Ухвала суду № 41775835, 25.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/3367/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Профіль» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Профіль» звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2014 року №0000832208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13465 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3366,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган не мав правових підстав збільшувати підприємству зобов'язання з податку на додану вартість та нараховувати штрафні санкції, оскільки до виявлених розбіжностей у даних Єдиного реєстру податкових накладних призвела технічна помилка у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, що не вплинула на розмір податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту і була виправлена у наступних податкових періодах методом «сторно».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Профіль» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 11 квітня 2014 року №0000832208.

Приймаючи зазначене судове рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Профіль» мало право включити до податкового кредиту за податковий період січень 2014 року, суми податку на додану вартість по отриманих податкових накладних від товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКРА», так як з врахуванням коригування звітності, при розрахунку податку такі податкові накладні відображено одноразово.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 05.08.2014р. Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, ДПІ посилається на те, що податкова накладна №313 від 24.01.2014 року на суму ПДВ 13464,83 грн., виписана продавцем ТОВ «ВІКРА», не внесена до Єдиного реєстру податкових накладних. У випадку виявлення помилок, на підставі вимог Наказу Міністерства доходів і зборів України №708 від 25.11.2013р. «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення» позивач повинен був подати порцію « 2» реєстру виданих та отриманих податкових накладних у березні 2014 року та методом «сторно» виправити помилки порушення ведення податкового обліку, однак таким правом не скористався.

Податковий орган вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано та скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. та постановлення нової про відмову у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Профіль».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, 20.03.2014р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Прогрес-Профіль» за січень 2014 року, за результатами якої складено акт №1661/15-53-22-08/33072784 від 20.03.2014р.

У висновках акту перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ «Прогрес-Профіль» вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового зобов'язання, яке підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за період січень 2014 року в розмірі 13465 грн.

Зокрема, перевіркою встановлено відсутність факту реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 24.01.2014р. №313, отриманої від постачальника ТОВ «ВІКРА», яку відповідно до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за період січень 2014 року було включено до складу податкового кредиту ТОВ «Прогрес-Профіль» за січень 2014 року на суму ПДВ 13464,83 грн. Зазначено, що позивач не скористався правом, наданим абз.11 п.201.10 статті 201 Кодексу, а саме: до податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року не надано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (д8)».

На підставі вказаного акту перевірки, 11 квітня 2014 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000832208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16831,25 грн. ( в т.ч. за основним платежем - 13465 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3366,25 грн.).

При винесенні постанови про задоволення позову ТОВ «Прогрес-Профіль» про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення Одеським окружним адміністративним судом, також, встановлено, що 20.02.2014р., за реєстраційним №9008963988, товариством до податкової інспекції здана декларація з ПДВ за січень 2014 року з додатком 5 та реєстром виданих та отриманих податкових накладних. У зв'язку з технічним збоєм у програмному забезпеченні підприємством звіт був наданий некоректно, а саме: двічі включені одні й теж податкові накладні, невірно вказані номери податкових накладних та суми. Вказані помилки були виправлені шляхом надання уточнюючої декларації з ПДВ за січень 2014 року, реєстраційний №901551582 від 24.03.2014р. Оскільки законодавством не передбачено уточнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, уточнення показників реєстру за січень 2014 року, підприємство відобразило 02.04.2014р. при поданні звітності за березень 2014 року, а саме: на виконання вимог Наказу Міністерства доходів і зборів України №708 від 25.11.2013р. «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення» позивач відобразив у реєстрі наданих та отриманих податкових накладних за березень 2014 року виправлення помилки реєстру за січень 2014 року, шляхом зворотного запису «сторно» на величину помилки в тому звітному періоді у якому вона виявлена, а саме 24.03.2014 року, при подачі уточнюючого розрахунку, та відобразив коригуючи податкові накладні з літ. «У».

Тобто, у реєстрі, наданому 20.02.2014р., ТОВ «Прогрес-Профіль» помилково відобразило податкову накладну №313 від 24.01.2014р. на суму 80789 грн., уточнення було проведено в реєстрі за березень, шляхом відображення даної накладної зі знаком «-», та податкових накладних №313 від 24.01.2014р. на суму 40031 грн. та №418 від 24.01.2014р. на суму 40758 грн. зі знаком «+», які відповідно до вимог підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» пункту 11 ПК України, не підлягають включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що так як розбіжності по реєстру наданих та отриманих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутні, і позивачем виправлено помилку за січень 2011 року, тому підстав для визначення ТОВ «Прогрес-Профіль» податкових зобов'язань з ПДВ та нарахування штрафних санкцій немає. Колегія суддів погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, пунктом 198.6 статті 196 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Наказом Міндоходів від 25 листопада 2013 року №708 затверджено Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Згідно пункту 1 розділу V Порядку, платники податку за звітний (податковий) період визначають підсумки щодня зареєстрованих операцій та окремо визначають підсумки для уточнюючих розрахунків за кожним розділом.

У силу положень пункту 2 розділу V Порядку, при виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком «-» та правильний запис із знаком «+».

Метод «сторно» здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: в колонці 1 розділів І та/або ІІ Реєстру зазначається порядковий номер запису; в колонках 2 - 6 розділу І та/або колонках 2 - 7 розділу ІІ Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних колонках 7 - 12 розділу І та/або колонках 8 - 16 розділу ІІ Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком «+» чи «-». При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера «У» (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» Реєстру.

Також, відповідно до пункту 6 розділу І Порядку, реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

З викладених вище правових норми вбачається, що лише у випадку виправлення у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних показників, що впливають на розмір податкового зобов'язання, у платника податку виникає обов'язок подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість, при цьому, коригування помилкових записів у даному реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів. Реєстр отриманих та виданих податкових накладних є лише основою для відображення зведених результатів в податкових деклараціях, однак не визначає наявність або відсутність у платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, тоді як саме податкова накладна виступає підставою для формування податкового кредиту.

Суд бере до уваги, що безпосередньою підставою для формування платником податку податкового кредиту з податку на додану вартість є факт отримання ним належним чином оформленої податкової накладної, а не інформація, що міститься про такі накладні у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

В матеріалах справи наявні дві податкові накладні від 24.01.2014р. №313 на суму ПДВ 40031 грн. та №418 на суму ПДВ 40758 грн. Доказів існування податкової накладної від 24.01.2014р. №313 на суму ПДВ 13464,83 грн., відсутність реєстрації якої в Єдиному реєстрі податкових накладних призвело до винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, на якого КАС України покладеного обов'язок доказування в адміністративному суді, ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надано.

Більше того, дані Реєстру отриманих та виданих податкових накладних не можуть розглядатись як достатній доказ відсутності у позивача права на податковий кредит.

Колегія суддів звертає увагу на положення пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого наявність розбіжностей у даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних платника податку та його контрагента є підставою для повідомлення податковим органом платника податку про наявність таких розбіжностей з метою надання відповідному платнику податку можливості уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

В матеріалах справи відсутні відомості про наявність розбіжностей у даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Прогрес-Профіль» та його контрагента ТОВ «ВІКРА».

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що про позивачу було відомо про зазначені описки до проведення камеральної перевірки, або що вказані податкові накладні не відповідають вимогам Закону.

Суд також зазначає, що встановлені у Реєстрі за січень 2014 року технічні помилки та їх подальше коригування не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів, оскільки допущена позивачем помилка у реєстрі податкових накладних за січень 2014 року в частині зазначення податкових накладних не призводить до змін у складі податкового кредиту позивача.

З врахуванням тих обставин, що ТОВ «Прогрес-Профіль» самостійно виправлено допущені помилки у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014 року, беручи до уваги, що дані помилки не вплинули на фактичні показники податкового кредиту та податкових зобов'язань за перевіряємий період, колегія суддів також не знаходить підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13465 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3366,25 грн.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.