Вирок № 41765528, 24.11.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

ВИРОК 415/7333/13-к

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ 1-КП/415/51/14

24.11.2014 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Дядько Л.І.

за участю:

секретаря Лебединській Л.М.

прокурора Дергачова М.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, часткове в режиму відео конференції в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська , Луганської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 15 червня 2009 року Лисичанським міським судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням строком на 1 рік, 20 січня 2010 року Лисичанським міським судом за ст. 185 ч. 3,71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 7 вересня 2011 року з місць позбавлення волі за постановою Перевальського міського суду від 30 серпня 2011 року на підставі ст. 107 КК України умовно-достроково на не відбуту частину покарання строком 1 рік 8 місяців 3 дні,

зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,

встановив:

На початку січня 2013 року у вечірній час, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в районі стадіону «Шахтар», розташованого по вул. Свердлова м. Лисичанська, шляхом вільного доступу з карману куртки ОСОБА_5 повторно, таємно викрав мобільний телефон «Samsung GT-S 5230», вартістю 200 грн., на рахунку якого були гроші в сумі 20 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 220 грн.

В середині січня 2013 року в нічний час, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку № 153 по проспекту Леніна м. Лисичанська, з салону автомобіля «ВАЗ 21011» державний номер «НОМЕР_1» повторно, таємно викрав автомагнітолу «Pioneer Mosfet 50 W», вартістю 370 грн., яка належала ОСОБА_4, завдавши йому майнової шкоди на вказану суму.

В період часу з 22 години 30.01.2013 року до 10 години 31.01.2013 року, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля під'їзду № 4 будинку № 135, розташованого по проспекту Леніна м. Лисичанська, з салону автомобіля «ВАЗ 21011» державний номер « НОМЕР_2» повторно, таємно викрав автомагнітолу «Pioneer DEH 6350SD», вартістю 350 грн., металевий розвідний ключ вартістю 39 грн., металеві розсувні плоскогубці, вартістю 32 грн., металевий домкрат вантажною від'ємністю до 1 тони, вартістю 63 грн., ручний металевий насос, вартістю 50 грн., пластикову скриню для зберігання інструментів, вартістю 90 грн., 3 аналогічних набора сталевих рожково-накидних ключів, вартістю одного набору 78 грн., на загальну суму 234 грн., які належали ОСОБА_3, завдавши йому майнової шкоди на загальну суму 858 грн.

На початку лютого 2013 року, більш точна дата не встановлена, приблизно о 19 годині, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужого майна шляхом обману, знаходячись на АДРЕСА_2, попросивши у неповнолітньої ОСОБА_2 в тимчасове користування її мобільний телефон «Nokia 5230», вартістю 527,52 грн., з карткою пам'яті micro SD об'ємом 8 GB, вартістю 75 грн., та не маючи наміру його повернути, повторно заволодів даним майном, розпорядившись ним цього ж дня на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 602,52 грн.

На початку лютого 2013 року в нічний час, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку № 17 по вул. Вознесенського м. Лисичанська, з салону автомобіля «Geely» державний номер «НОМЕР_3» повторно таємно викрав автомагнітолу «Pioneer JD 343», вартістю 233,40 грн., яка належала ОСОБА_6, завдавши йому майнової шкоди на вказану суму.

В період часу з 14 години 30 хвилин 18.02.2013 року до 11 години 30 хвилин 19.02.2013 року, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку № 109, розташованого по проспекту Леніна м. Лисичанська, з салону автомобіля «ВАЗ 2103» державний номер «НОМЕР_4», відкривши капот, повторно таємно викрав акумулятор «Forse 6 cт 60», вартістю 675 грн., який належав ОСОБА_7, завдавши йому майнової шкоди на вказану суму.

В середині лютого 2013 року в нічний час, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку № 109, розташованого по проспекту Леніна м. Лисичанська, з салону автомобіля «ВАЗ 2103» державний номер « НОМЕР_4» повторно, таємно викрав автомагнітолу «Pioneer 45Wх5», вартістю 152,64 грн., яка належала ОСОБА_7, завдавши йому майнової шкоди на вказану суму.

18.03.2013 року в денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужого майна шляхом обману, знаходячись в квартирі АДРЕСА_3, під приводом здійснення телефонного дзвінка, попросив у неповнолітньої ОСОБА_2 її мобільний телефон «Nokia C3-01», вартістю 940,80 грн., після чого, не маючи наміру його повернути, шляхом обману повторно заволодів даним мобільним телефоном, розпорядившись ним цього ж дня на власний розсуд, завдавши ОСОБА_2 майнової шкоди на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину за ст.190 ч.2 КК України визнав повністю, за ст.185 ч.2 КК України часткове. Від надання показань відмовився, на питання суду пояснив, що він дійсно скоїв шахрайство відносно потерпілої ОСОБА_2, заволодів належними їй мобільними телефонами, яки продав, а гроші потратив на особисті потреби. Крім того він викрав майно належне ОСОБА_5. Інші крадіжці не скоював, в ході досудового слідства обмовив себе. Претензій до працівників міліції він не має. В скоєному розкаюється.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ст. ст. 190 ч.2,185 ч.2 КК України, його винуватість в скоєнні кримінальних правопорушень передбачених вказаними статтями повністю доведена зібраними у ході судового розгляду доказами.

За епізодом крадіжці майна у ОСОБА_5 на початку січня 2013 року.

Розпискою від потерпілої ОСОБА_5 про те,що вона отримала від слідчої Кузьменко О.І. належне їй майно, яке було викрадено обвинуваченим.а.с.40 том 1.

Вартість мобільного телефону, який був викрадено ОСОБА_1 у ОСОБА_5 визначається судове товарознавчою експертизою. а.с.35-39 том 1.

З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками вбачається, що потерпіла ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_1, як особу, який скоїв крадіжку належного їй мобільного телефону. а. с. 30-32 том 1.

За епізодом крадіжці майна належного ОСОБА_4 в середині січня 2013 року.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив в судовому засіданні, що в січні 2013 року, близько 20 січня, з його автомобілю, який знаходився біля будинку №153 по проспекту Леніна в м. Лисичанську була викрадене автомагнітола «Pioneer». Шкода йому відшкодована.

Розпискою від потерпілого ОСОБА_4 про те,що він отримав від слідчої Кузьменко О.І. належне йому майно, яке було викрадено обвинуваченим.а.с.66 том 1.

Вартість автомагнітоли , яка була викрадено ОСОБА_1 у ОСОБА_4 визначається судове товарознавчою експертизою. а.с.61-65 том 2.

З протоколу проведення слідчого експерименту з фото таблицями вбачається, що ОСОБА_1 розповів про обставини вчинення їм крадіжці майна належного ОСОБА_4 з автомобілю останнього. том 2 а. с. 106-112.

За епізодом крадіжці майна належного ОСОБА_3 в період з 30 січня 2013 року по 31 січня 2013 року.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив в судовому засіданні, що приблизно в січні 2013 року з салону його автомобілю були викрадене автомагнітола і інструменти, які перелічені в обвинувальному акту. Шкода йому не відшкодована але претензій до обвинуваченого він не має.

Вартість майна , яке було викрадено ОСОБА_1 у ОСОБА_3 визначається судове товарознавчою експертизою. а.с.115-116 том 1.

З протоколу проведення слідчого експерименту з фото таблицями вбачається, що ОСОБА_1 розповів про обставини вчинення їм крадіжці майна належного ОСОБА_3 з автомобілю останнього. том 2 а. с. 106-112.

За епізодами заволодіння майном ОСОБА_2 на початку лютого 2013 року і 18 березня 2013 року.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила в судовому засіданні, що в 2013 році знайомий ОСОБА_1 двічі заволодів належними їй мобільними телефонами «Нокіа» посилаючись, на те, що йому треба зателефонувати. Вона давала обвинуваченому телефони, але він їх не повертав.

Свідок ОСОБА_10 пояснив в судовому засіданні, що в лютому 2013 року вони разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знаходилися в під їзду будинку, де мешкає остання. ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_2 телефон і не повернув, розповів пізніше, що продав його. Потерпіла ніяких претензій не висловлювала з приводу заволодіння її телефоном.

Вартість мобільних телефонів, якими заволодів ОСОБА_1 шляхом шахрайства у ОСОБА_2 визначається судове товарознавчими експертизами. а.с.160-162 том 1, а.с.26-28 том 2.

З протоколу проведення слідчого експерименту з фото таблицями вбачається, що ОСОБА_1 розповів про обставини вчинення їм шахрайства відносно ОСОБА_2 том 2 а. с. 106-112.

За епізодом крадіжці майна належного ОСОБА_6 на початку лютого 2013 року.

Розпискою від потерпілого ОСОБА_6 про те,що він отримав від слідчої Кузьменко О.І. належне йому майно, яке було викрадено обвинуваченим.а.с.197 том 1.

Вартість автомагнітоли , яка була викрадено ОСОБА_1 у ОСОБА_6 визначається судове товарознавчою експертизою. а.с.61-65 том 2.

З протоколу проведення слідчого експерименту з фото таблицями вбачається, що ОСОБА_1 розповів про обставини вчинення їм крадіжці майна належного ОСОБА_6 з автомобілю останнього. том 2 а. с. 106-112.

За епізодами крадіжок майна належного ОСОБА_7 в середини лютого 2013 року і з 18.02. 2013 року по 19.02.2013 року.

Розпискою від потерпілого ОСОБА_7 про те,що він отримав від слідчої Кузьменко О.І. належне йому майно, яке було викрадено обвинуваченим.а.с.267 том 1.

Вартість майна , яке було викрадено ОСОБА_1 у ОСОБА_7 визначається авто товарознавчою експертизою. а.с.236-237 том 1 і судове товарознавчою експертизою том 2 а.с.61-65.

З протоколу проведення слідчого експерименту з фото таблицями вбачається, що ОСОБА_1 розповів про обставини вчинення їм крадіжок майна належного ОСОБА_7 з автомобілю останнього. том 2 а. с. 106-112.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не скоював крадіжці у потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 і в ході досудового слідства обмовив себе оскільки вони спростовуються показаннями потерпілих, протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_1, з якого вбачається, що він при проведенні даної слідчої дії розповив про обставини скоєння крадіжок у потерпілих. Дані докази суд визнає належними та допустимими.

При складанні протоколу слідчого експерименту ніяких зауважень від обвинуваченого ОСОБА_1 не надходило.

Крім того спочатку в ході судового слідства ОСОБА_1 визнавав провину повністю, пізніше визнав часткове, пояснив, що скоїв тільки крадіжку у ОСОБА_5 і шахрайство в відношенні ОСОБА_2. Суд розцінює цю обставину як спосіб захисту обвинуваченим.

Також суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_12 , яка пояснила в судовому засіданні, що ОСОБА_1 її онук. Про всі злочини нібито скоїв онук,їй стало відоме від слідчого.

Але вона ніяких чужих речей вдома не бачила і вважає, що онук ці крадіжці вчинити не міг. Він говорив, що Котелецька сама віддала йому телефон.

Показання свідка також спростовуються приведеними доказами.

Таким чином, суд визнає вину обвинуваченого повністю доведеною, а його дії правильно кваліфікованими за ч.2 ст.190 КК України, так як він скоїв заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство), вчинене повторно.

Крім того доведене винуватість ОСОБА_1 за ст.185 ч.2 КК України так як він вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Часткове визнання обвинуваченим провини в скоєнні злочинів суд розцінює як спосіб захисту.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує, що ОСОБА_1 скоїв злочини проти власності , яки відносяться до середньої тяжкості, має непогашені судимості за аналогічні злочини, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, суд визнає його каяття та часткове визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

До такого висновку суд приходить враховуючи, що ОСОБА_1 має непогашені судимості за аналогічні злочини і тому покарання в вигляді позбавлення волі буде необхіднім та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

ОСОБА_1 був засуджений вироком Лисичанського міського суду від 25.10.2013 року за ст.121 ч.2, 71 КК України до 9 років позбавлення волі.

Даний вирок набрав чинності 21.02.2014 року. а.с.61-64 матеріали обвинувального акту.

Але пізніше ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду Луганської області з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно довідок Лисичанського міського суду кримінальне провадження за ст.121 ч.2 КК України відносно ОСОБА_1 та інших осіб було направлено 21.05.2014 року до Апеляційного суду Луганської області.а.с.109, 138 матеріали обвинувального акту.

Згідно ухвали судді апеляційного суду Луганської області Белаха А.В. від 06.06.2014 року справа по скарзі ОСОБА_1 на вирок Лисичанського міського суду від 25.10.2013 року була призначена до розгляду на 10 годину 15.08.2014 року.а.с.139 матеріали обвинувального акту.

Але згідно інформації розміщеної на офіційному сайти Апеляційного суду Луганської області в зв'язку з бойовими діями на території розташування суду, з метою збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, роботу «Апеляційного суду Луганської області» припинено з неможливістю здійснювати правосуддя. а.с.141 матеріали обвинувального акту.

Робота суду не поновлена і до теперішнього часу.

Оскільки вирок Лисичанського міського суду від 25.10.2013 року відносно ОСОБА_1 не набрав чинності, при призначенні покарання за справжнім вироком підстав для застосування ст.70 ч.4 КК України не має.

Це можливо здійснити в порядку виконання вироку згідно ст. 537 КПК України.

На досудовому слідстві за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.121 ч.2 КК України , ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду від 25.03.2013 року ОСОБА_1 був обрано запобіжній захід в вигляді тримання під вартою, і він був затримане 23.03.2013 року.а.с.142-145 матеріали обвинувального акту.

Так як питання про запобіжній захід відносно ОСОБА_1 на досудовому слідстві за обвинуваченням за ст.ст.185 ч.2, 190 ч.2 КК України не ставилося, в ході судового слідства прокурор також не заявляв клопотання про обрання запобіжного заходу, суд вважає, що строк покарання обвинуваченому по справжньому вироку треба обчислювати с моменту затримання ОСОБА_1 і взяття під варту, тобто з 23.03.2013 року, згідно вищевказаній ухвали Лисичанського міського суду.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судове товарознавчих експертиз вартістю 2117,26 грн., трасологічної експертизи вартістю 196 грн. і за проведення авто товарознавчої експертизи в сумі 150 грн.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому за клопотанням прокурора необхідно залишити до вступу вироку в законну силу тримання під вартою.

Потерпіли ОСОБА_2, ОСОБА_3, з позовом про відшкодування шкоди, а ОСОБА_7 в частини що не відшкодованого збитку до суду не зверталися, що не позбавляє їх права звернення в порядку цивільного судочинству.

Керуючись ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ст.190 ч.2 КК України та призначити йому покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) року , за ст.190 ч.2 КК України 2 (два) року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання за сукупністю злочинів 3(три) року позбавлення волі.

Початок строку покарання обчислювати з 23 березня 2013 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити до вступу вироку в законну силу попередній тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у сумі 2117,26 грн.( дві тисячі сто сімнадцять гривен ) на залучення експертів на проведення судове-товарознавчіх експертиз , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у сумі 196 грн.( сто дев'яносто шість гривен ) на залучення експертів на проведення судове-трасологічної експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у сумі 150 грн.( сто п'ятдесят ) на залучення експертів на проведення судове-автотоварознавчої експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Речові докази: Мобільний телефон Samsung- S 5230», який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5, повернути ОСОБА_5.

Магнітолу «Pioneer Mosfet 50 W» яка знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 повернути потерпілому ОСОБА_4.

Магнітолу «Pioneer Mosfet JD 343» яка знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6 повернути потерпілому ОСОБА_6.

Чохол для водійського сидіння , який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області повернути ОСОБА_7.

Магнітолу «Pioneer Mosfet 45 Wх5» яка знаходиться на зберіганні у ОСОБА_7 повернути потерпілому ОСОБА_7.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківскої області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько