Постанова № 4177516, 16.07.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2009 р.

Справа № 6/135/09

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання Стогній С.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача –Лях Н.В., Фоменко О.М.

від відповідача –Алишева В.М.

розглянувши апеляційну скаргу

ЗАТ „Альфа-Банк”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 13.05.2009р.

по справі № 6/135/09

за позовом ТОВ „Порт-Сервіс”

до ЗАТ „Альфа-Банк”

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.07.2009р., яка надіслана учасникам процесу 01.07.2009р., розгляд апеляційної скарги призначено на 16.07.2009р., тобто часників судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 16.07.2009р., оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

17.10.2007р. між ЗАТ „Альфа-Банк” та ТОВ „Порт-Сервіс” був укладений договір про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 390-МВ/07.

Згідно укладеним сторонами додаткових угод № 5 від 29.07.2008р. та № 5 від 12.08.2008р. позивач в межах ліміту відкритої кредитної лінії отримав від Банку два транші на загальну суму 500 000,00 доларів США, які підлягають поверненню в строк до 17.10.2008р. зі сплатою 19 відсотків річних.

Відповідно до підпункту б) пункту 2.1. Кредитного договору забезпечення виконання позивачем зобов’язань за цим договором є застава товарів в обороті, а саме: легковий та вантажний автотранспорт.

22.07.2008р. між позивачем та банком був укладений договір застави товарів у обороті № 587/08, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу Ласурія С.А., та зареєстрований в реєстрі за № 2667.

У пункті 1.1. договору застави зазначено, що згідно кредитного договору № 390-МВ/07 від 17.10.2007р. позивач (заставодавець) у забезпечення виконання зобов’язання, визначеного умовами Кредитного договору, передає відповідачу (заставодержателю) у заставу на умовах товарів у обороті рухоме майно, зазначене у пункті 3.1 цього договору, а відповідач приймає його у заставу та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами позивача, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до умов пункту 3.1. договору застави та додатка № 1, що є невід’ємною частиною цього договору, предметом застави за договором застави є рухоме майно у вигляді легкових автомобілів марки „Lifan” загальною кількістю 60 одиниць та вартістю 1 866 942,00 гривень.

Загальний розмір заборгованості ТОВ „Порт-Сервіс” перед ЗАТ „Альфа-Банк” на дату повернення отриманих траншей складав 333 333,00 доларів США. 13.03.2009р. приватним нотаріусом Кирик О.А. Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис, зареєстрований за №779, про звернення стягнення на товари у обороті (рухоме майно), передане ТОВ „Порт-Сервіс” у заставу ЗАТ „Альфа-Банк” за договором застави товарів у обороті № 587/08, посвідченим Ласурія С.А., приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу 22.07.2008р. за реєстровим № 2667, як забезпечення виконання договору про відкриття кредитної лінії № 390-МВ/07, укладеного 17.10.2007р., строк платежу за яким настав 17.10.2008р.

На підставі виконавчого напису Заводським відділом Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції була винесена відповідна постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2009р. по справі № 12023134, яка надійшла для виконання на адресу позивача 30.03.2009р. за вх. № 408.

Вважаючи виконавчий напис нотаріуса незаконним, ТОВ „Порт-Сервіс” звернулось до господарського суду із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що діючим законодавством не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.05.2009р. (суддя Ткаченко О.В.) визнано таким, що не підлягає виконанню повністю виконавчий напис нотаріуса, зареєстрований в реєстрі за № 779, та вчинений 13.03.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А., яким запропоновано звернути стягнення на товари у обороті (рухоме майно) у вигляді легкових автомобілів марки „Lifan” загальною кількістю 60 одиниць, яке передане ТОВ “Порт-Сервіс” у заставу ЗАТ “Альфа-Банк” за договором застави товарів у обороті № 587/08, посвідченим Ласурія С.А., приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу 22.07.2008р. за реєстровим № 2667, як забезпечення виконання договору про відкриття кредитної лінії № 390-МВ/07, укладеного між ТОВ “Порт-Сервіс” та ЗАТ “Альфа-Банк” від 17.10.2007р., та за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, задовольнити вимоги ЗАТ “Альфа-Банк” у розмірі: 2 898 348,64 гривень, а також 29 000,00 гривень - плата за вчинення виконавчого напису, що разом складає 2 927 348,64 гривень.

Не погоджуючись із винесеним рішенням ЗАТ “Альфа-Банк” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2009р. у справі № 6/135/09 та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ „Порт-Сервіс” в задоволенні позову.

Скарга мотивована тим, що господарським судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, що господарським судом не досліджено та не надано належної оцінки доказів щодо прострочки позивачем в порушення умов договору про відкриття кредитної лінії №390-МВ/07 виконання зобов’язань, тобто неповернення частини траншу в розмірі 33 333,00 доларів США, наданого згідно додаткової угоди №5 від 29.07.2008р. та траншу в розмірі 300 000 дол. США, наданого згідно додаткової угоди №5 від 12.08.2008р., що на 31.12.2008р. складає загальну суму простроченої заборгованості 333 333,00 дол. США.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Порт-Сервіс” не погоджується з доводами, наведеними в апеляційній скарзі з посиланням на дотримання господарським судом вимог норм матеріального та процесуального права та просить рішення господарського суду Миколаївської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" - цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Приписами частини 1 ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Частиною 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Проаналізувавши вищенаведені норми Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", судова колегія дійшла висновку про не передбачення звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.

До того ж, частинами 1, 3 розділу IX "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який набрав чинності з січня 2004р., визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Частина 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" передбачає можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом. Але законом встановлено інше, а саме: ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом. Вказаний закон не передбачає такий позасудовий засіб звернення, як стягнення на підставі виконавчого напису.

Відповідно до вимог частини 1 статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Виходячи з наявних у справі матеріалів, Банк при реалізації свого цивільного права на звернення стягнення на предмет застави у позасудовому порядку шляхом ініціювання вчинення виконавчого напису нотаріуса вийшов за межі наданих йому договором та актами цивільного законодавства України повноважень та припустив порушення норм чинного законодавства.

Крім цього, згідно з частиною 3 статті 24 Закону обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Частиною 1 статті 27 Закону встановлено, що обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а крім того обтяжувач повинен відповідно дотриматись вимог пункту 6) частини 2 статті 27, та частини 2 статті 28 наведеного Закону.

З огляду на викладене, Банк мав право ініціювати звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в судовому або в позасудовому порядку виключно при умові попередньої реєстрації такого звернення стягнення на предмет обтяження у відповідному Державному реєстрі.

Згідно з інформацією, що міститься у Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 01.04.2009р. за № 23065539, наданим Миколаївською філією державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України”, звернення стягнення на об’єкт обтяження за записом № 7 не зареєстровано.

Крім того, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса, а саме 13.03.2009р., набрало чинності рішення господарського суду Миколаївської області від 03.02.3009р. за № 13/295/08, за яким з ТОВ „Порт-Сервіс” на користь ЗАТ „Альфа-Банк” стягнуто 333 333,00 дол. США боргу за кредитною угодою, та відповідно ДВС відкрито виконавче провадження.

Відтак, при наявності наведеного судового рішення у банка були відсутні правові підстави щодо звернення стягнення на предмет застави у оспорюваний позивачем спосіб.

З огляду на викладене, оскаржуване судове рішення прийнято відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 13 травня 2009р. зі справи №6/135/09 –залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

В.І. Жеков

Судді

В.І. Картере

В.Т. Пироговський

Повний текст постанови підписано 20.07.2009р.