Ухвала суду № 41765501, 24.11.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/2535/13-к

Провадження № 11-кп/779/178/2014

Категорія ст.286 ч.1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Гаполяк Т.В.

Суддя-доповідач Кривобокова Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Кривобокової Н.М.,

суддів: Іванів О.Й., Кавацюка М.Ф.,

секретаря судового засідання Василаш Х.М.,

з участю прокурора Шишка Є.А.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

цивільного позивача ОСОБА_7,

представників цивільних позивачів ОСОБА_8, ОСОБА_9,

представника цивільного відповідача ОСОБА_10,

розглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, директора ТзОВ «Овертранс» ОСОБА_12 та представника АТ СК «АХА Страхування» ОСОБА_13 на вирок Галицького районного суду від 12 вересня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, працюючого водієм у ТзОВ

«Овертранс», несудимого, громадянина України, -

засуджено за ст.286 ч.1 КК України на два роки виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 % від суми заробітку без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановлено стягнути: - із обвинуваченого ОСОБА_2 - 4 590 грн. за проведенням експертизи в доход держави;

- з Акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_6 - 1 113, 45 грн. витрат на лікування та 4000 грн. на відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_5 - 572 грн. витрат на лікування та 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

- з Акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_4 - 5 051 грн. витрат на лікування та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертранс» на користь ОСОБА_4 - 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з Акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_14 - 1 596,48 грн. витрат на лікування та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертранс» на користь ОСОБА_14 - 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з Акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_15 - 50 000 грн. страхового відшкодування за знищений транспортний засіб та 1 200 грн. за проведення оцінки знищеного транспортного засобу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертранс» на користь ОСОБА_15 - 75 969 грн. на відшкодування вартості транспортного засобу.

Постановлено стягнути з Акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_16 - 50 000 грн. страхового відшкодування за знищений транспортний засіб, 1 019,30 грн. страхового відшкодування витрат на лікування та 5 000 грн. страхового відшкодування за завдану моральну шкоду, 1 964, 40 грн. судових витрат за надання правової допомоги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертранс» на користь ОСОБА_16 - 38 044 грн. на відшкодування вартості знищеного транспортного засобу, 10 000 грн. страхового відшкодування завданої моральної шкоди та 1 369,20 грн. судових витрат за надання правової допомоги.

Стягнути з Акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» 980,40 грн. за проведення товарознавчих експертиз в доход держави.

Визнати за Акціонерним товариством Страхова компанія «АХА Страхування» право на залишення автомобілів « FORD TRANSIT» д.н.з. НОМЕР_5 та «RENAULT KANGOO» д.н.з. НОМЕР_2.

Позови Івано-Франківської клінічної обласної лікарні до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування вартості лікування потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6 залишено без розгляду.

Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме арешт коштів ТзОВ «Овертранс» до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Долю речових доказів вирішено у відповідності до положень ст.100 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він 22 травня 2013 року приблизно о 10 год. 30 хв., будучи водієм ТзОВ «Овертранс» та керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача марки «VOLVO FH-12» д.н.з. НОМЕР_3 та напівпричепа марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_4, рухався автодорогою «Мукачево-Львів», що поблизу АЗС ТзОВ «ТІРАС» між м.Галич та с.Крилос Галицького району у напрямку м.Мукачеве позаду автомобіля марки « FORD TRANSIT» під керуванням водія ОСОБА_16, який рухався в попутному напрямку. ОСОБА_2 діючи в порушення п.п. «б» п. 2.3, пунктів 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність і не врахувавши дорожню обстановку та стан транспортного засобі, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, вчасно не вжив заході до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив зіткнення із автомобілем « FORD TRANSIT».

В результаті зіткнення автомобіль марки « FORD TRANSIT» виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся правою передньою частиною із передньою частиною автомобіля марки «RENAULT KANGOO» під керуванням водія ОСОБА_14, внаслідок чого ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення.

В апеляціях:

- обвинувачений ОСОБА_2 вказує на те, що вирок суду є незаконним з підстав неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що причиною ДТП стали дії водія ОСОБА_16 Просить скасувати даний вирок і виправдати його та притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_16, як особу яка створила це ДТП;

- захисник ОСОБА_3 покликається на незаконність засудження ОСОБА_2 при відсутності доказів вини. Підтримав доводи апеляційної скарги обвинуваченого. Просить вирок скасувати, а кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, закрити;

- представник АТ «СК «АХА Страхування» вважає вирок суду незаконним з підстав однобічності та неповноти судового слідства, що призвело до невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неправильного застосування норм процесуального та матеріального права. Просить скасувати даний вирок за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України та постановити новий вирок, яким відмовити в задоволені позовних вимог до АТ «СК «АХА Страхування» у повному обсязі;

- представник ТзОВ «Овертранс» вважає вирок суду незаконним у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Просить скасувати: ухвалу Галицького районного суду від 30.04.2014 року та п'ять ухвал від 16.06.2014 року про накладення арешту на грошові кошти ТзОВ «Овертранс»; скасувати вирок за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України в частині, що стосується цивільних позовів про стягнення із ТзОВ «Овертранс» на користь потерпілих та постановити новий вирок, яким в задоволені позовних вимог до ТзОВ «Овертранс» відмовити повністю.

