Ухвала суду № 41761288, 02.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 378/719/14-ц Головуючий у І інстанції Марущак Н.М.Провадження № 22-ц/780/6137/14 Доповідач у 2 інстанції ПоліщукКатегорія 29 02.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

02 грудня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Поліщука М.А.,

суддів: Малорода О.І., Ігнатченко Н.В.

при секретарі: Микитенко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 18 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року кожний із позивачів звернулися до суду з позовами, які в ході судового розгляду уточнили і просили:

ОСОБА_2 - стягнути з страхової компанії ПАТ «СГ «ТАС» матеріальну шкоду, заподіяну в результаті пошкодження належного їй автомобіля марки «Москвич 2140», реєстраційний номер НОМЕР_1 в сумі 5509,60 грн.;

ОСОБА_1 - стягнути з страхової компанії ПАТ «СГ «ТАС» на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 628,31грн. та з обох відповідачів моральну шкоду в сумі 5000грн.;

ОСОБА_3 - стягнути з страхової компанії ПАТ «СГ «ТАС» на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 1935, 34грн. та з обох відповідачів моральну шкоду в сумі 5000грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 грудня 2013 року на автодорозі Ставище-Житомир сталася дорожно-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗАЗ 110308», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Москвич 2140», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 Винним у порушенні Правил дорожнього руху України і дорожно-транспортній пригоді є відповідач ОСОБА_4, що встановлено ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 21 липня 2014 року, якою ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності в зв'язку з примиренням сторін. Посилались на те, що в результаті було пошкоджено належний ОСОБА_2 автомобіль «Москвич 2140», реєстраційний номер НОМЕР_1, шкода становить 5509,60 грн., позивач ОСОБА_3, який керував вказаним автомобілем, отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа, струсу головного мозку та саден на обличчі, а ОСОБА_1, який також знаходився в автомобілі, отримав тілесні ушкодження у вигляді забійних ран на обличчі та струсу головного мозку та вони понесли витрати на лікування, а ОСОБА_3 - на придбання бензину. В обґрунтування заподіяння моральної шкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зазначили, що їм була завдана моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, погіршенні стану здоров'я внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, порушенні звичайного способу життя, додаткових зусиллях для організації свого життя.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 18 вересня 2014 року позови задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 5509 грн. 60 коп.

Після виконання рішення суду зобов'язано ОСОБА_2 повернути ПАТ «СГ «ТАС» залишки автомобіля «Москвич 2140», реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 2024 грн. 65 коп. разом із документами на нього.

Стягнуто з ПАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 623 грн. 34 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 31 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_3 623 грн. 34 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 31 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 3469 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 3469 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог до ПАТ «СГ «ТАС» скасувати та відмовити в задоволенні позову до приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки цивільно-правова відповідальність винного у дорожно-транспортній пригоді водія ОСОБА_4 застрахована приватним акціонерним товариства «Страхова Група «ТАС», з врахуванням висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 14 січня 2014 року, яким визначено ринкову вартість належного ОСОБА_2 автомобіля марки «Москвич 2140», реєстраційний номер НОМЕР_1, то із ПАТ «Страхова Група «ТАС» на її користь необхідно стягнути 5509грн.60коп. матеріальної шкоди.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_1, суд вказав, що із ПАТ «Страхова Група «ТАС» на користь позивачів підлягає стягненню матеріальна шкода, а саме фактично доведені витрати на придбання ліків в сумі 623,34грн. на користь кожного із позивачів та моральна шкода в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю позивачів відповідно до ст.26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а решта визначеного судом розміру моральної шкоди, яка перевищує ліміт відповідальності страховика, в сумі 3469грн. підлягає стягненню із відповідача ОСОБА_4

З такими висновками погоджується і судова колегія, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:

1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Правовідносини сторін регулюються також Законом України"Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-1У від 1.07.2004 року.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

