Ухвала суду № 41775902, 25.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3697/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест Херсон» до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

02.09.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю «Агроінвест Херсон» звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 серпня 2014 року №0001052200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 437559 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.09.2014р. адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест Херсон» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 22 серпня 2014 року №0001052200.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 15.10.2014р. Цюрупинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

В апеляційній скарзі податкова інспекція, не обґрунтовуючи вимог та не зазначаючи у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову у задоволенні адміністративного позову. Податковий орган вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано та скасуванню не підлягає.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 16.07.2014р. №410, виданого Цюрупинською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області, у період з 17.07.2014р. по 21.07.2014р. державним податковим ревізором-інспектором відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агроінвест Херсон» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з постачальником ПП «Джей Ком» за січень-вересень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №361/22-0/38387146 від 28.07.2014р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, всього в сумі 437559 грн. (в т.ч. січень 2013 року - 53333 грн., лютий 2013 року - 54100 грн., березень 2013 року - 37300 грн., квітень 2013 року - 94667 грн., травень 2013 року - 25000 грн., червень 2013 року - 87917 грн., липень 2013 року - 18726 грн., серпень 2013 року - 43283 грн., вересень 2013 року - 23233 грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що у період з 01.01.2013р. по 30.09.2013р. ТОВ «Агроінвест Херсон» задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 134926 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту на період з 01.01.2013р. по 30.09.2013р. ТОВ «Агроінвест Херсон» встановлено завищення податкового кредиту в сумі 437559 грн., у зв'язку з безпідставним включенням до його складу сум ПДВ по операціях з надання послуг ПП «Джей Ком» в рамках укладених угод, які не спричиняють реального настання правових наслідків. При цьому, Цюрупинська ОДПІ посилається на акт Вишгородської ОДПІ Головного управління Міндоходів Київської області від 18.12.2013р. №1485/22-01/38256556 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Джей Ком» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із платниками податків за період з 01.01.2013р. по 30.09.2013р.», яким встановлено, що ПП «Джей Ком» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. У ПП «Джей Ком» відсутні основні фонди, складські, офісні та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності та формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами з наявністю матеріалів щодо відсутності об'єктів оподаткування по постачальниках ТОВ «Нью Марк ЛТД», ТОВ «Аляска Трейд», ПП «Агро Союз Трейд»; ПП «Джей Ком» не знаходиться за податковою адресою. Вбачається відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з 01.09.2012р. по 31.10.2013р., які підпадають під визначення ст.ст.185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України. Усі операції купівлі-продажу ПП «Джей Ком» по ланцюгу постачання не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є недійсними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Зазначене, на думку Цюрупинської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області, свідчить про те, що правочини між ТОВ «Агроінвест Херсон» та контрагентом-покупцем, зазначеним у додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ПП «Джей Ком» за січень-вересень 2013 року здійсненні без мети настання реальних наслідків. Господарські операції між ТОВ «Агроінвест Херсон» та ПП «Джей Ком» не мали реального характеру, а їх виконання оформлено суто документально, без мети реального настання правових наслідків.

На підставі акту перевірки №361/22-0/38387146 від 28.07.2014р., Цюрупинською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області 22 серпня 2014 року прийнято повідомлення-рішення №0001052200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 437559 грн.

Задовольняючи позов ТОВ «Агроінвест Херсон» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001052200 від 22.08.2014р. суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №361/22-0/38387146 від 28.07.2014р. Позивач не допустив порушень ПК України при формуванні податкового кредиту, про які зазначено в акті перевірки, заперечення відповідача ґрунтуються на припущеннях, які не доведені належними засобами доказування, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з такими висновками Херсонського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Ознаками відсутності реального характеру операції є: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

З матеріалів справи вбачається, що 08 січня 2013 року між ТОВ «Авгроінвест Херсон» (Замовник) та ПП «Джей Ком» (Виконавець) укладено договір на виконання робіт №0801, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець виконує роботи по реконструкції виробничо-складського комплексу товарів народного споживання, що розташований за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с.Чорнобаївка, 152 км залізничної дороги Одеса-Херсон.

