Постанова № 41777075, 02.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6658/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафних санкцій, визнання протиправними дії по прийняттю постанови, скасування про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання протиправними дії щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій № 258р від 09.12.2013 року; скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 02/248 від 17.12.2013 року; скасування постанови про накладення штрафних санкцій №258р від 09.12.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в яких просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2014 року та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

У судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» задовольнити.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року у справі № 826/18856/13-а встановлено, що Держінспекція у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та п/п. "а" п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", порушення порядку надання згоди на проведення перевірки судом не встановлено, перевірка була призначена у відповідності з встановленими вимогами, судом не встановлено порушень вимог законодавства при здійсненні проведення перевірки позивача, у зв'язку з чим, як зазначив суд, підстави для визнання оскаржуваних дій посадових осіб територіальних органів Держінспекції щодо проведення перевірки магазинів торгівельної мережі ТОВ "Дієса" відсутні.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскілки 20.01.2014 року Інспекцією прийнято рішення № 02/09 про скасування попереднього Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 17.12.2013 року № 02/248, то попереднє рішення, яке є предметом оскарження у даній справі, станом на час розгляду справи є не чинним та не створює для позивача правових наслідків станом на час розгляду справи по суті.

Також, суд першої інстанції, враховуючи зміст акту перевірки, який є носієм доказової інформації, та те, що позивачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на спростування висновків акту перевірки щодо відсутності на продукції інформації про найменування та адресу виробника і, якщо він не є резидентом України, - найменування та адресу уповноваженого представника, а у разі, коли уповноважений представник відсутній, - найменування та адресу імпортера (вимоги п. 24. Технічного регламенту № 785), а також того, що продукція розповсюджувалась без Національного знаку відповідності, нанесеного згідно з правилами, затвердженими постановою КМУ від 29.11.2001 р. № 1599, дійшов висновку про правомірність застосування до позивача санкцій на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та прийняття рішення про застосування обмежувальних (коригувальних) заходів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Судом встановлено та убачається з матеріалів справи, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області проведено перевірку характеристик продукції в магазині ТОВ "Дієса" "Ельдорадо" у м. Слов'янськ.

За результатами перевірки складено акт від 30.11.2013 року №02/289. Як вбачається з вказаного акту, перевірка проведена на підставі наказу від 26.11.2013 року №623, направлення від 29.11.2013 року №02/372 та згоди Держінспекції України з питань захисту прав споживачів від 26.11.2013 року №5469-2-7/6. В акті перевірки зафіксовано розповсюдження продукції без Національного знаку відповідності, нанесеного згідно з Правилами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року №1599, що є порушенням п.п. 7, 10 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 29.10.2009 року №1149, та не супроводження одиниць товару, що перевірялись, інформацією про найменування та адресу уповноваженого представника, а у разі коли уповноважений представник відсутній - найменування та адресу імпортера, що є порушенням п.п. 17, 19, 24 Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМУ від 29.07.2009 року №785.

Крім того, відповідачем складено протокол №02/269П від 30.11.2013 року про виявлені порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», згідно якого виявлено порушення під час проведення перевірки характеристик продукції на ТОВ «Дієса», що полягають у порушення вимог п. 1 ч. 3, п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляді контроль нехарчової продукції».

На підставі Акту перевірки №02/289 від 30.11.2013 року відповідачем було винесено Постанову від 03.12.2013 року №258р «Про накладення штрафних санкцій, якою зобов'язано магазин побутової техніки «Ельдорадо» за адресою м. Слов'янськ, пл. Жовтневої революції, 9, ТОВ «Дієса» сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 25500 грн.

Крім того, на підставі Акту перевірки №02/289 від 30.11.2013 року, відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.12.2013 року №02/248, яким магазину побутової техніки «Ельдорадо», м. Київ, Слов'янськ, пл. Жовтневої революції, 9, ТОВ «Дієса» обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасової заборони надання продукції на ринку, зі строком виконання 30.12.2013 року.

Згідно повідомлення від 24.12.2013 року направленого на адресу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів ТОВ «Дієса» повідомлено, що недоліки маркування продукції, зазначеної в проекті рішення, відсутні.

Рішенням від 20.01.2014 року №02/09 про внесення змін до рішення чи скасування рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів відповідачем скасовано рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 17.12.2013 року №02/248.

Вважаючи, дії по винесенню постанови від 03.12.2013 року №258р, саму постанову від 03.12.2013 року №258р та рішення від 17.12.2013 року №02/248 протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п.1, 3, 4 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №465/2011, - Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органам виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Основними завданнями Держеспоживінспекції України є реалізація державної політики у сферах державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, державного ринкового нагляду, державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу, здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності, здійснює у межах своєї компетенції державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI (далі - Закон України №2735-VI) визначено, що цей Закон встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Пунктом 4 ч.1 ст.11 Закону України №2735-VI передбачено, що метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Згідно ст.3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V) державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ст.1 Закону №2735-VI державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Встановлені вимоги - це вимоги щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 №2406-111 (далі - Закон України №2406-111) визначено поняття сертифікату відповідності, як документу, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідав встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Також, вказаною нормою визначено поняття декларації про відповідність, як документально оформленої в установленому порядку заяви виробника, де дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством, в тому числі і вимогам щодо безпеки продукції.

Зокрема, згідно п.1 ч.3 ст.44 Закону №2735-VI до розповсюджувача продукції застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від 150 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від 200 до 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.19 Технічного регламенту №785, національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року №1599.

У разі коли його нанесення на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинен бути нанесеним на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи.

Згідно п.7, 10 Технічною регламенту № 1149, перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому документи, що містять інформацію про походження продукції такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.

Відповідач обґрунтовуючи правомірність своїх рішень про накладення штрафних санкцій та застосування обмежувальних (корегувальних) заходів зазначає, що під час перевірки встановлено факт відсутності національного знаку відповідності на виробах, що перевірялись Інспекцією, а також на те, що перевіркою не було встановлено особи, що ввела в обіг продукцію.

Проте, колегія суддів не може прийняти такі доводи відповідача до уваги.

До матеріалів апеляційної скарги долучено документи, щодо підтвердження невідповідності продукції технічним регламентам та того, що позивач не є особою, яка ввела продукцію в обіг, долучено позивачем до апеляційної скарги.

Зокрема в матеріалах справи містяться фотографії товару, що був предметом перевірки, на яких убачається наявність національного знаку відповідності товару, зокрема фотографії.

Також в матеріалах справи містяться висновки санітарно-епідеміологічної експертизи, згідно яких побутова техніка торгівельної, за наданим заявником зразком відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України. Також містяться Декларації про відповідність продукції вимогам Технічних регламентів, зокрема товарів, які були предметом перевірки.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії договорів, протоколів розбіжностей до договорів поставки, накладних на товар, видаткові накладні, акти приймання-передачі, з аналізу яких випливає, що позивач не є особою, яка ввела в обіг товар в розумінні чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, за можливе дослідити надані позивачем суду апеляційної інстанції вищезазначені докази та надати їм належну оцінку.

При цьому, спростувань про відсутність вказаних документів під час проведення перевірки, суду як першої інстанції так і суду апеляційної інстанції відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не наведено.

Крім того, судом першої інстанції не надано належної оцінки повідомленню про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 24.12.2013 року, згідно якого ТОВ «Дієса» повідомляє, що провівши детальний аналіз маркування продукції, що занесена до акту перевірки та проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, на відповідність вимогам технічних регламентів та нормам законодавства у сфері безпечності нехарчової продукції можна дійти обґрунтованого висновку, що маркування продукції та її зміст у повній мірі відповідає встановленим вимогам. Товари, що зазначені в акті перевірки відповідають технічним регламентам, про що свідчать сертифікати відповідності та декларації про відповідність продукції вимогам технічних регламентів (вказані документи були надані при перевірці). Всі товари, які перевірялися, забезпечені національним знаком відповідності, що міститься на упаковці, продукції або супровідній (експлуатаційній) документації до кожної одиниці товару, яка у даному випадку не перевірялася.

Також зазначено, що всі декларації про відповідність, що надані під час позапланової виїзної перевірки посадовим особам Держспоживінспекції України зареєстровані у центральному органі виконавчої влади і в повній мірі відповідають вимогам, що установлені технічними регламентами. Отже викладене свідчить, що твердження Інспекції про невідповідність продукції технічним регламентам не відповідає дійсності, а надані Інспекції декларації підтверджують хибність висновків перевіряючих.

Крім того, позивач стверджує, що Товариство є розповсюджувачем продукції, що здійснює продаж продукції через мережу роздрібних магазинів побутової техніки та електроніки «Ельдорадо» та не вводить продукцію в обіг, закуповуючи продукцію у постачальників такої продукції.

З огляду на викладене позивачем повідомлено відповідача, що недоліки маркування продукції, зазначеної в рішенні відсутні, у зв'язку з чим позивач просить скасувати обмежувальні (корегувальні) заходи в частині заборони надання продукції на ринок.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач, приймаючи своє рішення про скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.12.2013 року №02/248, фактично погодився із висновками позивача, викладеними у повідомленні про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 24.12.2013 року. Тобто, визнав безпідставність своїх висновків викладених в акті перевірки від 30.11.2013 року №02/289, який і став підставою для винесення постанови про накладення штрафних санкцій та про застосування обмежувальних (корегувальних) заходів.

Відповідно ч.5 ст.44 Закону №2735-VI відповідальність за порушення інших вимог цього Закону визначається згідно з законом.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені ст.44 Закону №2735-VI, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції. Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

За таких обставин, враховуючи, що в основу постанови №258р від 09.12.2013 року покладено висновки акту, які не відповідають дійсності, колегія суддів вважає, що при її винесені, відповідач діяв не у межах повноважень та не у відповідності до норм чинного законодавства,.

Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання дій Інспекції щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій № 258р від 09.12.2013 року протиправними та її скасування.

Водночас, колегія суддів вважає неможливим задовольнити позовні вимоги в частині скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 02/248 від 17.12.2013 року, оскільки Інспекцією відповідно до ст.ст. 33, 34 Закону України №2735-VI, прийнято рішення про скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.01.2014 року №02/09, яким попереднє рішення скасовано.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2014 року у справі №826/18856/13-а скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2014 року, якою визнано протиправними та скасовано згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, в тому числі від 26.11.2013 року №5469-2-7/6; визнано протиправним та скасовано направлення на проведення перевірки, в тому числі, від 29.11.2013року №02/370 Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області; визнано протиправними дії посадових осіб, в тому числі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області щодо проведення перевірки в магазинах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26.11.2013року №405/01-01.

Приписами частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2014 року, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2014 року, визнано протиправними та скасовано згоду та направлення на проведення перевірки та визнано протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки, то відповідно і подальші дії та рішення вчинені та прийняті на підставі вказаних згоди та наказу, як наслідок, не у межах правового поля та суперечать нормам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні вимоги позивача про визнання дій Інспекції щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій № 258р від 09.12.2013 року та скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 258р від 09.12.2013 року, не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій № 258р від 09.12.2013 року.

Скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про накладення штрафних санкцій №258р від 09.12.2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.