Ухвала суду № 41761305, 03.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 371/869/14-ц Головуючий у І інстанції Капшук Л.О.Провадження № 22-ц/780/6307/14 Доповідач у 2 інстанції ГолубКатегорія 26 03.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

03 грудня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Приходька К.П., Таргоній Д.О.

за участі секретаря Черепинець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Миронівського районного суду Київської області від 16 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 31 липня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 490083410, згідно з яким банком надано кредит в розмірі 15000 дол. США зі сплатою 18 % річних, з кінцевим терміном повернення 31 липня 2011 року.

З метою правового забезпечення повернення кредиту 31 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № 490083410-П. Відповідно до умов договору відповідач поручається за виконання позичальником ОСОБА_2 обов'язків, що виникли на підставі основного договору.

Однак ОСОБА_2 зобов'язання за договором кредиту не виконував, у зв'язку з чим, станом на 23 квітня 2014 року виникла заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 13979,14 доларів США, по сплаті відсотків за користування кредитом - 7567,68 доларів США. За неналежне виконання зобов'язань за договором йому нарахована пеня в розмірі 309778,36 доларів США, що була зменшена до 78645,89 доларів США.

На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача як поручителя заборгованість в розмірі 1153503,63 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 160938, 74 грн.; заборгованість по сплаті відсотків - 87125, 56 грн.; пеня - 905438, 33 грн.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 16 вересня 2014 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду ПАТ «Альфа-Банк», подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що відповідно до умов договору поруки, ОСОБА_1 поручилася за виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором. Договір поруки діє до повного виконання зобов'язань боржника за основним договором, дане положення договору не оспорювалося, а тому погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що дане положення договору не може розглядатися як встановлення строку дії поруки не можна, оскільки всі умови договору поруки відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі викладеного, в апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 липня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 490083410, згідно з яким банком надано кредит в розмірі 15000 дол. США зі сплатою 18 % річних з кінцевим терміном повернення 31 липня 2011 року.

Відповідно до п. 3 Договору позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати банку проценти за користування кредитом, сплачувати комісії за дії банка, які вчиняються на користь позичальника з метою сприяння останньому у виконанні ним своїх зобов'язань за договором (в разі їх наявності), сплачувати неустойки та інші передбачені договором платежі та виконувати інші обов'язки, що передбачені договором. Повернення кредиту та сплати процентів за користування ним здійснюється відповідачем в порядку та на умовах, що визначені у Додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору.

Платежі з повернення кредиту та сплати процентів за його користування здійснюються щомісячно відповідно до графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є додатком № 1 до договору та його невід'ємною частиною а порядку та на умовах, визначених цим договором: у разі сплати у валюті кредиту - 31 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 542 доларів США; у разі сплати у національній валюті - 30 числа кожного місяця у сумі, розрахованій у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.4. Розділу № 2 до Договору в разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

ПАТ «Альфа-Банк» є правонаступником ЗАТ «Альфа-Банк», що підтверджується копією статуту вказаного товариства.

З метою правового забезпечення повернення кредиту 31 липня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 490083410-П.

Умови договору ОСОБА_2 належним чином не виконував.

Станом на 23 квітня 2014 року заборгованість по кредиту становить 13979,14 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 160939,74 грн.; по відсотках - 7567,68 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 87125, 56 грн.; розмір неустойки (пені) склав 78645,89 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 905438,33 грн. Вказані обставини підтверджені розрахунком заборгованості.

Ухвалюючи рішення про залишення позовних вимог без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством чітко визначено, що у випадках коли строк пред'явлення вимоги до поручителя у договорі поруки не вказаний, то він становить шість місяців з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Договір поруки має додатковий до кредитного договору характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України, в якій зазначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Наслідком порушення кредитором строку пред'явлення вимоги до поручителя згідно ст. 559 ЦК України є припинення поруки.

При цьому, вирішуючи подібного роду справи, суди повинні враховувати роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться в Постанові Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року.

Відповідно до п. 24 зазначеної Постанови Пленуму порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальника зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як встановлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту з поручителя ОСОБА_1 29 травня 2014 року. За договором кредиту від 31 липня 2008 року кінцевий строк виконання зобов'язання - 31 липня 2011 року.

Згідно умов договору поруки, строк дії - до повного виконання зобов'язання боржника за основним договором.

Враховуючи зазначене та вище наведені норми права, то в даному випадку строк дії договору поруки не визначений, а тому застосовуються положення ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, шестимісячний строк, передбачений для пред'явлення вимоги до поручителя закінчився 31 січня 2012 року.

Таким чином, рішення суду першої інстанції було ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в судовому рішенні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» відхилити.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 16 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді