Ухвала суду № 4176481, 16.06.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 р.Справа № АС16/137-07/5021

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Скороходової-Серопян Е.С.

представника позивача - Заєць Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області на постанову Господарський суд Сумської областi від 16.03.2009р. по справі№АС16/137-07/5021

за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"

до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.02.2007р.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Шостка, звернувся до суду з адміністративним позовом до Шосткинської міжрайонної ДП1 у Сумській області, в якому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної податкової інспекції № 000025171/0 від 26.02.2007 року в частині донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 16188,45грн. та штрафних санкцій у сумі 32376,90грн.

Постановою господарського суду Сумської області від 16.03.2009 року по справі № АС 16/137-07/5021 зазначений позов задоволено .

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення 233/0 № 000025171/0 від 26.02.2007р. Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції .

Відшкодувати з Державного бюджету на користь Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" витрати по сплаті державного мита в сумі 3 грн. 40 коп.

Не погодившись з зазначеною постановою, Шосткинська міжрайонна державна податкова інспекція у Сумській області, подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, відповідач просить постанову господарського суду Сумської області від 16.03.2009 року скасувати та прийняти нову постанову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 1.15, 1.2 ст. 1, пп. 3.11 п. 3.1. ст. З, пп. 4.2.11 п. 4.2. ст. 4, пп. 8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив в її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області була проведена виїзна планова перевірка Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.09.2006 року, за підсумками якої складено Акт від 13.02.2007 року № 212/233/03352935.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п 4.2.11 п. 4.2 ст. 4, п.п 8.1.1., п. 8.1 ст. 8 Закону України , п.п. 4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п. 6.5.2 п.6.1 ст.6, п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" позивачем не утримано і не перераховано податок з фізичних осіб за період з 01.07.2005р. по 30.09.2006р. в сумі 16 636,28 грн.

На підставі Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення 233/0 № 000025171/0 від 26.02.2007р., яким позивачеві донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 16 636,28 грн. та штрафні санкції в сумі 33 272,56 грн., а всього - 49 908,84 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 1.1 ст. І Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковим агентом вважається юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками, зобов'язані нараховувати, утримувати таї сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, планував отримати дохід в вигляді оплати вартості послуг з водопостачання та водовідведення, наданих фізичній особі. Але в момент надання послуг позивач не міг гарантовано отримати дохід від фізичної особи, оскільки не міг передбачити, що дана особа повністю розрахується по своїм зобов'язанням до спливу строку позовної давності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність можливості у позивача нараховувати та утримувати податок за рахунок споживачів, оскільки всі фізичні особи, яким судом списаний борг за послуги водопостачання та водовідведення по строках позовної давності, на підприємстві позивача не працювали.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" платниками податку з доходів фізичних осіб є : резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи ; та нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку згідно п.п. 4.2.11 п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" включаються, зокрема суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності.

Згідно п.п. 8.1.1 п 8.1. ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент , який нараховує ( виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку , утримує податок від суми такого доходу за його рахунок .

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковим агентом вважається юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у відношенні фізичних осіб, які отримали дохід у вигляді списаної заборгованості по строках позовної давності, позивач не є податковим агентом, оскільки не має доступу до грошових коштів вказаних платників і не має можливості нараховувати та утримувати за їх рахунок податок. Сплачувати податок за рахунок підприємства, а не фізичних осіб, підприємство не вправі, оскільки це є порушенням законодавства і тягне за собою відповідальність посадових осіб підприємства , як матеріальну , так адміністративну і кримінальну.

Згідно статті 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що перерахування податку з доходів фізичних осіб за рахунок коштів підприємства тягне за собою попередження, або накладення штрафу на посадових осіб підприємства, установ і організацій. Таким чином, позивач не має можливості нараховувати та утримувати податок з суми боргу, по якому сплинув строк позовної давності.

Суд першої інстанції також вірно визначив, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення пп. 8.1.3 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в якому зазначено, що, якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Господарський суд Сумської областi від 16.03.2009р. по справі№АС16/137-07/5021 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді(підпис)

(підпис) Зеленський В.В. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 22.06.2009 р. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.