із ПрАТ "Київстар" з приводу придбання послуг стільникового зв'язку у роумінгу на суму 5 463,00 грн., тоді як господарська діяльність позивача у перевірений період ніяким чином не була пов'язана із зовнішньоекономічною.

Надаючи правову оцінку висновкам перевірки, суд буде досліджувати кожний епізод окремо.

Так, 02.11.2009 між ПП "Авіс Сістемс" (виконавець) та ТОВ "Астра-М" (замовник) був укладений договір на виконання робіт (послуг) №02/11-А, за умовами якого замовник доручає, а виконавець виконує роботи, а саме: облаштування покрівлі та благоустрій. Відповідно до пункту 3.1 договору оплата рахунку здійснюється замовником в повному обсязі з обов'язковим зазначенням в платіжних документах номера та дати рахунку або на підставі договору в строки, узгоджені обома сторонами. За взаємною згодою сторін може бути застосована інша форма розрахунків, не заборонена чинним законодавством України (а.с. 29).

На оплату робіт, виконаних за даним договором, виконавець виписав на ім'я замовника податкову накладну №4112 від 30.11.2009 на суму 2 820 000,00 грн., у тому числі ПДВ 470 000,00 грн. (а.с. 11).

В рахунок оплати вартості будівельних робіт ТОВ "Астра-М" 01.12.2009 був виданий простий вексель №АА 056869.

Акт приймання передачі простого векселя позивач суду не надав, зіславшись на його відсутність.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються представниками сторін.

Відповідач, з посиланням на той факт, що станом на 01.12.2010 вексель не був пред'явлений трасантом - ПП "Авіс Сістемз" до сплати, стверджує, що з перебігом трирічного строку з дня настання терміну платежу за векселем сума заборгованості набуває ознак безповоротної фінансової допомоги, яка підлягає включенню до складу доходів емітента за підсумками звітного періоду, в якому така заборгованість визнана безповоротною фінансовою допомогою.

Позивач, у свою чергу, стверджує, що оскільки векселедавець є зобов'язаною особою нарівні з акцептантом лише після закінчення строку пред'явлення векселя до платежу, то строк для пред'явлення до нього позову про стягнення вексельної суми спливає через три роки з моменту спливу строку для пред'явлення векселя до платежу, тобто після 01.12.2015.

Вирішуючи спір про порядок застосування строків при вексельних розрахунках, суд виходить з положень статті 1 Закону України від 05.04.2001 №2374-III "Про обіг векселів в Україні", відповідно до якої законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Так, відповідно до ст. 33 Уніфікованого закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу:

- за пред'явленням;

- у визначений строк від пред'явлення;

- у визначений строк від дати складання;

- на визначену дату.

Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.

Згідно зі ст. 34 Уніфікованого закону переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Статтею 77 Уніфікованого закону встановлено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення щодо строку платежу (статті 33 - 37) та позовної давності (статті 70 і 71).

З наведеного випливає, що початок перебігу строку позовної давності для зобов'язань за простим векселем починається від дати настання строку платежу, зазначеному у векселі.

Як пояснив представник позивача, і цього не заперечує відповідач, розрахунок за виконані роботи був проведений ТОВ "Астра-М" 01.12.2009 одним простим векселем серії АА номеру вексельного бланку 056869 номінальною вартістю 2 820 000,00 грн. зі строком погашення по пред'явленню.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Разом з цим положенням статті 70 Уніфікованого закону передбачено, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

В силу наведеного імперативу, строк позовної давності настає саме через три роки від дати виникнення обов'язку у трасата сплатити суму коштів, обумовлену простим векселем, за умови відсутності обставин, що переривають перебіг строків позовної давності.

Відповідно до ст. 36 Уніфікованого закону, якщо переказний вексель виданий строком на один або кілька місяців від дати видачі або від пред'явлення, то строк платежу за векселем настає у відповідну дату того місяця, в якому платіж повинен бути здійснений.

Таким чином ТОВ "Астра-М" зобов'язане було сплатити суму коштів за простим векселем у розмірі 2 820 000,00 грн. до 01.12.2010. Відтак строк позовної давності за вказаним векселем сплинув 02.12.2013.