В запереченні на апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2, директора ТзОВ «Овертранс» ОСОБА_12 та представника АТ СК «АХА Страхування» ОСОБА_13 потерпілий ОСОБА_14 та цивільний позивач ОСОБА_15 вказують на те, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена повністю, а цивільні відповідачі замовчують факт звернення до страхової компанії 22.05.2014 року із заявою про настання страхового випадку, в наслідок якого постраждали треті особи. Вважають, що заявлені позивачами вимоги цивільного позову вирішені судом першої інстанції у відповідності до чинного законодавства та у вироку наведені мотиви для стягнення матеріальних та моральних збитків. Просять вирок суду залишити без змін.

Під час апеляційного розгляду:

- обвинувачений ОСОБА_2 покликається на невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та незаконність його засудження при відсутності доказів вини Підтримав свої апеляційні вимоги, зазначені в мотивувальній частині апеляційної скарги. Просить вирок суду скасувати та виправдати його;

- захисник ОСОБА_3 підтримав свою та обвинуваченого апеляційні скарги, вважає що вирок суду є незаконним з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та незаконного засудження ОСОБА_2 при відсутності доказів вини. Просить кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, закрити; - представник цивільного відповідача ТзОВ «Овертранс» ОСОБА_10 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просить вирок скасувати в частині, що стосується цивільних позовів про стягнення із ТзОВ «Овертранс» на користь потерпілих та постановити новий вирок, яким в задоволені позовних вимог до ТзОВ «Овертранс» відмовити повністю;

- прокурор заперечив апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, директора ТзОВ «Овертранс» ОСОБА_12 та представника АТ СК «АХА Страхування» ОСОБА_13, вважає вирок законним та обґрунтованим. Зазначив, що статтею 409 КПК України встановлено вичерпний перелік підстав для скасування вироку;

- потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечили апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, директора ТзОВ «Овертранс» ОСОБА_12 та представника АТ СК «АХА Страхування» ОСОБА_13, вважають вирок законним та обґрунтованим;

- цивільний позивач ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_8 просили вирок суду залишити без зміни, а апеляційні скарги без задоволення;

- представник цивільного позивача ОСОБА_16 - адвокат ОСОБА_9 вважає вирок законним та обґрунтованим, апеляційні скарги безпідставними.

З"ясувавши всі обставини кримінального провадження, обговоривши доводи і мотиви апеляційних скарг, вислухавши доводи учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, директора ТзОВ «Овертранс» ОСОБА_12, представника АТ СК «АХА Страхування» ОСОБА_13 не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено. Цей висновок ґрунтується на показаннях ОСОБА_2, який в судовому засіданні вину свою визнав частково, а саме в тому, що дійсно допустив зіткнення з автомобілем «FORD TRANSIT», який рухався попереду нього у попутному напрямку та інших доказах, що містяться в матеріалах справи.

Показаннями потерпілого ОСОБА_6 про обставини зіткнення транспортних засобів, де внаслідок даного ДТП він разом з іншими потерпілими ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню. Ствердив, що після ДТП спілкувався із водієм «фури» - ОСОБА_2 з приводу причини настання цієї пригоди і той пояснив, що не встиг загальмувати, а водій автомобіля «FORD TRANSIT» -ОСОБА_16 вказав, що його транспортний засіб ззаду вдарила «фура» під керуванням обвинуваченого. На зустрічній смузі руху були сліди гальмування «фури», довжина яких становила 50 метрів, що на його думку свідчить про велику швидкість цього транспортного засобу.

Аналогічними показаннями цивільного позивача ОСОБА_16 та свідка ОСОБА_17, очевидця події, про те що водій великотоннажного автомобіля - ОСОБА_2, який вчинив дану дорожньо-транспортну пригоду, пояснив, що відволікся від дорожнього руху, що стало причиною ДТП.

Із показань свідка ОСОБА_18 - оператора АЗС ТзОВ «Тірос» - вбачається, що в день ДТП вона була на зміні і, спостерігаючи за рухом транспортних засобів на дорозі, бачила, що білий автомобіль фургон на невеликій швидкості рухався зі сторони м.Галич в напрямку м.Івано-Франківська. В цей час великотоннажний автомобіль, який рухався на великій швидкості в напрямку м.Івано-Франківська почав різко гальмувати. В процесі гальмування цей великовантажний автомобіль лівою передньою частиною зіткнувся з правою задньою частиною фургона, в результаті чого кабіну великовантажного автомобіля розвернуло у сторону річки, а фургон вилетів га зустрічну смугу руху і зіткнувся з іншим автомобілем типу пікап, який рухався у зустрічному напрямку.

Показаннями потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про обставини отримання ними в результаті ДТП тілесних ушкоджень середнього ступеню.

