Ухвала суду № 41776196, 12.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року м. Київ К/9991/25410/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,при секретарі Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рігель»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012

у справі № 2а-10579/11/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рігель»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ «Рігель» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 4100016,58 грн., встановлених статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.07.1995 № 436/95 (Указ № 436/95), згідно з податковим повідомленням-рішенням від 05.07.2011 № 0001562305, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті фактичної перевірки від 22.06.2011 № 0223/26/56/23/31454975. Згідно цих висновків позивачем порушені норми пунктів 2.6 та 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення № 637), а саме: перевищено ліміт залишку готівки в касі за 10.02.2011 на суму 5097,04 грн.; несвоєчасно оприбуткована готівка в касі товариства за період з 01.01.2011 по 17.06.2011 на загальну суму 817964,50 грн.

У судовому процесі встановлено, що позивач надає послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом за готівку з використанням 18 транспортних засобів. Готівкові розрахунки з пасажирами здійснювались водіями, які по закінченню робочої зміни здавали готівку касиру підприємства, котрий оформляв прибутковий касовий ордер на загальну суму готівки і оприбутковував готівку у касу. З 01.01.2011 по 17.06.2011 оприбуткування готівки у касу підприємства здійснено не у день надходження готівки, із затриманням на один-кілька днів, що позивач пояснював специфікою роботи у сфері перевезення, а саме: зміна водія на деяких маршрутах перевезення закінчується о 23:20-23:30, на місце стоянки маршрутного таксі він прибуває об 23:50-00:10 наступної доби, що не збігається з графіком роботи бухгалтерії, яка у цей час не працює.

Відповідно до пункту 4 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

За визначенням пункту 1.2 Положення № 637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 цього Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Застосувавши наведені правові норми, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що норми Положення № 637 не встановлюють винятків з порядку оприбуткування готівки щодо термінів оприбуткування для підприємств, які здійснюють перевезення пасажирів. Встановлення тривалості робочого часу водіїв та бухгалтерії є питанням організації роботи підприємства, яка повинна забезпечувати, зокрема і створення умов для виконання встановлених нормативними актами правил ведення господарської діяльності, в тому числі і касової дисципліни.

Правильним є також висновки судів попередніх інстанцій, що не може бути підтвердженням видачі готівкових коштів з каси підприємства видатковий касовий ордер, який не містить підпису одержувача коштів.

Відповідно до пункту 2.8 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Згідно з абзацом першим пункту 3.5 цього Положення у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий цього пункту).

У судовому процесі встановлено, що згідно з наказом від 04.01.2011 на підприємстві встановлювався ліміт готівки в касі у сумі 10000,00 грн. Цей ліміт 10.02.2011 перевищено на 5097,04 грн. Позивач, спростовуючи перевищення ліміту готівки в касі, посилається на видатковий ордер від 10.02.2011, за яким громадянин ОСОБА_4 отримав з каси 10000,00 грн. на придбання запчастин. Вказаний видатковий ордер, однак, не містить підпису ОСОБА_4

Суди попередніх інстанцій правильно оцінили видатковий касовий ордер від 10.02.2011 як такий, що не є доказом видачі готівки з каси, та зробили юридично обґрунтований висновок про правомірність застосованих до позивача штрафних санкцій у сумі 10194,08 грн. за перевищення ліміту готівки в касі, встановлених нормою абзацу другого ст. 1 Указу № 436/95.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рігель» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев