Ухвала суду № 41775996, 25.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року м. Київ К/800/64767/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Приходько І.В.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року

у справі №815/5937/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРЕЙНС» (надалі - ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС»)

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У серпні 2013р. позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2013р. №№ 0001262240, 0001282240.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2013р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013р., позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.012012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений акт від 24.04.2013р. №2629/22-4/37007918, в якому, на думку відповідача, встановлено, серед іншого, порушення позивачем п.п.1.20.3. п.1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.14.1.36, п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.72.1.6 п.72.1 ст.72, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.2, п.138.1, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.153.2.1 п.153.2 ст.153, п.п.153.2.3 п.153.2 ст.153 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 774837грн., у тому числі 4 квартал 2012р. - в сумі 774837грн., та завищено задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за 2012р. на 729389грн., у тому числі: 1 квартал 2012р. - в сумі 157735грн., півріччя 2012р. - в сумі 157735грн., 3 квартали 2012р. - в сумі 2232540грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 18.05.2013р. були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001262240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 679650грн., у тому числі: за основним платежем - 453100грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 226550грн.;

- №1272240, згідно якого збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 482606грн., у тому числі за основним платежем - 321737грн., за штрафними санкціями - 160869грн.;

- №0001282240, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 729389грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 18.05.2013р. №1272240 від 18.05.2013 року відкликано, а податкові повідомлення-рішення від 18.05.2013р. №0001262240, №0001282240 - залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судами попередніх інстанції встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу №0/Пе-28 від 16.07.2012р., №0/Пе-29 від 16.07.2012р., укладених між TOB «ІСТ ГРЕЙНС» (покупець) та TOB «Агролідер-2009» (продавець), продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію (товар) в асортименті, за ціною, якістю та на умовах, узгоджених з покупцем та вказаних у додатках до даних договорів, покупець зобов'язується здійснити приймання та оплату товару. Відповідно до Розділів 2 вказаних Договорів, кількість/вага поставленого Продавцем Товару визначається на умовах EXW - «франко-елеватор» (в редакції «Інкотермс 2000») на наступному елеваторі, повна назва якого (-их) і його (їх) адреса (-и) визначаються у Додатках до Договорів і вважаються остаточною згідно зі складським документом на зерно встановленої форми, виписаного на ім'я Покупця та підписаного директором та головним бухгалтером Елевтора; ціна Товару визначається згідно з Додатками до Договорів і дійсна протягом строку поставки, вказаного у Додатках. Згідно розділу 5 вказаних Договорів, Продавець поставляє товар Покупцю в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та у строки (терміни) відповідно до додатків до договорів; умови поставки товару: EXW- місце поставки, місцем поставки є елеватор, повна назва якого (-их) і його (їх)адреса (-и) визначаються у додатках до договорів. Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем за кількістю відповідно до залікової ваги, зазначеної в Складському документі, оформленому на ім'я покупця, за якістю відповідно до сертифікату якості (картки аналізу зерна), наданої лабораторією Елеватора на товар, вказаний у складському документі.

З Додатків №№1, 2, 3 до договору купівлі-продажу №0/Пе-28 від 16.07.2012р. та Додатків №№1,2 до договору купівлі-продажу №0/Пе-29 від 16.07.2012р., місцем та умовами постачання є: EXW ПрАТ «Підгороднянський елеватор» (смт Підгородна, вул.Комсомольська, 2, Первомайський район, Миколаївська область) та EXW «Хлібна база № 76» (Миколаївська область, Арбузинський район, с. Кавуни, вул. Елеваторна, 10).

Крім того, судами встановлено, що між TOB «ІСТ ГРЕЙНС» (покупець) та TOB «Агролідер-2009» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №0/Пеа-29 від 20.07.2012р. Відповідно до Розділу 2 Договору, кількість/вага поставленого Продавцем Товару визначається на умовах СРТ (в редакції «Інкотермс 2000»). Згідно розділу 5 Договору, Продавець поставляє товар Покупцю в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та у строки (терміни) відповідно до додатків до договору; умови поставки товару: СРТ, поставка здійснюється автомобільним транспортом; датою поставки є дата прибуття Товару в пункт призначення, відповідно до відмітки в товарно-транспортній накладній, підприємства, вказаного в відповідному Додатку до вказаного Договору.

Згідно Додатку №1 до даного договору місцем та умовами постачання є: СРТ Авто TOB «Боріваж» (Одеська область, Комінтернівський район, с. Нові Біляри).

Відповідно до Додатків до договорів купівлі-продажу №0/Пе-28 від 16.07.2012р., №0/Пе-29 від 16.07.2012р. та №0/Пеа-29 від 20.07.2012р., закупівля ячменя 3 кл. у TOB «Агролідер-2009» на загальну суму 2189540грн. відбувалась у липні 2012р. згідно вищевказаних договорів купівлі-продажу на умовах поставки.

Поставки на умовах EXW елеватор відбувались з оформленням елеватором складських квитанцій на зерно на ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС», у графі «Примітки» цих складських квитанцій зазначено: «Переоформлено з TOB «Агролідер-2009». Поставка на умовах СРТ авто TOB «Боріваж» супроводжувалась товарно-транспортними накладними з відмітками TOB «Боріваж» про отримання ячменя.

Судами також встановлено, що між TOB «ІСТ ГРЕЙНС» (клієнт) та TOB «Агролідер-2009» (експедитор) укладено договір автотранспортного експедирування №3 від 24.02.2012р. та договір заявки на перевезення вантажів автотранспортом від 24.02.2012р.