Вказані показання потерпілих та свідків об'єктивно підтверджуються даними, що містяться у висновку автотехнічної експертизи №2387 від 14.07.2014 року (т.3 а.с.57-61), згідно якого на поставлені судом питання експертом зазначено, що в ситуації, що складається, водій автопоїзда в складі сідлового тягача марки «VOLVO FH-12» д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом марки «SCHMITZ» ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами пунктів п.п. «б» п.2,3, пунктів 13.1, 12,3 Правил дорожнього руху України. Технічний зміст вказаних пунктів Правил зобов"язував воді для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі, при русі за автомобілем, що рухається у попутному напрямку дотримувати безпечної дистанції, а у разі виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу шляхом гальмування.

З технічної точки зору, своїми діями водій автопоїзда ОСОБА_2 створив ситуацію, при якій зменшив дистанцію автомобіля, що рухається попереду до небезпечної, при якій не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом гальмування транспортного засобу.

При виконанні ОСОБА_2 вимог п.п. «б» п.2.3 та пунктів 13.1 Правил дорожнього руху України він мав би технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «FORD TRANSIT».

Даними, що містяться у висновках експерта № 380/291Д від 02.08.2013 р., № 394/293Д від 06.08.2013 р., № 379/292Д від 05.08.2013 р., № 318 від 02.08.2013 р. відповідно до яких потерпілі ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення (т.1 а.с.200-202, 215-217, 246-248; т.2 а.с.5-7).

Судом першої інстанції правильно кваліфіковано дії засудженого ОСОБА_2 за ст.286 ч.1 КК України і призначено покарання в межах санкції даної статті. Після оцінки всіх зібраних по справі доказів в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вина ОСОБА_2 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, доведено повністю.

Що стосується покликань захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2 в апеляційних скаргах на незаконність вироку суду та виправдання останнього, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в достатній мірі, у вироку, наведені докази винуватості ОСОБА_2 за злочин, за який його засуджено, і не вбачає підстав для закриття кримінального провадження, оскільки доводів вагомих у апеляційні скарзі ними не наведено і вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.

Щодо неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, то колегія суддів вважає їх безпідставними, так як під час апеляційного провадження, ні обвинуваченим ОСОБА_2, ні його захисником ОСОБА_3 в їх апеляційних скаргах: не подано свої вимоги та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; не подавались ними клопотання про дослідження доказів. Інших підстав, передбачених ст.ст.410, 411 КПК України, обвинуваченим та його захисником не наведено в апеляційних скаргах.

Доводи апелянтів про необґрунтованість вирішення цивільних позовів апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки заявлені позивачами вимоги цивільних позовів вирішені судом першої інстанції у відповідності до чинного законодавства та у вироку наведені мотиви для стягнення матеріальних та моральних збитків. Зокрема, матеріальну шкоду стягнуто у відповідності до представлених документів, а моральну - з врахуванням характеру та обсягу заподіяних потерпілим моральних та фізичних страждань, пов'язаних з вчиненням злочину.

Щодо стягнення витрат на лікування потерпілих та моральної шкоди із страхової компанії АТ СК «АХА Страхування», то суд належним чином обґрунтував прийняття такого рішення з посиланням на ст.22, 26, 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції до 05.02.2013 року, згідно яких в разі настання страхового випадку, страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полюсі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, життю, здоров"ю, майну третьої особи. Розмір такої шкоди, підтверджений відповідними доказами.

Дорожньо - транспортна пригода з участю застрахованого ТЗ цивільного відповідача ТзОВ «Овертранс» мала місце 22.05.2013 року. Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля в складі сідлового тягача марки «VOLVO FH-12» д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом марки «SCHMITZ», укладено 20.07.2012 року, тобто до часу внесення змін в ст.30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Відповідно до згаданого полісу АА/3546189 від 20.07.2012 року в разі настання страхового випадку, страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полюсі, відшкодовує шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, життю, здоров"ю, майну.

Щодо цивільного позову, то на думку колегії суд достатньо мотивував визначення розміру відшкодування матеріальної та моральної шкоди і підстав для скасування вироку в цій частині, не вбачає.

Крім того, покликання представників ТзОВ «Овертранс» та АТ СК «АХА Страхування» в апеляційних скаргах про скасування вироку та постановлення нового вироку, яким відмовити в задоволені позовних вимог потерпілим та цивільним позивачам у повному обсязі є безпідставним, оскільки такої підстави для скасування вироку суду не передбачено ст.409 КПК України.

Доводи в апеляційній скарзі представників ТзОВ «Овертранс» щодо скасування ухвали Галицького районного суду від 30.04.2014 року та п'ять ухвал від 16.06.2014 року, якими задоволено заяви потерпілих і цивільних позивачів про забезпечення позову та накладення арешту на грошові кошти відповідача - ТзОВ «Овертранс» в межах ціни позову є безпідставними.

Згідно вимог ч.2 ст.392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження у суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом, заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

За наведених обставин, підстав для скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, директора ТзОВ «Овертранс» ОСОБА_12, представника АТ СК «АХА Страхування» ОСОБА_13 залишити без задоволення, а вирок Галицького районного суду від 12 вересня 2014 року відносно ОСОБА_2, - без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку учасниками судового провадження шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: Н.М. Кривобокова

М.Ф. Кавацюк

О.Й. Іванів

Згідно з оригіналом

Суддя Н.М. Кривобокова