Рішення № 4177017, 16.07.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

14 липня 2009 року Справа № 6/106

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Сальве Алко”,

юридична адреса: Донецьке шосе, 9-А, м. Дніпропетровськ, 49128;

поштова адреса: вул. Панікахи, 2-б, корп. 2, м. Дніпропетровськ, 49000

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта фуд”,

вул. Дніпровська, 34, м. Чернігів, 14010

про стягнення заборгованості в сумі 16967,09 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Сергеєнко Р.В., довіреність №б/н від 23.06.2009р.,

від відповідача: не з’явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Сальве Алко” подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта фуд” про стягнення 16967,09 грн. боргу, в тому числі 11431,66 грн. основного боргу по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором поставки №27/08 від 27.08.2007р., 1668,71 грн. пені, 1371,80 грн. інфляційних нарахувань, 208,59 грн. 3% річних та 2286,33 грн. штрафу.

02.07.2009р. до суду від позивача надійшли „зміни та доповнення до позовної заяви”, в яких позивач просить стягнути з відповідача 11431,66 грн. основного боргу по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором поставки №27/08 від 27.08.2007р., 1368,04 грн. пені, 1223,19 грн. інфляційних нарахувань, 233,96 грн. 3% річних та 2286,33 грн. штрафу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив.

Рішення приймається на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сальве Алко” (постачальник) та товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта фуд” (покупець) укладено договір поставки №27/08.

Договір набирає законної сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2008р. Якщо жодна із сторін за два тижні до закінчення строку дії цього договору не заявить про свій намір його розірвати, даний договір вважається пролонгованим на строк в один календарний рік. (п.7.1 договору).

Відповідно до п.1.1 договору в на протязі всього строку дії даного договору постачальник зобов’язується поставляти (передавати) у власність покупцю алкогольні напої (далі –товар), а покупець, в свою чергу, зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Згідно п. 1.2 договору ціна, асортимент, номенклатура, найменування товару визначаються у Специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.

Згідно п. 2.6 договору право власності на товар при поставці автотранспортом переходить до покупця з дати поставки товару (дата поставки товару –дата підписання товаротранспортної і видаткової накладних уповноваженими представниками покупця).

Згідно п. 4.1 договору під сумою даного договору сторони розуміють загальну суму всього товару, поставленого в рамках даного договору.

Згідно п. 4.3 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар протягом 50 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 28.08.2008р. поставлено відповідачу товару на загальну суму 79043,37 грн., що підтверджується видатковою накладною №О-0037775 від 28.08.2008р. та товарно-транспортною накладною від 28.08.2008р, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 33, 35).

Вказаний товар був отриманий представником відповідача що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видатковій і товарно-транспортній накладних та печаткою відповідача.

Відповідач частково повернув товар на загальну суму 61611,71 грн., що підтверджується накладними на повернення товару №000002649 від 01.10.2008р., №000002795 від 05.01.2009р., №000002983 та №000002984 від 10.03.2009р.

Свої зобов’язання за договором відповідач виконав частково, а саме: оплатив товар на суму 6000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 21.10.2008р.

Отже позивачем заявлено до стягнення в позовній заяві 11431,66 грн. основного боргу по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором поставки №27/08 від 27.08.2007р.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України:

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, договором №27/08 від 27.08.2007р. визначений строк виконання зобов’язання –протягом 50 календарних днів з моменту переходу права власності на товар.

Таким чином позивач передав товар, а відповідач прийняв на себе обов’язок розрахуватись за нього у певний строк.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, відповідач порушив умови договору, вищевказані приписи законодавства, оскільки своєчасно та в повному обсязі не виконав свого грошового зобов’язання по оплаті товару, отриманого 28.08.2008р.

Отже, сума основного боргу відповідача становить 11431,66 грн.

Відповідно до умов п. 6.2 Договору покупець за порушення встановленого строку розрахунку за поставлений товар (п. 4.3 даного договору), зобов’язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої на період заборгованості) від вартості заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено суму боргу у термін, визначений умовами договору, позивачем на виконання умов п. 6.2 Договору нараховано відповідачу пеню в сумі 1668,71 грн.

Проте згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем невірно визначений період, за який нараховується пеня, а тому підлягає стягненню пеня за період з 17.10.2008р. по 16.04.2009р. в сумі 1368,04 грн., як визначено в уточнюючому розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 1371,80 грн.

Позивачем в розрахунку невірно визначений індекс інфляції, а тому підлягають стягненню втрати від інфляції в сумі 1223,19 грн., як визначено в уточнюючому розрахунку позивача.

Позивачем також в позовній заяві нараховано та пред’явлено до стягнення суму боргу з урахуванням 3% річних з простроченої суми в сумі 208,59 грн.

В уточнюючому розрахунку позивачем нараховано 233,96 грн. 3% річних з простроченої суми за весь час прострочення, проте позивачем не подано суду у встановленому порядку заяву про збільшення розміру позовних вимог в цій частині.

Отже, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в сумі 208,59 грн.

Згідно п. 6.3 договору покупець за порушення встановленого строку розрахунку за поставлений товар (партію товару) (п. 4.3 даного договору), більш ніж на 21 календарний день, сплачує, крім пені (п. 6.2 даного договору), постачальнику штраф в розмірі 20 % від суми заборгованості.

Позивачем на виконання умов п. 6.3 Договору нараховано відповідачу штраф в сумі 2286,33 грн. (11431,66 грн. х 20%).

Таким чином загальна сума заборгованості становить 16517,81 грн., в тому числі 11431,66 грн. основного боргу по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором поставки №27/08 від 27.08.2007р., 1368,04 грн. пені, 1223,19 грн. втрат від інфляції нарахувань, 208,59 грн. 3% річних та 2286,33 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару по договору, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав.

Приписами ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав належним чином і своєчасно свої зобов’язання, за поставлений товар не розрахувався, з нього підлягає стягненню заборгованість у сумі 16517,81 грн., в тому числі 11431,66 грн. основного боргу по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором поставки №27/08 від 27.08.2007р., 1368,04 грн. пені, 1223,19 грн. втрат від інфляції, 208,59 грн. 3% річних та 2286,33 грн. штрафу.

В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 300,67 грн., втрат від інфляції в сумі 148,61 грн., які були нараховані та заявлені до стягнення позивачем у позовній заяві, слід відмовити.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта фуд” (вул. Дніпровська, 34, м. Чернігів, 14010, р/р 26004300106010 в ЧФ ВАТ „ВіЕйБі-Банк” м. Чернігова, МФО 353757, код ЄДРПОУ 32194945) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Сальве Алко” (юридична адреса: Донецьке шосе, 9-А, м. Дніпропетровськ, 49128; поштова адреса: вул. Панікахи, 2-б, корп. 2, м. Дніпропетровськ, 49000, р/р 26007301077801 в ФАБ „Південний” м. Дніпропетровськ, МФО 306458, код ЄДРПОУ 34823381) 11431,66 грн. основного боргу по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором поставки №27/08 від 27.08.2007р., 1368,04 грн. пені, 1223,19 грн. втрат від інфляції, 208,59 грн. 3% річних та 2286,33 грн. штрафу, 165,18 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Ж.В. Блохіна

16.07.09