У зв'язку з наявністю законодавчо визначеного чіткого порядку обчислення строків у відносинах, пов'язаних з обігом векселів, будь-які інші судження з цього приводу, наведені у позовній заяві, суд відкидає як безпідставні та суб'єктивні домисли самого позивача, що ґрунтуються на спотворенні дійсного змісту правових норм, якими врегульовано спірні правовідносини.

За актуальними даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно трасанта - ПП "Авіс Сістемз" 09.03.2011 внесено запис за №16331170013000869 про припинення юридичної особи за судовим рішенням у зв'язку з визнанням банкрутом (а.с. 90).

З огляду на встановлені обставини справи, суд знаходить обґрунтованим висновок перевірки про набуття кредиторської заборгованості позивача за простим векселем ознак безповоротної фінансової допомоги, яка підпадає під визначення, наведене у пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, де безповоротна фінансова допомога - це, крім іншого сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Правове регулювання порядку формування доходів і витрат підприємства знаходить своє відображення у розділі ІІІ Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу (п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України).

Таким чином після закінчення трьох років з дня настання терміну платежу за простим векселем сума заборгованості за таким векселем автоматично набуває ознак безповоротної фінансової допомоги, яку платник податку - емітент має включити до складу доходів за підсумками звітного податкового періоду, у якому така заборгованість визнана безповоротною фінансовою допомогою.

Відтак сума податкового зобов'язання у розмірі 494 730,00 грн., нарахована позивачу податковим органом за 2013 рік, сформована на підставі фактичних обставин, які підтверджено в ході судового розгляду, та у спосіб, що передбачений чинним Податковим кодексом України.

Іншим мотивом застосування до позивача фіскальних заходів податкового слугували висновки перевірки про нереальність угоди з приводу придбання ТОВ "Астра-М" будівельних послуг у ТОВ "Феніксбуд-М" із влаштування покрівлі приміщення адміністративної та побутової будівлі по вул. 50 років Жовтня, 1-Б. Так, перевіркою встановлено факт невідповідності кількості працюючих, відображених у відомостях використаних ресурсів, відпрацьованим людино-годинам при виконанні ремонтно-будівельних робіт. Згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в за липень 2011 року №15 перевіркою встановлено, що для виконання даних видів робіт потрібно було задіяти 31 особу (5423 людино-годин/176 робочих годин в місяці). Для виконання даних робіт субпідрядні організації не залучалися, не відшкодовувалися ТОВ "Феніксбуд-М" й витрати на відрядження, що свідчить про відсутність залучених працівників з інших міст. При цьому, відповідно до звітності ТОВ "Феніксбуд-М" на його балансі відсутні основні засоби, чисельність працюючих - 1 особа (звіт 1ДФ за III квартал 2011 року). До перевірки також не надано копії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та довідку про вартість виконаних підрядних робі витрати за формою №КБ-3.

Перевіряючи встановлені перевіркою обставини по даному епізоду, суд з'ясував наступне.

02.07.2011 між ТОВ "Астра-М" (замовник) та ТОВ "Феніксбуд-М" (підрядник) був укладений договір про виконання роботи №02072, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за плату відповідно до умов цього договору будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи, що виконуються під час капітального та поточного ремонту будівель, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. Відповідно до пункту 3.1 договору за виконання передбачених договором робіт замовник сплачує підряднику 126 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 21 000,00 грн. Здавання виконаних робіт та приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт, який підписується повноважними представниками сторін (а.с. 28).

Суд встановив, що ТОВ "Астра-М" на праві приватної власності належить будівля автосалону загальною площею 1454,9 м2 по пр-кту 50 років Жовтня, 1-В у м. Кременчук, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Кременчуцькою міською радою 11.05.2007 (а.с. 108), витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.05.2007 №14518452, виданим Комунальним підприємством "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" (а.с. 109).

Як пояснив представник позивача, в приміщенні даної будівлі ТОВ "Астра-М" здійснює власну господарську діяльність за зареєстрованими видами діяльності згідно КВЕД. З метою облаштування покрівлі автосалону, був укладений договір із ТОВ "Феніксбуд-М".