На виконання умов вказаного договору ПП «Джей Ком» у січні-вересні 2013 року виконало будівельно-монтажні роботи, що підтверджується актом прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за січень 2014 року, довідкою про вартість виконаних робіт за січень 2014 року.

ПП «Джей Ком» були виписані податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит січня-вересня 2013 року.

Розрахунки між підприємствами проведено у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень

Також, на підтвердження реальності здійснення ПП «Джей Ком» будівельно-монтажних робіт позивачем надано фото складського комплексу до ремонту та після здійснення будівельно-монтажних робіт.

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України. Слід зазначити, що жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов зазначеного вище господарського договору відповідач ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надав.

Позивачем доведено, що при укладенні договору він переконався у тому, що підприємство-контрагент було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстроване як платник податку на додану вартість і мало право на видачу податкових накладних. Більше того, матеріалами справи підтверджено, що ПП «Джей Ком» має ліцензію серія АЕ №180308 на господарську діяльність у будівництві, яка видана Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, зі строком дії з 09.11.2012р. по 09.11.2015р.

Судом встановлено, що зазначений договір не був ані удаваним, ані фіктивним, має економічний ефект, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору. Зазначений договір спрямований на реальне настання наслідків, обумовлених ним, виконаний сторонами в повному обсязі та відповідає положенням цивільного, господарського і податкового законодавства.

У разі невиконання контрагентом (іншими особами - учасниками господарських операцій з контрагентами позивача в ланцюгу постачання товару) добросовісного платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили той факт, що під час здійснення господарської діяльності з безпосереднім контрагентом позивач був обізнаний про обставини діяльності його контрагентів.

Колегія судів погоджується з Херсонським окружним адміністративним судом, що порушення прямим контрагентом позивача або суб'єктами підприємницької діяльності, з якими ТОВ «Агроінвест Херсон» взагалі не мало господарських відносин, порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки будь - яка юридична відповідальність особи, згідно до ст.61 Конституції України, має індивідуальний характер.

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ зазначає, що контрагент позивача не міг здійснювали господарську діяльність через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг. Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта, оскільки такі висновки взято відповідачем з акту Вишгородської ОДПІ Головного управління Міндоходів Київської області від 18.12.2013р. №1485/22-01/38256556 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Джей Ком» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із платниками податків за період з 01.01.2013р. по 30.09.2013р.», без самостійної перевірки таких обставин та без наявності жодного документального підтвердження таких доводів. Більше того, сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю.

Наявність у ПП «Джей Ком» транспортних засобів, необхідних для здійснення будівельно-монтажних робіт, підтверджено договорами оренди техніки та механізмів для будівельних робіт від 01.09.2012р. та від 15.09.2012р.

З акту Вишгородської ОДПІ Головного управління Міндоходів Київської області від 18.12.2013р. №1485/22-01/38256556 вбачається, що основним видом діяльності ПП «Джей Ком» є будівництво житлових і не житлових будівель, що узгоджується з роботами, які дане підприємство виконувало за умовами договору з позивачем.

Варто зазначити, що актом Вишгородської ОДПІ Головного управління Міндоходів Київської області від 18.12.2013р. №1485/22-01/38256556, висновки якого покладено в основу акту перевірки позивача, встановлено відсутність за місцезнаходженням ПП «Джей Ком» у грудні 2013 року, тоді як господарські операції з ТОВ «Агроінвест Херсон» мали місце у січні-вересні 2013 року.

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Що ж до посилань апелянта на укладення ТОВ «Агроінвест Херсон» угод без мети настання реальних наслідків колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Оскільки встановлено, що договір з контрагентом ПП «Джей Ком» укладено у письмовій формі, виконання вказаного договору підтверджується первинними документами, тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 Господарського кодексу України. Укладений договір відповідає вимогам ст.203 ЦК України, не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також такий договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.

Колегія суддів вважає, що факт порушення контрагентами може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Судова колегія звертає увагу на те, що ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Джей Ком».

ДПІ при проведенні перевірки не надано належної оцінки наявним первинним документам позивача, невірно застосовано норми податкового законодавства, що призвело до прийняття незаконного повідомлення-рішення.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочину, укладеного позивачем та ПП «Джей Ком», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначеного правочину, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про незаконність податкового повідомлення-рішення від 22 серпня 2014 року №0001052200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 437559 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв