Ухвала суду № 41776144, 27.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року м. Київ К/800/20839/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівВасильченко Н. В., Голяшкіна О. В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області на постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 13 січня 2014 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 40 % та матеріальної допомоги.

Справа розглядалась неодноразово різними судовими інстанціями.

Постановою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 13 січня 2014 року позов задоволено: визнано дії відповідача неправомірними; зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням винагороди за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу і надбавки за спеціальне звання з 01 жовтня 2013 року з урахуванням фактично отриманих сум.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року змінено постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 13 січня 2014 року, виключивши з резолютивної частини рішення суду першої інстанції слова «і надбавки за спеціальне звання»; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Спір у справі виник внаслідок того, що відповідач безпідставно при визначенні розміру заробітної плати, з якої виплачується пенсія, враховував надбавку за вислугу років в розмірі 20 %, а не в розмірі 40 %, яку отримував позивач. Крім того, відповідач не врахував суму отриманої матеріальної допомоги.

Направляючи на новий розгляд справу, суд касаційної інстанції виходив з того, що розрахунок пенсії повинен здійснюватися з заробітної плати з урахуванням розміру надбавки за вислугу років станом на час звільнення з роботи, тому необхідно встановити, в якому розмірі позивач отримувала надбавку за вислугу років на час звільнення з роботи.

Задовольняючи при новому розгляді справи в цій частині позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надбавку за вислугу років позивач отримувала на час звільнення з роботи у розмірі 40% від її посадового окладу. Таку надбавку позивач отримувала щомісячно, з якої нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

Колегія суддів вважає такі висновки правильними.

Для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" затверджено форми довідок про заробітну плату, що подаються до органів Пенсійного фонду України (Постанова правління Пенсійного фонду України від 30 жовтня 2008 року № 19-11).

У вищезазначених довідках про складові заробітної плати передбачено, зокрема надбавку за вислугу років.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач подала до органу Пенсійного фонду України, крім іншого, довідку, форма якої затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 жовтня 2008 року № 19-11.

З даної довідки вбачається, що позивач працювала на посаді державного податкового інспектора в Макіївській ОПДІ, та зазначено, що надбавка за вислугу років становить 20%, а фактично нарахована надбавка за вислугу років за економічний стаж -40%.

Слід зазначити, що для посадових осіб органів державної податкової служби встановлені спеціальні правила виплати винагороди за вислугу років, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013.

Ключовим моментом, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, є стаж роботи, який визначається відповідною комісією органу державної податкової служби.

Рішення комісії про встановлення стажу роботи або зміну його розміру оформляється протоколом і передається керівникові відповідного органу державної податкової служби для видання наказу про виплату винагороди за вислугу років.

На виконання вищезазначених вимог позивачу обчислений стаж роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, та призначено надбавку за вислугу років в розмірі 40%, про що свідчить довідка № 22160/8/04-085 від 19 вересня 2011 року.

Таким чином, для призначення (перерахунку) пенсії позивачу необхідно брати надбавку за вислугу років в розмірі 40%, оскільки визначення розміру винагороди за вислугу років для посадових осіб органів державної податкової служби врегульовано спеціальними нормами.

Слід зазначити, що в подальшому форма довідки, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 жовтня 2008 року № 19-11, в судовому порядку, визнана такою, що не відповідає законам України, а тому зобов'язано Пенсійний фонд України привести вказану постанову правління у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом передбачення чи встановлення інших складових заробітної плати, передбачених іншими нормативно-правовими актами.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд

ухвалив :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області залишити без задоволення, а постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 13 січня 2014 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: