Постанова № 4176833, 18.06.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009 р.                     Справа № 2а-18143/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,

за участю представників позивача Кондратюка В.В., Буріна А.А.,

представника відповідача Новосада Ю.М.,

представника третьої особи на стороні відповідача Смалюха Р.Я.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагроком» до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю КБ «Західінкомбанк» про визнання нечинною першу податкову вимогу № 1/ 43 від 02.04.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагроком» звернулось з позовом до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинною першу податкову вимогу № 1/ 43 від 02.04.2009 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачем 23.03.2009 року було проведено перевірку, за наслідками якої складено акт № 267/21/2301/32062005. На підставі акту перевірки відповідачем надіслано податкове повідомлення на суму 23988,65 грн. Вказано суму боргу товариство визнало та подало до КБ «Західінкомбанк» ТзОВ м. Луцька платіжні доручення, однак банк не виконав доручення повідомивши, що немає коштів на кореспондентському рахунку. Вважає, що Ново волинською ОДПІ неправомірно винесено першу податкову вимогу, оскільки суму податкового зобов’язання сплачено в межах граничного строку і вини товариства у порушеннях банківською установою термінів перерахування коштів немає.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та суду пояснили, що по-перше в товариства немає рахунків в інших банках, а по-друге чинним законодавством не покладено обов’язок на платника податків по контролю за своєчасністю зарахування сплачених ним сум до бюджетів. Просять суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав в повному обсязі, надавши суду письмові заперечення та суду пояснив, що обов’язок сплатити суму узгодженого податкового зобов’язання до бюджету несе товариство, відсутність фактичного надходження коштів до бюджету є підставою для застосування заходів по стягненню податкового боргу, в тому числі винесення першої податкової вимоги. Крім цього позивач знав, що в банку введений мораторій, однак звернувся до нього. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – КБ «Західінкомбанк» ТзОВ суду пояснив, що кошти згідно платіжних доручень № 60 та № 61 від 30.03.2009 року не були перераховані банком до бюджету в зв’язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку, крім того, постановою Правління Національного банку України від 12.02.2009 року № 68 з метою захисту інтересів кредиторів і вкладників, забезпечення схоронності капіталу й активів в КБ «Західінкомбанк» строком на один рік – з 13.02.2009 року по 12.02.2010 року призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців – з 13.02.2009 року до 12.08.2009 року. Підтримує заявлені позовні вимоги, вважаючи, що вини товариства в ненадходженні коштів до бюджету для погашення податкового боргу немає. Свої зобов’язання банк виконає в міру поступлення грошових коштів.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, третьої особи на стороні відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.03.2009 року Нововолинською ОДПІ проведено перевірку ТзОВ «Західагроком», за наслідками якої складено акт № 267/21/2301/32062005 від 23.03.2009 року та надіслано позивачу податкові повідомлення № 0000312301/217 та № 0001691701/214 від 23.03.2009 року на суму 25064,40 грн., з яких 20362,00 грн. основний платіж, 4702,40 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Першу податкову вимогу № 1/43 відповідачем направлено 02.04.2009 року позивачу з вимогою сплатити податковий борг в сумі 23988,65 грн. за узгодженими податковими зобов’язаннями та 03.04.2009 року направив листа з вимогою самостійно визначити перелік активів, на які може бути розповсюджено право податкової застави.

30.03.2009 року ТзОВ «Західагроком» подало для виконання КБ «Західінкомбанк» ТзОВ платіжні доручення № 60 та № 61 з вимогою перерахувати з його рахунку № 26009008260 на користь Державного бюджету суму 25064,40 грн. та 630,00 грн. штрафних санкцій згідно акту перевірки № 267/21/2301/32062005 від 23.03.2009 року.

Згідно повідомлення № 94 та № 96 від 02.04.2009 року про невиконання розрахункового документа КБ «Західінкомбанк» ТзОВ в зв’язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку не виконав платіжні доручення № 60 та № 61 від 30.03.2009 року та 02.04.2009 року взяв для обліковування за позабалансовим рахунком № 980420000.

З постанови Правління Національного банку України від 12.02.2009 року № 68 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк» призначено тимчасову адміністрацію терміном на 1 рік та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців – по 12.08.2009 року.

У зв’язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів кошти в сумі 25694, 40 грн., на сплату яких ТзОВ «Західагроком» подало платіжні доручення № 60 та № 61, КБ «Західінкомбанк» ТзОВ до бюджету перераховані не були.

Відповідно до пп. 16.5.1 та 16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (надалі – Закон № 2181-ІІІ) № 2181-ІІІ днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах. При цьому платник податків, зборів (обов’язкових платежів) звільнюється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно з пп. 8.7.1 п.8.7 ст.8, п.16.3 Закону № 2181-ІІІ виконання платником зобов’язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов’язання пов’язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач виконав свої податкові зобов’язання та самостійно сплатив визначену суму податкового зобов’язання.

Підпунктом 16.5.3 пункту 16.5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.

Відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-ІІІ при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Законом України № 2181-ІІІ чітко встановлено, що за несвоєчасне перерахування коштів до бюджету, відповідальність несе банк (за винятком випадків, якщо порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку), а не платник податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що після прийняття банком розрахункового документу щодо перерахування податкового зобов’язання до бюджету, податкові зобов’язання вважаються виконаними і покладення на платника податків обов’язку повторно сплатити податки, збори (обов’язкові платежі) та відповідальності за неперерахування чи несвоєчасне перерахування банком до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів), є таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Відповідно до підпунктів 6.2.1 та 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Враховуючи те, що позивачем вчасно - 30.03.2009 року направлено банку платіжні доручення, суд приходить до висновку, що Нововолинською ОДПІ неправомірно винесено та надіслано позивачу першу податкову вимогу.

Керуючись ст.ст. 11,17,158,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст.1, 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.ст.9, 12 Закону України «Про систему оподаткування», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати нечинною першу податкову вимогу Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції № 1/43 від 02.04.2009 року на загальну суму 23988,65 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – 23 червня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський