Ухвала суду № 41771301, 01.12.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/5807/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Янголь Є. В.Номер провадження 22-ц/788/2084/14 Суддя-доповідач - Рибалка В. Г. Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рибалки В. Г.,

суддів - Гагіна М. В. , Попруги С. В.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 вересня 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02 вересня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Брокбізнесбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість в розмірі 33059 грн. 15 коп.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилалось на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм процесуального права. Просила скасувати заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 вересня 2014 року про задоволення позовних вимог та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 29 вересня 2008 року було укладено Договір № 021000000008873 про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку з видачею міжнародної платіжної картки миттєвого випуску VISA INSTANT ISSUE, згідно якої ОСОБА_3 отримала кредитні кошти в сумі 50 000 грн., зі сплатою відсотків 24% річних, з кінцевим терміном погашення 30 вересня 2010 року. До вказаного договору між сторонами 29 вересня 2008 року було укладено Додаткову угоду № 1. Станом на 04 серпня 2014 року відповідач ОСОБА_3 має заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 33059 грн. 15 коп., де сума непогашеного кредиту становить 33059 грн. 15 коп.

Сторони належним чином були повідомлені про місце і час розгляду справи.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення представника банку, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050К України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином з`ясував та перевірив доводи позивача, дав належну оцінку зібраним у справі доказам та обґрунтував висновки викладені в рішенні.

Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що вагомою підставою для скасування оскаржуваного заочного рішення є грубе порушення її права як сторони в цивільному процесі, а саме неповідомлення її про розгляд справи не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки заочне рішення підлягає скасуванню лише при одночасній наявності двох підстав визначених у ст. 232 ЦПК України, зокрема, якщо встановлено , що відповідач, який був належним чином повідомлений про час судового розгляду не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Крім того, суд першої інстанції розглядав заяву відповідачки про перегляд заочного рішення та відмовив в її задоволенні. Ухвала про залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від заочного рішення, оскільки така ухвала не передбачена в переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду першої інстанції, визначені ст. 293 ЦПК України.

Ствердження ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що заочне рішення є незаконним висновків суду не спростовує. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Брокбізнесбанк» суд виходив з належних доказів, які були надані позивачем, а саме: Договору № 021000000008873 про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку з видачею міжнародної платіжної картки миттєвого випуску VISA INSTANT ISSUE від 29 вересня 2008 року, Додаткової Угоди № 1 від 29 вересня 2008 року, розрахунку по вказаному договору, виписки по рахунку за період з 29 вересня 2008 року по 04 серпня 2014 року.

Ніяких документально підтверджених доказів, які б спростовували вимоги Банку позивачкою надано не було, а тому підстав для скасування заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 вересня 2014 року колегія суддів не вбачає.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права

У зв'язку з цим апеляційну скаргу на рішення необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: