Вирок № 41771177, 04.12.2014, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1167/14-к

Номер провадження 1-кп/580/101/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Чхайла Олександр Володимирович

при секретарі - Сивоконь А.І.

з участю: прокурора - Гуменного О.В., обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Лебедин, Сумської області, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 06.12.2003 року Лебединським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 31.10.2006 року Лебединським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт строком 100 годин;

- 23.09.2010 року Лебединським районним судом Сумської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці;

- 15.05.2013 року Лебединським районним судом Сумської області за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту строком на 2 місяці

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 12.12.2012 року о 02 год. з метою незаконного збагачення прийшов до території МТФ ПАТ «Племзавод Василівка», розташованої в с. Василівка Лебединського району Сумської області, де з метою незаконного збагачення, діючи умисно, таємно, повторно викрав корову вагою 500 кг, вартістю 5500 грн., належну ОСОБА_3, яка знаходилася на вулиці неподалік сараю для утримання великої рогатої худоби, орендованого потерпілим. В подальшому викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочинів визнав повністю та пояснив, що вночі 12.12.2012 року він з метою викрадення худоби прийшов до ферми ПАТ «Племзавод Василівка», розташованої в с. Василівка. Біля приміщення корівника він виявив корову, яку вивів за межі ферми і в подальшому розпорядився нею на свій розсуд.

У скоєному щиро розкаюється.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» так як скоєний ним злочин є злочином середньої тяжкості, обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, розкаявся та має неповнолітнього сина.

ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав, про що надав заяву.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, в наданій заяві погодився з обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, щодо міри покарання поклався на розсуд суду. Позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди підтримав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи згоду учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході дізнання та досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, те, що обвинувачений вину визнав, у скоєному розкаявся, заподіяну злочином шкоду частково відшкодував та його характеристику і вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Разом з цим, суд враховує те, що вчинений ОСОБА_1 злочин відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як злочин середньої тяжкості. При цьому обвинувачений має сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, що стверджується паспортом (а.с. 132 на звороті) та свідоцтвом про народження (а.с. 133) і не позбавлений відносно нього батьківських прав.

Пунктом «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року № 1185-VII визначено, що особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

В зв'язку з цим суд вважає можливим звільнити засудженого ОСОБА_1 на підставі закону про амністію від відбуття покарання, призначеного йому даним вироком.

Цивільний позов ОСОБА_3, змінений ним згідно заяви (а.с. 58), про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 6500 грн. задовольнити частково, виходячи з вартості викраденого майна, яке згідно висновку товарознавчої експертизи становить 5500 грн., а також враховуючи те, що ОСОБА_1 в ході судового розгляду сплатив на користь ОСОБА_3 500 грн. в рахунок часткового відшкодування шкоди, що останнім не оспорюється. Тому стягненню підлягають кошти в сумі в сумі 5000 грн.

Також суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави отримувач Лебединське УК/м.Лебедин/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37345566, ГУДКСУ у Сумській області, код банку (МФО ГУДКСУ) 837013, номер рахунку 31114115700010, код класифікації доходів 24060300, найменування ККД «Інші надходження» кошти на відшкодування витрат за проведення експертизи № 402 від 04.10.2013 року в сумі 97,80 грн.

Речові докази:

- причеп марки «Степок», 1995 р.в., шасі НОМЕР_3, належний ОСОБА_5, переданий йому на зберігання - вважати повернутим власнику;

- ніж, вилучений у ОСОБА_5, а також гіпсовий відливок сліду взуття та печатку, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області - знищити.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання по цьому закону у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбуття покарання, призначеного даним вироком суду, на підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року № 1185-VII.

Звільнити ОСОБА_1 з під варти негайно в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) кошти на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави отримувач Лебединське УК/м.Лебедин/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37345566, ГУДКСУ у Сумській області, код банку (МФО ГУДКСУ) 837013, номер рахунку 31114115700010, код класифікації доходів 24060300, найменування ККД «Інші надходження» кошти на відшкодування витрат за проведення експертизи № 402 від 04.10.2013 року в сумі 97,80 грн.

Речові докази:

- причеп марки «Степок», 1995 р.в., шасі НОМЕР_3, належний ОСОБА_5, переданий йому на зберігання - вважати повернутим власнику;

- ніж, вилучений у ОСОБА_5, а також гіпсовий відливок сліду взуття та печатку, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд Сумської області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя: О. В. Чхайло