Постанова № 4176864, 15.07.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2009 року Справа № 1/81-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А (доповідач),

суддів: Дмитренко А.К., Сизько І.А.

при секретарі: Савіну В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Багатченко Ю.В. адвокат, довіреність №б/н від 17.12.08;

від відповідача: Бєлік В.Т. представник, довіреність №б/н від 01.03.09;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро”, м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009 року у справі № 1/81-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро”,

м. Київ

до селянського фермерського господарства “Сяйво”, с. Ковпаківка Магдалинівського району Дніпропетровської області

про стягнення 73 202 грн. 77 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009 року у справі №1/81-09 (суддя Рудь І.А.) в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №105 від 26.03.2007 року, штрафних санкцій, інфляційних втрат та судових витрат позивачу відмовлено.

Рішення мотивовано недоведеністю позову.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро”, подало апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Посилається на неповне з’ясування господарським судом обставин справи, невідповідність їм висновків суду. Зазначає, що відповідач в повному обсязі отримав за договором купівлі-продажу №105 від 26.03.2007 товар, а саме насіння кукурудзи, та здійснив часткову оплату виставленого йому рахунку №СФ-СЛ0076 від 26.03.2007 року.

28.03.2007 року відповідач здійснив попередню оплату 19 287,00 грн., та 28.04.2007 року оплатив 37 000,00 грн.

Доводи відповідача про неотримання товару взагалі вважає такими, що суперечать його фактичним діям по оплаті вищезазначених сум та відсутністю будь-яких вимог до позивача про їх повернення.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає вимоги позивача не доведеними, так як видаткова накладна №РН-СЛ00386 від 03.05.2007 року не містить підпису особи, що отримала товар, штампу чи печатки СФГ “Сяйво”. Надані позивачем довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей теж вважає неналежним доказом по справі, оскільки вони не відповідають вимогам п.8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей.

Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, позовні вимоги частковому задоволенню в силу наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір купівлі-продажу №105 від 26.03.2007 року (а.с.13).

Відповідно до п.1.1 договору цей договір визначає умови купівлі-продажу насіння (далі товар), асортимент, кількість та ціна якого визначаються у додатках та накладних документах відпуску товару, що є невід’ємною частиною договору (пункт 2.1).

Додатковою угодою №1 до договору №105 від 26.03.2007 року сторони визначили найменування товару –кукурудза ELITA та загальну її вартість – 80 362, 50 грн. (а.с.14).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Пунктом 5.3 договору сторони встановили, що оплата товару проводиться наступним чином: 20% вартості товару оплачується покупцем до 28.03.2007 року без виставлення рахунку-фактури; 80% вартості товару оплачується покупцем в строк до 30.04.2007 року без виставлення рахунку-фактури.

Відповідно до ч.2 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання умов п. 5.3 договору було перераховано 19 287,00 грн. та 37 000,00 грн. (а.с.19,20). Також ним було видано довіреності на отримання кукурудзи 37Д25 та ПР37Д25 на ім’я Мамедова А., які скріплені печаткою та підписом керівника СФГ “Сяйво” (а.с.16,17).

Колегія суддів вважає, що надана позивачем видаткова накладна №РН-СЛ00386 від 03.05.2007 року на отримання відповідачем саме визначеного сторонами сорту кукурудзи, саме на суму 80 362,50 грн. (без ПДВ), є належним доказом виконання позивачем свого зобов’язання по передачі товару. Відсутність на ній підпису особи, що отримала товар, не робить таку накладну недійсною, адже на ній є відмітка про відпуск товару з зазначенням особи, що отримала його та з посиланням на наявні у неї довіреності. Крім того, логічна послідовність дій відповідача щодо оплати частини вартості товару, відсутність його вимог до позивача про повернення отриманих коштів (всього 56 287,00 грн.) чи про передачу кукурудзи, свідчить про отримання товару та невиконання СФГ “Сяйво” в повному обсязі зобов’язань за договором.

Обов’язок відповідача оплатити отриманий товар, крім умов договору, передбачено і вимогами ст. 655 ЦК України.

Висновок господарського суду про відсутність у позивача підстав для відпуску товару за наявності неналежно оформлених відповідачем довіреностей колегія суддів вважає помилковим. Відповідальність за належне оформлення довіреностей несе сам відповідач. В зв’язку з цим, підстав для звільнення відповідача від виконання зобов’язань за договором не існує.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Оскільки сума заборгованості є доведеною, складає 40 148,00 грн., вона підлягає стягненню на користь ТОВ “Тридента Агро”.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за прострочення виконання зобов’язання покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі 0,08% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

Враховуючи обмеження, встановлені ч.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, встановлену за період стягнення облікову ставку НБУ, розмір заборгованості та кількість днів прострочення, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення пені частково, у розмірі 13 240, 81 грн., відповідно до розрахунку відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.4 договору сторони передбачили, що за порушення виконання зобов’язання покупець сплачує штраф у розмірі 7% від вартості неоплаченого товару та інші санкції, передбачені законодавством України. Розмір штрафу становить 2 810, 36 грн.

Розрахунок інфляційних втрат проведено позивачем без врахування змісту Листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 року, яким надано рекомендації відносно застосування індексів інфляції при розгляді судових спорів. Розрахунок, проведений відповідачем (а.с.70) є правильним; сума цих втрат становить 9 836,26 грн.

Розрахунок 3% річних, всього на суму 1983,87 коп. проведено позивачем правильно, відповідно до суми заборгованості та кількості днів прострочки виконання зобов’язання.

Всього на користь позивача підлягає стягненню 68 019,30 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем державне мито при подачі позову та апеляційної скарги оплачено в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”. Розподіляючи судові витрати, колегія суддів виходить з того, що до сплати за позовом підлягало 732,00 грн., за апеляційною скаргою 366,00 грн. Тому на користь позивача за розгляд позову слід стягнути 673,44 грн., за розгляд апеляційної скарги 336,72 грн. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що підлягають стягненню з відповідача, становитимуть 108,56 грн.

Розмір витрат позивача на послуги адвоката підтверджуються договором №255/12/08 від 17.12.2008 року, платіжним дорученням від 19.12.2008 року на суму 4 300,00 грн. та іншими доказами (а.с.21-31)

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позовні вимоги є доведеними частково, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення скасувати як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009 року у справі № 1/81-09 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з селянського фермерського господарства “Сяйво” (с.Ковпаківка, Магдалинівського району Дніпропетровської області, р/р 260053012285 в Дніпропетровському ОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 305482, код ЄДРПОУ 30364197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро” (м.Київ, р/р 26009100280101 в ЗАТ “СВЕДБАНК ІНВЕСТ” в м.Києві, МФО 320650 код ЄДРПОУ 25591321) заборгованість за договором 40 148,00 грн.; пеню в розмірі 13 240,81 грн.; 3% річних в розмірі 1 983,87 грн.; інфляційні втрати в розмірі 9 836,26 грн.; штраф в розмірі 2 810,36 грн, витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 4 300 грн.; 673,44 грн. держмита за розгляд позову; 336,72 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги; 108,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.

Головуючий суддя:

Т.А.Верхогляд

Суддя:

А.К.Дмитренко

Суддя:

І.А.Сизько

Підписано в повному обсязі 17.07.2009 року.