Постанова № 4177218, 20.07.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2009 р. Справа № 14/111-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Істоміна О. А. , Шевель О. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача – Прядко В.М. –дов.

відповідача - Пономаренко В.П. –дов., Пономаренко О.В. –дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом (вх.№ 1588С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 12 травня 2009 р. по справі № 14/111-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ПластАл», м. Суми

до Приватного підприємства «Гедеон», м. Суми

про стягнення 191610,00 грн.

та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Гедеон», м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ПластАл», м. Суми

про стягнення 69381,94 грн.

встановила:

Позивач, ТОВ «ПластАл», звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому (після уточнення позовних вимог) просив стягнути з відповідача на свою користь 191610,00 грн. вартості товару за договором від 05.11.2007 року № 1377-100 на поставку металопластикових конструкцій, інфляційні збитки у розмірі 23350,88 грн., 3 відсотка річних у розмірі 4094,75 грн., а також судові витрати.

Відповідач, ПП «Гедеон», подав зустрічну позовну заяву, в якій (після уточнення позовних вимог) просив стягнути з позивача за первісним позовом на свою користь 69381,94 грн. вартості неякісного товару, а також судові витрати за подання зустрічного позову, зобов’язати позивача за первісним позовом провести за власний рахунок заміну (демонтаж та монтаж) металоконструкцій (вікон) неналежної якості, що поставлені ним та встановлені в будівлі готелю «Суми»на майдані Незалежності, № 1 в м. Суми у відповідності до договору від 05.11.2007 року № 1377-100 на поставку металопластикових конструкцій, у задоволенні первісного позову просив суд відмовити за необґрунтованістю.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12 травня 2009 року по справі № 14/111-09 (суддя Миропольський С.О.) первісний позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Гедеон»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ПластАл»191610,00 грн. основного платежу, 23350,88 грн. інфляційних збитків, 4094,75 грн. 3-х відсотків річних, 2190,56 грн. витрат на сплату державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним), ПП «Гедеон», з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 12 травня 2009 року по даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог, а зустрічні позовні вимоги задовільними. Вимоги апеляційної скарги відповідач за первісним позовом обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми процесуального права, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи. Зокрема, посилається на те, що судом першої інстанції при задоволенні вимог первісного позову не були досліджені умови укладеного між сторонами договору, який, на думку скаржника, є змішаним договором, та не застосовані положення чинного законодавства, які регулюють спірні питання. Скаржник вважає, що місцевим господарським судом дана невірна оцінка як наявній у справі накладній та листу-вимозі, так і тому факту, що саме позивачем за первісним позовом порушені строки виготовлення конструкцій. Відповідач за первісним позовом заперечує факт отримання ним повідомлення позивача за первісним позовом, а також посилається на відсутність (неукладеність) додатку до договору у відповідності з п. 2 цього договору.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним), ТОВ «Завод ПластАл», проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що оскаржуване рішення прийнято господарським судом Сумської області у повній відповідності до вимог чинного законодавства та просить відмовити відповідачу за первісним позовом у задоволенні його апеляційної скарги, а рішення господарського суду Сумської області від 12 травня 2009 року у даній справі залишити без змін. У відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що його вимоги за первісним позовом повністю узгоджуються з умовами договору та підтверджені належними доказами, тоді як вимоги зустрічного позову належними доказами не підтверджені, оскільки позивачем за зустрічним позовом приймання товару здійснено без будь-яких заперечень, жодних претензій щодо якості товару на адресу постачальника не надходило.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2007 року між позивачем та відповідачем дійсно було підписано договір № 1377-100 на поставку металопластикових конструкцій.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору позивач зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, здійснити поставку металопластикових конструкцій (далі - товар) за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 1, а відповідач зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених в договорі, оплатити та прийняти товар.

П. 2.1 договору сторонами визначено, що ціна товару, що поставляється згідно договору, вказана в додатку і складає 691610,00 грн. Додатку до договору до матеріалів справи не надано. Представники сторін у судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердили, що такий додаток не складався та не підписувався.

Пунктами 3.1., 3.2. договору сторони визначили порядок оплати: передплата - 500 000,00 грн. Кінцевий розрахунок здійснюється терміном до 5 діб після виготовлення конструкцій.

