Постанова № 4177372, 08.07.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2009 № 42/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі:

За участю представників:

позивача Горденок Я.В. (довір. 27.03.06р.)

відповідача Бескоровайний О.В. (довір. від 12.11.08р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

на рішення Господарського суду м.Києва від 18.03.2009

у справі № 42/17 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Державного видавництва “Преса України” Державногоуправління справами м. Києва

до Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

про визнання договорів укладеними

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.09р. у справі № 42/17 задоволено позовні вимоги Державного видавництва “Преса України” Державного управління справами, визнано договори про постачання електричної енергії № 7232 (о/р 3107232) від 10 січня 1991 р., № 7005 (о/р 327005) від 25 грудня 1997 р., № 3211139 (о/р 3211139) від 18 січня 2001 р., № 3003088 (о/р 3003088) від 11 грудня 2003 р., № 10109 (о/р 10109011) від 14 червня 2005 р., між Державним видавництвом “Преса України” Державного управління справами і Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” укладеними в редакції додаткових угод від 1 жовтня 2008 р. зі змінами згідно протоколів розбіжностей від 12 листопада 2008 р. Зобов’язано Акціонерну енергопостачальну компанію “Київенерго” виконувати в натурі перед Державним видавництвом “Преса України” Державного управління справами обов’язки, встановлені договорами про постачання електричної енергії № 7232 (о/р 3107232) від 10 січня 1991 р., № 7005 (о/р 327005) від 25 грудня 1997 р., № 3211139 (о/р 3211139) від 18 січня 2001 р., № 3003088 (о/р 3003088) від 11 грудня 2003 р., № 10109 (о/р 10109011) від 14 червня 2005 р. в редакції додаткових угод від 1 жовтня 2008 р. зі змінами згідно протоколів розбіжностей від 12 листопада 2008 р. Стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на користь Державного видавництва “Преса України” Державного управління справами 425 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що згідно з частиною 7 статті 181 Господарського кодексу України якщо сторона-виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів, яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений 20-денний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Суд вказує на те, що відповідач отримав протоколи розбіжностей позивача 18.11.08р., таким чином, відповідно до вимог частини 7 статті 181 ГК України у разі незгоди із пропозиціями позивача відповідач повинен був звернутися до суду із позовом про врегулювання розбіжностей до 08.12.08р. Доказів звернення до суду відповідача з відповідним позовом суду не надано.

В рішенні суд першої інстанції зазначає, що укладання угоди про зміну договору (зміну прав і обов’язків сторін) є укладанням самостійного договору, а отже укладання угоди про зміну договору регулюється статтею 181 ГК України з урахуванням особливостей, встановлених статтею 188 ГК України.

Таким чином, враховуючи, що протягом 20 днів з моменту одержання протоколів розбіжностей відповідач не звернувся до суду з позовом про врегулювання непогоджених розбіжностей та після закінчення строку дії договорів у попередній редакції фактично продовжив поставляти позивачу електричну енергію, то у відповідності до частини 7 статті 181 ГК України договори про постачання електричної енергії є укладеними в редакції додаткової угоди від 01.10.08р. зі змінами згідно протоколів розбіжностей від 12.11.08р.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.09р. у справі № 42/17 та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що у зв’язку з внесенням змін до постанови Національної комісії з регулювання електроенергетики України, якою затверджена нова редакція Правил користування електричною енергією та Типового договору на постачання електричної енергії відповідач запропонував позивачу внести зміни до діючих договорів для приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства. Позивач повідомив відповідача про результати розгляду пропозиції оформивши його як Протокол розбіжностей до додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії”, в якому запропонував свою редакцію пунктів.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

АЕК “Київенерго” посилається на лист № 048-61-11649 від 19.12.08р., в якому відповідач повідомив про розгляд і не згоду з пропозицією позивача та пропонував повторно розглянути та повернути відповідачу підписані додаткові угоди, а в разі не укладення узгодженої редакції відповідач заявив про право на звернення до суду.

Державне видавництво “Преса України” Державного управління справами в відзиві на апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.09р. у справі № 42/17 залишити без змін та вказує на те, що відповідно до частини 7 статті 181 Господарського кодексу пропозиції позивача вважаються прийнятими, а договори про постачання електричної енергії укладені в редакції додаткових угод від 01.10.08р. з урахуванням протоколів розбіжностей позивача від 12.11.08р.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

Між Державним видавництвом “Преса України” Державного управління справами і Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” укладено п’ять договорів про постачання електричної енергії № 7232 (о/р 3107232) від 10.01.91 р., № 7005 (о/р 327005) від 25.12.97 р., № 3211139 (о/р 3211139) від 18.01.01 р., № 3003088 (о/р 3003088) від 11.12.03 р., № 10109 (о/р 10109011) від 14.06.05 р., згідно з якими відповідач зобов’язався постачати позивачу електричну енергію, а позивач – оплачувати вартість спожитої електричної енергії на умовах договору.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 910 від 17.10.05р. „Про внесення змін до Правил користування електричною енергією” затверджено нову редакцію Правил користування електричною енергією та Типового договору на постачання електричної енергії.

Відповідно до пункту 1 даної Постанови суб’єктам господарювання, на яких поширюється дія Правил, протягом трьох років від дати набрання чинності цією постановою привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог Правил.

Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пункт 5.1. Правил передбачає, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов”язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

АЕК “Київенерго” листом № 048-61-8628 від 15.09.08 р. запропонував відповідачу привести укладені між сторонами договори про постачання електричної енергії у відповідність до Правил, надіслав додаткові угоди до цих договорів, та попередив позивача, що у разі непідписання до 15 листопада 2008 р. цих угод, договори про постачання електричної енергії залишаться в попередній редакції, однак на 2009 рік ці договори продовжені не будуть.

Державне видавництво “Преса України” Державного управління справами м. Києва заперечило щодо умов додаткових угод, про що склало протоколи розбіжностей, які разом з підписаними додатковими угодами надіслало АЕК “Київенерго” листом № 103-1398к/1 від 12.11.08 р.

Відповідач розглянувши протоколи розбіжностей повідомив позивача про неможливість погодити протоколи розбіжностей та повторно направив позивачу додаткові угоди до договорів про постачання електричної енергії № 7232 (о/р 3107232) від 10.01.91 р., № 7005 (о/р 327005) від 25.12.97 р., № 3211139 (о/р 3211139) від 18.01.01 р., № 3003088 (о/р 3003088) від 11.12.03 р., № 10109 (о/р 10109011) від 14.06.05 р. з проханням розглянути та підписати додаткові угоди в редакції відповідача.

Державне видавництво “Преса України” Державного управління справами звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” про визнання договорів про постачання електричної енергії між Державним видавництвом “Преса України” Державного управління справами і Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” укладеними в редакції додаткових угод від 1.10.08 р. зі змінами згідно протоколів розбіжностей від 12.11.08 р. Позивач висловив заперечення щодо умов пункту 2.3.7 договору, запропонувавши його виключити, пункт 2.4 доповнити положеннями щодо забезпечення наявності, обслуговування, повірки, дооснащення, реконструкції, заміни засобів обліку, встановлених на площадках вимірювання, доповнити договір пунктом 4.5 щодо встановлення гарантій виконання сторонами своїх зобов’язань за договорами про постачання електричної енергії, про що надіслав відповідачу по два примірники протоколів розбіжностей разом з підписаними додатковими угодами.

Колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що позовні вимоги Державного видавництва “Преса України” Державного управління справами не підлягають задоволенню з наступних підстав:

В статті 10 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.

Пункт 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов’язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 179 даного Кодексу встановлено, що господарсько-договірними зобов’язаннями є майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і не господарюючими суб’єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів. Частиною 7 вказаної норми передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Між Державним видавництвом “Преса України” Державного управління справами м. Києва і Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” укладено п’ять договорів про постачання електричної енергії.

У зв’язку з прийняттям Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики № 910 від 17.10.05р. „Про внесення змін до Правил користування електричною енергією”, якою затверджено нову редакцію Правил користування електричною енергією та Типового договору на постачання електричної енергії виникла необхідність привести взаємовідносини між сторонами договорів у відповідність до вимог Правил.

Стаття 651 Цивільного кодексу України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з пунктом 5.23 Правил користування електричною енергією зміна або розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Державне видавництво “Преса України” Державного управління справами дало згоду на внесення змін до договорів на постачання електричної енергії, підписавши додаткові угоди, але на умовах протоколів розбіжностей.

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” не погоджуючись з умовами протоколів розбіжностей до додаткових угод направило лист Державному видавництву “Преса України” з пропозицією розглянути додаткові угоди та підписати в редакції відповідача.

Враховуючи те, що позивач пропонує укласти інші за змістом зміни до договорів ніж пропонував відповідач, додаткові угоди з підписаними протоколами розбіжностей, складеними позивачем, визнаються судом відмовою від акцепту і у той же час новою пропозицією на яку відповідач відповів відмовою та запропонував укласти додаткові угоди в його редакції.

Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України передбачається, що у разі коли сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Спори, пов’язані із зміною та розірванням господарських договорів, відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам України.

Позови про зміну договору є позовами про перетворення, що спрямовані на зміну господарських правовідносин, тобто є процесуальним засобом реалізації відповідного способу захисту прав суб’єктів господарювання.

Норма частини 4 статті 188 Господарського кодексу України про право сторони передати спір, що виник при внесенні змін до договору до суду, є однією з правових підстав позову. Слід розрізняти право на звернення до суду з вимогою про зміну господарського договору та право на задоволення позову.

Позивач звертаючись з позовною заявою просить визнати укладеними договори про постачання електричної енергії в редакції додаткових угод від 01.10.08р. зі змінами, внесеними протоколами розбіжностей від 12.11.08р.

Відсутність між сторонами згоди щодо умов додаткових угод свідчить про відсутність між ними самих додаткових угод як правовстановлюючих документів, спрямованих на зміну господарських правовідносин. Договори про постачання електричної енергії № 7232 (о/р 3107232) від 10.01.91 р., № 7005 (о/р 327005) від 25.12.97 р., № 3211139 (о/р 3211139) від 18.01.01 р., № 3003088 (о/р 3003088) від 11.12.03 р., № 10109 (о/р 10109011) від 14.06.05 р., укладені між сторонами чинні, в судовому порядку не визнані недійсними, а тому нема правових підстав визнавати їх укладеними.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки матеріалам справи і фактичним обставинам справи, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.09р. по даній справі підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.09р. у справі № 42/17 скасувати.

3. В позові Державного видавництва “Преса України” Державного управління справами м. Києва відмовити.

4. Стягнути з Державного видавництва “Преса України” Державного

управління справами м. Києва (03047, м. Київ, пр-т Перемоги, 50, код 05905668) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 42,50 грн. державного мита, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 42/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

13.07.09 (відправлено)