Ухвала суду № 41775928, 25.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року м. Київ К/800/42411/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Приходько І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнвестСтройТорг»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року

у справі №815/843/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнвестСтройТорг» (надалі - ТОВ «ІнвестСтройТорг»)

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

У лютому 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001102260 від 24.09.2013 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0001102260 від 24.09.2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки, проведеної з грубим порушенням порядку, встановленого ПК України, воно підлягає скасуванню.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «ІнвестСтройТорг» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ІнвестСтройТорг» за березень, серпень, листопад, грудень 2012 року та за лютий, квітень, травень 2013 року, про що складено акт №1342/15-53-226/32432533 від 05.09.2013 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем п.192.2, п.192.3 ст.192 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ за березень, серпень, листопад, грудень 2012 року та за лютий, квітень, травень 2013 року на суму 2156667,00грн.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001102260 від 24.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3235001,00грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції - 1078334,00грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, в рамках її проведення, відповідачем була отримана інформація від відповідних податкових інспекцій щодо проведення перевірок контрагентів позивача.

Так, відповідно до отриманої інформації від ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві по ТОВ «Тед-Сервіс» складено акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 05.09.2012 року №799/22-317/34980310,згідно якого операції з постачання товару, в т.ч. у березні 2012 року контрагентам-покупцям визнані такими, що мають ознаки безтоварності.

Також, відповідно до отриманої інформації від ДПІ у м.Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області по ТОВ «Житлобудінвест-ПК» складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 12.06.2013 року №141/22/38647334, згідно якого операції з постачання товару, в т.ч. у квітні, травні 2013 року контрагентами-покупцями визнані такими, що мають ознаки безтоварності.

В силу приписів ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Також первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Пункти 198.2 та 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачають, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг і складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в податкових операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними документами. У разі, коли на момент перевірки платника податків суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту залишаються непідтвердженими, платник податку несе відповідальність, визначену податковим кодексом.

Виходячи з наведених правових норм, можливо зробити висновок, що вони дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів/робіт/послуг та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, в ній відсутні будь-які первинні бухгалтерські документи щодо підтвердження реальності вчинених позивачем правочинів та обґрунтованого формування позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість у періоді, що перевірявся (угоди щодо поставки товару, платіжні доручення, банківські виписки, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні тощо).

Слід також зазначити, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року у позивача були витребувані первинні документи та інші докази, які можуть підтвердити або спростувати правомірність податкового зобов'язання, товарність та реальність операцій з контрагентами (а.с.74-76).

Однак, відповідно до матеріалів справи, вимоги ухвали суду апеляційної інстанції позивачем виконані не були.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що, оскільки, позивачем не надано первинних документів, які можуть підтвердити фактичне здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами, а також свідчити про правомірність формування податкового кредиту, висновки акту перевірки є обґрунтованими, а прийняте на його підставі оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнвестСтройТорг» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ І.В. Приходько