Ухвала суду № 41776149, 06.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2014 р. м. Київ К/800/40160/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Сіроша М.В., Усенко Є.А., за участю секретаря судового засідання Іванова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року

у справі №826/53/14

за позовом Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про стягнення бюджетної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з Управління Державної казначейської служби в Оболонському районі м. Києва на користь Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА» заборгованість з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-А» в розмірі 1542801,00 грн. Судові витрати в сумі 458,80 грн. присуджено на користь Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА» за рахунок Державного бюджету України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції, та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у період з березня 2008 року по серпень 2009 року були подані до податкового органу податкові декларації з ПДВ з зазначеними сумами ПДВ, які підлягали бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача в наступному розмірі: за березень 2008 року - 96014,00 грн., за травень 2008 року - 41736,00 грн., за червень 2008 року - 84 696,00 грн., за липень 2008 року - б 491,00 грн., за серпень 2008 року - 41 085,00 грн., за вересень 2008 року - 12 370,00 грн., за жовтень 2008 року - 136 448,00 грн., за листопад 2008 року - 46 809,00 грн., за грудень 2008 року - 91 822,00 грн., за лютий 2009 року - 202 840,00 грн., за березень 2009 року - 238 904,00 грн., за квітень 2009 року - 319 085,00 грн., за червень 2009 року - 78 898,00 грн., за липень 2009 року - 49 153,00 грн., за серпень 2009 року - 96 449,00 грн. на загальну суму 1 542 801,00 грн.

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, у період з лютого 2009 року по листопад 2009 року були проведені планові та позапланові перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача, які виникли за рахунок від'ємного значення ПДВ в зазначений вище період, а саме: березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень 2009 року, за результатами яких були складені відповідні акти перевірок № 69-23-9-30550903 від 11 лютого 2009 року, № 108-23-8-30550903 від 27 лютого 2009 року, №109-23-8-30550903 від 27 лютого 2009 року, № 280-23-8-30550903 від 20 травня 2009 року, № 326-23-8-30550903 від 15 червня 2009 року, № 385-23-8-30550903 від 16. липня 2009 року, № 580-23-8-30550903 від 12 жовтня 2009 року, № 677-23-8-30550903 від 18 листопада 2009 року, якими зафіксовані порушення позивачем пп.7.4.2, пп.7.4.3, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим завищено податковий кредит за березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень 2009 року та свідчить про відсутність у позивача права на отримання задекларованого ним бюджетного відшкодування в розмірі 1542801,00 грн.

На підставі зазначених актів Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві були прийняті податкові повідомлення-рішення, які оскаржувалися позивачем у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2012 р., залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 р. у справі № 2а-5041/11/2670 за позовом ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії, позовні вимоги були задоволені повністю, визнані протиправними та скасовані оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва. 12.03.2013 р. рішення набрало законної сили.

Таким чином, в судовому порядку спростовано доводи податкового органу щодо завищення позивачем сум задекларованого бюджетного відшкодування за березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень 2009 року в розмірі 1542801,00 грн. та, відповідно, підтверджена правомірність його формування.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, суд першої інстанції виходив з того, що Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не виконаний покладений на неї обов'язок складання та надіслання органам державного казначейства висновку про суми відшкодування податку на додану вартість протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного судового рішення, що свідчить про її протиправну бездіяльність.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА» коштів у розмірі 1 542 801,00 грн., оскільки для повернення бюджетних коштів існує певна процедура їх повернення, яка не була дотримана позивачем, тому його права в даному випадку не порушені.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.1. статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із абз. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не подано до органу державної казначейської служби висновку щодо відшкодування позивачу суми податку на додану вартість в розмірі 1542801,00 грн, правомірність щодо відшкодування суми податку на додану вартість якої підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, а отже позивач має право на повернення суми бюджетного відшкодування у зазначеному розмірі.

Отже, юридично правильним є висновок суду першої інстанції, що податковий орган, в порушення вимог чинного законодавства України, в межах встановлених строків, не подав органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а тому обґрунтованими є позовні вимоги щодо стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА» - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року - скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2014 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.П. Юрченко

Є.А.Усенко

М.В. Сірош