Факт виконання робіт учасники договору відобразили актом №15 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2011 року форми КБ-2в (а.с. 25-26), згідно з яким ТОВ "Феніксбуд-М" здійснило виконання наступних робіт: монтаж покрівельного покриття з профільного листа при висоті будівлі до 25 м площею 100 м2; улаштування пароізоляції прокладної в один шар площею 100 м2; теплоізоляція покриттів (металопрофілю); установлення каркасів і сіток; улаштування вирівнюючих стяжок цементно-піщаних площею 100 м2.

Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 не надана. Та, що наявна в матеріалах справи (а.с. 27) не відповідає обсягу робіт, відображених в акті №15, у зв'язку з чим до уваги судом не приймається.

На підтвердження права формування податкового кредиту за договором від 02.07.2011 №02072 позивач надав податкову накладну №83/001 від 29.07.2011, виписану ТОВ "Феніксбуд-М" на оплату вартості виконаних підрядних робіт згідно акту №15 за липень 2011 року у розмірі 126 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 21 000,00 грн. (а.с. 10).

За даними позивача, оплата послуг за договором від 02.07.2011 №02072 до валових витрат ТОВ "Астра-М" не включена. Заборгованість по ТОВ "Феніксбуд-М" станом на 21.11.2014 становить 109 620,00 грн. (а.с. 106).

Аналізуючи встановлені обставини, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до акту №15 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2011 року форми КБ-2в (а.с. 25-26) зафіксовано факт виконання підрядних робіт з влаштування покрівлі приміщення адміністративної та побутової будівлі по вул. 50 років Жовтня, 1-Б.

Разом з цим позивач не довів перед судом обставин володіння чи користування нерухомим майном у вигляді об'єкта придатного для проведення придбаних будівельних робіт за вказаною адресою, тоді як з досліджених судом письмових доказів підтверджено лише факт володіння приміщенням за адресою: вул. 50 років Жовтня, 1-В, м. Кременчук.

Будь-яких пояснень з цього приводу представник позивача у судовому засіданні надати не спромігся.

Таким чином має місце укладення угоди з виконання будівельних робіт на неіснуючому об'єкті, що свідчить про нереальність такої угоди.

На користь такого висновку свідчить ще й обставина відсутності у позивача довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, яка є однією з форм первинних облікових документів у будівництві, запроваджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 №554 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.09.2011 №195, який був чинним на момент фактичного виконання робіт за договором.

Крім цього, на увагу суду заслуговує та обставина, що позивач, стверджуючи про виконання будівельних робіт на власному об'єкті у липні 2011 року, не довів необхідності придбання таких послуг, які він вже отримав двома роками раніше у такому ж самому вигляді і такому самому обсязі від ТОВ "Авіс-Сістемз" відповідно до акту №ОУ-4112 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року форми КБ-2в (а.с. 12-14) за договором на виконання робіт №02/11-А від 02.11.2009.

Таким чином, за відсутності іншого нерухомого майна, позивач на одному й тому ж об'єкті здійснив одні й ті ж самі роботи по влаштуванню покрівлі протягом двох років за участю двох різних підрядників, віднісши відповідні суми витрат до складу валових та податкового кредиту по кожному з контрагентів.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У той же час статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує відповідним нормам Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 138.2 ст. Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Аналогічно, пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відсутність доказів реального вчинення господарської операції, у свою чергу, виключає правомірність визначення платником податкового кредиту та валових витрат за такою операцією, незважаючи на наявність податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості послуг/товару.

За актуальними даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ "Феніксбуд-М" 19.07.2013 внесено запис за №15881170022008982 про припинення юридичної особи за судовим рішенням у зв'язку з визнанням банкрутом (а.с. 97-100), у зв'язку з чим спростувати або підтвердити обставини перевірки шляхом витребування доказів від вказаної особи немає можливості.

Відтак результати, відображені у даних податкового обліку позивача по господарській операції за участю ТОВ "Феніксбуд-М", фактично не відбулися внаслідок відсутності відповідних дій вказаного контрагента.