Відповідно до п. 4.1., 4.2 договору, продавець здійснює поставку за даним договором впродовж 90 календарних днів з моменту отримання коштів на рахунок продавця, згідно п. 3.1. Факт виготовлення конструкцій підтверджується листом виробника.

Матеріали справи свідчать, що 08.11.2007 року пл. дорученням № 7 ПП «Гедеон»на рахунок позивача за первісним позовом здійснена передплата у розмірі 500 000,00 грн. В графі «призначення платежу»зазначено, що відповідні грошові кошти перераховані по договору № 1377-10 від 05.11.2007 р.

Згідно з накладною № 362 від 24.12.2007 року відповідач отримав від позивача конструкції ПВХ у кількості 300 шт., на загальну суму 500000,00 грн. Відповідна накладна підписана представником ПП «Гедеон»без зауважень. При цьому, колегія суддів також зазначає, що у накладній відсутнє посилання на номер та дату спірного договору, тобто, на те, що поставка товару здійснювалась саме у межах спірного договору.

Разом з тим, факт отримання відповідного товару відповідач за первісним позовом визнає та вказує, що отриманий ним товар мав приховані недоліки, у зв'язку з чим ним і було заявлено зустрічний позов.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що зустрічні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано належних та обґрунтованих доказів на підтвердження своїх вимог.

Так, як свідчать матеріали справи, при отримані товару на суму 500000,00 грн. представниками позивача за зустрічним позовом не було заявлено претензій щодо якості чи кількості товару, ним не доведено, що відповідні недоліки є прихованими та не могли були встановлені при звичайному огляді в момент їх отримання позивачем.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом не дотримано ані положень ЦК України, які регулюють питання щодо порядку виявлення недоліків та врегулювання спірних питань (ст.ст. 678-681, 709-711), ані Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, яка затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7.

Так, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, акту про виявлені (в т. ч. приховані) недоліки між сторонами складено не було, представників позивача за первісним позовом та виробника для складання такого акту запрошено не було.

Що ж стосується посилання позивача за зустрічним позовом про направлення відповідачу повідомлень –претензій, такі посилання є безпідставними, оскільки товар було отримано 24.12.2007 року, а вказані повідомлення направлялися лише 10.12.2008 року, тобто, поза межами законодавчо встановлених строків.

Також, колегія суддів враховує пояснення представника позивача за первісним позовом, який фактично визнав, що вимогу зустрічного позову ним не доведено належними доказами.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог зустрічного позову є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Що ж стосується вимог первісного позову про стягнення 191610,00 грн. заборгованості та нарахованих на неї сум інфляційних і річних, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог у цій частині виходячи з наступного:

предметом позовних вимог позивача за первісним позовом є стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 191610,00 грн. на підставі п. 3.2 договору № 1377-100 від 05.11.2007 р. та нарахованих на таку суму інфляційних і річних за порушення строків оплати.

При цьому, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач за первісним позовом посилався на те, що 12.06.2008 року листом № 67 він повідомив відповідача за первісним позовом про те, що металопластикові конструкції згідно договору № 1377-100 виготовлені та просив провести кінцевий розрахунок. Факт направлення даного листа відповідачу за первісним позовом позивач за первісним позовом підтверджує поштовою квитанцією № 3133, копія якої додана до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач за первісним позовом заперечує факт отримання цього листа та вважає, що корінець рекомендованого листа не може розглядатися як беззаперечний доказ.

Аналізуючи положення спірного договору (п. 3, п. 4) та поданого позивачем за первісним позовом листа від 12.06.2008 р., колегією суддів зроблені висновки про те, що:

по-перше, умовами договору не визначено кінцевого строку розрахунків, оскільки такий строк поставлений у залежність від дати виготовлення конструкцій;

по-друге, позивачем за первісним позовом порушені строки поставки товару, встановлені п. 4.1 договору, оскільки товар на всю суму договору поставлений не був впродовж 90 календарний днів з моменту отримання коштів на рахунок продавця, згідно п. 3.1, тобто, станом на дату подання позову товар на суму 191610,00 грн., яку вимагає позивач за первісним позовом стягнути з відповідача за первісним позовом, не поставлений на адресу останнього;