Передача товару від ТОВ «Агролідер-2009» до позивача згідно вищевказаних договорів підтверджується: відповідними видатковими накладними за липень 2012р.; податковими накладними; складськими квитанціями; актом прийнятті-здачі виконаних робіт; поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними за вказаний період, на підтвердження сплати коштів за отриманий товар - ячмінь, наданими до суду відповідними рахунками на оплату товару та банківськими виписками щодо оплати товару, листами TOB «Агролідер-2009» з вказівкою виробників, у яких TOB «Агролідер-2009» купувало реалізований TOB «ІСТ ГРЕЙНС»ячмінь, копії яких наявні в матеріалах справи.

Окрім того, TOB «Агролідер-2009» було надіслано до Єланецького відділення Вознесенської ОДПІ лист про підтвердження взаємовідносин з позивачем у 2012р. листом від 26.04.2013р. №36, який був отриманий податковим органом 29.04.2013р.

Наведені обставин свідчать про реальність господарських операції щодо отримання позивачем від контрагента-постачальника - ТОВ «Агролідер-2009» товару за договорами поставки, тому суди дійшли обґрунтованого висновку про правомірне віднесення позивачем до складу валових витрат суми витрат за вказаними господарськими операціями.

Судами обґрунтовано не взято до уваги посилання податкового органу на акт перевірки Вознесенської ОДПІ Миколаївської області від 26.02.2013р. №27/22/35630731 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки платника податків TOB «Агролідер-2009», оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник. Податкове законодавство не передбачає відповідальності платника податків за дії його контрагентів, які б ставили в залежність право платника податку для формування валових витрат від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства.

Слід зазначити, що основним видом діяльності TOB «ІСТ ГРЕЙНС» є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (клас 46.21 Національного класифікатора України ДК 009 : 2010 «Класифікатор видів економічної діяльності»).

Судами встановлено, що придбання позивачем послуг з виготовлення ветеринарних свідоцтв та карантинних сертифікатів, проведення інспекцій з визначення безпеки ячменю ґрунтувалось на необхідності отримання зазначених документів згідно вимог діючого законодавства України.

Згідно ст.1 Закону України «Про ветеринарну медицину», ветеринарне свідоцтво - разовий документ, виданий державним інспектором ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження, включаючи обов'язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень.

За змістом п.1.3 Порядку видачі ветеринарних документів затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 13 квітня 2009 року № 85, міжнародні ветеринарні сертифікати, ветеринарні свідоцтва, ветеринарні довідки видаються державними інспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими лікарями ветеринарної медицини фізичним, юридичним особам та фізичним особам - підприємцям. А відповідно до п.2.1 Порядку, розгляд питання про видачу ветеринарного документа здійснюється за ініціативою заявника або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про карантин рослин», карантинний сертифікат - документ, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, та засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що вивозяться та/або ввозяться у карантинну зону, транспортуються територією України.

Відповідно ст.12 зазначеного Закону, особи, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням, торгівлею рослинами і рослин ними продуктами, зобов'язані: виконувати фітосанітарні правила та здійснювати фітосанітарні заходи; виконувати розпорядження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, щодо проведення відповідних карантинних заходів; зберігати усі фітосанітарні сертифікати, карантинні сертифікати та карантинні дозволи протягом одного року починаючи з дати видачі. Правила фітосанітарного контролю є обов'язковими для виконання органами державної влади та особами.

Згідно п.25 Порядку проведення огляду, обстеження, аналізу, фумігації (знезараження) та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об'єктів регулювання у сфері карантину рослин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 705, карантинний сертифікат супроводжує кожну партію об'єктів регулювання, що перевозиться у транспортному засобі.

На виконання вищезазначених вимог законодавства, позивачем було укладено:

- з ПП «Терра» договір-доручення на надання послуг №17 від 23.03.2011р., предметом якого було здійснення оформлення сертифікатів вантажів, включаючи дослідження вантажів, видачу ветеринарних свідоцтв (ф-2), видачу карантинних сертифікатів. Надання ПП «Терра» послуг з організації сертифікації, видачі ветеринарних свідоцтв та карантинних сертифікатів за вищезазначеним договором підтверджується актами про виконання послуг від 31.07.2012р. №2, від 31.08.2012р. №1, від 30.09.2012р. №2. Факт надання послуг також підтверджується копіями виданих уповноваженими державними органами ветеринарними свідоцтв та карантинних сертифікатів;

- з TOB «Транс-Мотів ТК» договір від 06.02.2012р. №602/5-12, предметом якого були послуги щодо виконання дій з організації проведення робіт по репрезентативному відбору проб вантажу третіми особами.Надання ТОВ «Транс-Мотів ТК» послуг з організації проведення орбіт по репрезентативному відбору проб вантажу за вказаним договором підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-1203 від 12.03.2012 року про виконання послуг (репрезентативний відбір проб ячменю з судна «Ionian Eagle») та актом дослідження №ОДС/ИТД/103.16./2012 від 09.03.2012р. про проведення інспекції з визначення безпеки товару - ячмінь у кількості 17985,73т., складеного акредитованим сюрвейером - Бюро Верітас Україна.

При цьому, судами встановлено, що поза увагою перевіряючих залишені вантажно-митні декларації №500010101/2012/0000740 від 20.03.2012р. та №500010101/2012/0000741 від 20.03.2012р., з яких вбачається, що відправником (експортером) є ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС», транспортний засіб на кордоні - т/х «Ionian Eagle», товар - ячмінь фуражний 3-го класу, загальна кількість якого за обома ВМД складає 17985,73т. Такий вибірковий метод проведення перевірки привів до хибного висновку про незазначення власника (відвантажувача) товару у акті дослідження і неприйняття його до уваги перевіряючими.

З огляду на викладене, судами попередніх інстанції обґрунтовано зазначено, доводи податкового органу щодо відсутності зв'язку надання вказаних вище послуг з власною господарською діяльністю ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС» є необґрунтованими та безпідставними.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ І.В. Приходько