Враховуючи вищевикладене, суд знаходить обґрунтованим висновок перевірки про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у розмірі 21 000,00 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "Феніксбуд-М". При цьому не знайшли свого підтвердження доводи позивача щодо неправомірного включення до складу податкового зобов'язання суми витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, який позивач до складу валових не відносив, оскільки як видно з детального розрахунку грошових зобов'язань до акту перевірки, Кременчуцькою ОДПІ до розрахунку включено лише суму зобов'язання з ПДВ у розмірі 21 000,00 грн. (а.с. 85).

Перевіряючи фактичну сторону взаємовідносин позивача з ПрАТ "Київстар", суд знаходить обґрунтованими висновки контролюючого органу щодо завищення ТОВ "Астра-М" валових витрат на суму 5 463,00 грн. та податкового кредиту з ПДВ на суму 1 016,00 грн. за господарською операцією із вказаним контрагентом у зв'язку з наступним.

Так, судом встановлено, що ТОВ "Астра-М" укладено з ПрАТ "Київстар" договір №5155488 від 07.06.2011 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку.

У перевірений період позивач за вказаним договором отримував від мобільного оператора послуги зв'язку у роумінгу.

В бухгалтерському обліку вищевказані операції відображено наступними бухгалтерські проводками: Дт 92 Кт 631 - 5 463,00 грн.; Дт 641 Кт 644 - 1 016,00 грн.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Будь-яких пояснень з даного приводу адміністративний позов не містить. Проте в судовому засіданні представник позивача пояснив необхідність придбання послуг у роумінгу виробничою діяльністю підприємства, спрямованою на укладення можливих контрактів із нерезидентами.

Роумінг, відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", це послуга стільникового рухомого зв'язку, яка забезпечує можливість абонентам здійснювати двосторонній зв'язок без подання будь-якої попередньої заяви або з такою під час переміщення із зони дії одного оператора до іншого як у межах України, так і за її межами.

За змістом п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Так само, відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати, визначено як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

При цьому під господарською діяльністю, згідно з визначенням наведеним у пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, слід розуміти діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Тобто, визначальним чинником для віднесення сплачених у ціні придбаних послуг/товарів сум ПДВ та валових витрат є факт придбання цих послуг/товарів саме з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності суб'єкта підприємництва.

Всупереч наведеному, документальних доказів необхідності та доцільності використання послуг мобільного зв'язку у роумінгу (як то договори про наміри, попередні договори чи зовнішньоекономічні контракти тощо) у безпосередній виробничій діяльності підприємства позивач суду не надав, обмежившись усними заявами у судовому засіданні про необхідність таких послуг.

Таким чином Кременчуцькою ОДПІ правомірно виключено зі складу податкового кредиту позивача суму ПДВ в ціні придбаних у ПрАТ "Київстар" послуг у розмірі 1 016,00 грн. та зі складу валових витрат у розмірі 5 463,00 грн., як таких, що не спрямовані на обслуговування та управління підприємством.

Відтак позов у частині вимог щодо скасування грошового зобов'язання за вказаним епізодом суд також визнає необґрунтованим.

Отже відповідач, діючи на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, правомірно визначив платнику розмір грошового зобов'язання з ПДВ та з податку на прибуток, що свідчить про законність спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин позовні вимоги суд визнає необґрунтованими, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

З огляду на приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Разом з цим, виходячи з приписів ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, зважаючи на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову, з позивача до Державного бюджету України необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4 384,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-М" (ідентифікаційний код 32860704; місцезнаходження: пр-кт 50 років Жовтня, 1-б, м. Кременчук, Полтавська область) на користь Державного бюджету України (р/р №31213206784002, отримувач коштів: УДКС України у м. Полтаві, код 22030001; банк отримувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019; ідентифікаційний код 38019510; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу: судовий збір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-М", Полтавський окружний адміністративний суд, ідентифікаційний код 35521510) судовий збір у розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 01.12.2014.

Суддя Є.Б. Супрун