по-третє, виходячи з умов п. 4.1, колегія суддів вважає, що позивачем за первісним позовом також порушені умови договору щодо повідомлення відповідача за первісним позовом про виготовлення конструкцій, оскільки, у будь-якому випадку повідомлення повинно передувати строку поставки. Тобто, таке повідомлення повинно бути направлене у строк до 90 календарний днів з моменту отримання коштів на рахунок продавця, згідно п. 3.1;

по-четверте, на думку колегії суддів, позивачем за первісним позовом взагалі не було належним чином повідомлено відповідача за первісним позовом про виготовлення конструкцій, оскільки, відповідно до п.4.2 договору, факт виготовлення конструкцій підтверджується листом виробника. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів направлення на адресу відповідача за первісним позовом такого листа, тоді як з матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що виробником таких конструкцій не є позивач за первісним позовом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем за первісним позовом не доведено факту настання певних обставин, за наявності яких настають строки кінцевого розрахунку відповідно до п. 3.2 договору № 1377-100.

Одночасно, колегія суддів вважає, що оскільки товар на суму 191610,00 грн. позивачем за первісним позовом не поставлений, фактично його вимоги є вимогами про стягнення попередньої оплати.

За змістом статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору, обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін), або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3). Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (частина 4).

Таким чином, частина 3 статті 538 Цивільного кодексу України передбачає вичерпний перелік можливих дій постачальника у випадку нездійснення отримувачем передоплати: зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі, або виконати зобов'язання на свій ризик і звертатися до господарського суду про стягнення з отримувача суми заборгованості за фактично поставлену продукцію.

Отже, вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом суми передплати нарахованих на неї сум інфляційних і річних є незаконною та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналізуючи положення п. 2.1 договору, колегія суддів дійшла висновку, що при підписанні спірного договору, в порушення ст. 180 ч. 3, 4 ГК України, сторонами не погоджено предмет (найменування, номенклатуру, асортимент та кількість) та ціну договору.

Так, положення договору містять лише посилання на те, що предметом позовних вимог є металопластикові конструкції, без зазначення їх номенклатури, асортименту і кількості). Що ж стосується ціни товару –п. 2.1 договору передбачено, що ціна товару вказана в додатку і складає 691610,00 грн., такого додатку між сторонами не підписано, про що підтвердили обидві сторони у судовому засіданні.

Також, колегія суддів зазначає, що представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні апеляційної інстанції не зміг надати суду пояснень стосовно того, які ж саме конструкції, їх кількість та асортимент залишилися непоставленими на адресу відповідача за первісним позовом.

З урахуванням вищенаведеного, а також положень п. 8 ст. 181 ГК України, колегія суддів вважає, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, а тому такий договір є неукладеним (таким, що не відбувся). Що ж стосується здійснення фактичних дій сторін по частковому виконанню цього договору, оскільки на суму 500000,00 грн. здійснена поставка та прийняття товару, а також, враховуючи, що дана поставка оплачена, колегія суддів вважає, що дана поставка між сторонами погоджена саме у межах такої суми.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги і наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення в частині задоволення первісного позову прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. При цьому, колегія суддів зазначає, що нею у відповідності до ст. ст. 34, 43 ГПК України, надана належна правова оцінка усім належним та допустимим доказам по справі, з яких вбачається, що позовні вимоги позивача за первісним позовом є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України,

постановила:

Апеляційну скаргу ПП «Гедеон»задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 12 травня 2009 р. по справі № 14/111-09 в частині задоволення вимог первісного позову скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю.

В іншій частині (в частині відмови у задоволенні вимог зустрічного позову) рішення господарського суду Сумської області від 12 травня 2009 р. по справі № 14/111-09 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ПластАл»»(40030 м. Суми пров. Огарьова, 5/89 п/рахунок 26005040302900 в АКБ «УкрСиббанк»МФО 351005 Код 32778589) на користь Приватного підприємства «Гедеон»(40002 м. Суми вул. Перемоги, 1 п/рахунок 2600311152 в СОД «Райффайзен Банк «Аваль»МФО 337483 Код 31651590) 1095,27 грн. держмита, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Погребняк В. Я.

Судді Істоміна О. А.

Шевель О. В.