18 грудня 2013 року на автодорозі Ставище -Житомир ОСОБА_4, керуючи належним йому на праві власності автомобілем марки «ЗАЗ 110308», реєстраційний номер НОМЕР_2, порушив Правила Дорожнього руху України і зіткнувся із автомобілем марки «Москвич 2140», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2 під керуванням ОСОБА_3

В результаті дорожно-транспортної пригоди автомобіль марки «Москвич 2140», реєстраційний номер НОМЕР_1 зазнав значних механічних пошкоджень. Так, згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 14.01.2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 13 477,37грн., а матеріальний збиток становить 5 509,60грн. (том 1 а.с.112-113). Висновком експертного автотоварознавчого дослідження №305 від 29.08.2014 року орієнтовна утилізаційна вартість автомобіля становить 2024,65грн. (том 1 а.с.131-132).

Також, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 завдано легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний короткочасний розлад здоров'я і позивачі перебували на стаціонарному та амбулаторному лікуванні.(том 2 а.с.27-28).

За час перебування на лікуванні відповідно до медичних призначень ОСОБА_1 і ОСОБА_3 понесли витрати на лікування, що підтверджується витягом із медичної карти амбулаторного хворого (том 2 а.с.29), амбулаторною карткою ОСОБА_3 (том 2 а.с.41-44), товарними чеками із аптечних установ про придбання ліків ОСОБА_3 (том 2 а.с.38-40), витягом із амбулаторної картки хворого ОСОБА_1 (том 1 а.с.236), товарними чеками із аптечних установ про придбання ліків ОСОБА_1 (том 2 а.с.34-37).

Витрати позивачів на придбання ліків підтверджуються належними доказами, яким суд дав вірну юридичну оцінку.

Вина водія ОСОБА_4 у порушенні Правил Дорожнього руху України і заподіянні шкоди підтверджується ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 21 липня 2014 року. (том 1 а.с.4-6).

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 6.04.2013 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 та забезпеченого транспортного засобу марки «ЗАЗ 110308», реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент скоєння дорожно-транспортної пригоди застрахована страховою компанією приватним акціонерним товариством «Страхова Група «ТАС» із лімітом відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну здоров'ю на суму 100 000 гривень., а за шкоду, заподіяну майну на суму 50 000гривень. (том 1 а.с.17).

Встановлено, що водій ОСОБА_4 дотримався вимог Закону щодо повідомлення Страховика про настання страхового випадку.

28 серпня 2014 року, тобто під час розгляду цивільної справи, позивачі звернулись із заявами про виплату страхового відшкодування до страхової компанії приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» та надали документи, які підтверджують завдані їм матеріальні збитки. (том 1, а.с.235, 248, 249).

Згідно із ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Також ст.23.1 цього Закону №1961-1У визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого;

Відповідно до ст.28 Закону№1961-1У шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

Встановивши вказані обставини справи, з врахуванням вимог закону, які регулюють спірні правовідносини сторін, доказів на підтвердження - заперечення позову, суд прийшов до законного і обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення із приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь позивачів матеріальної шкоди.

В іншій частині про стягнення моральної шкоди рішення суду не оскаржується, є законним і обґрунтованим.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не звернув уваги на положення п.30.2 ст.30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і неправильно визначив розмір матеріальної шкоди, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_2, підлягають відхиленню із наступних підстав.

Дійсно відповідно до ст.30.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до роз'яснень, наданих в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Оскільки, з врахуванням вказаних роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України, суд першої інстанції, встановив що належний ОСОБА_2 автомобіль марки «Москвич 2140», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті настання страхового випадку є фізично знищеним, не може використовуватись за призначенням, проте з врахуванням висновку експертизи, яким визначено розмір матеріального збитку, суд обґрунтовано стягнув матеріальну шкоду в розмірі 5509,60грн., зобов'язавши позивача після відшкодування їй збитків у вказаному розмірі повернути ПАТ «Страхова Група ТАС» залишки вказаного автомобіля.

За таких обставин суд обґрунтовано не застосував положення ст.30.2 Закону №1961-1У.

ПАТ «Страхова Група ТАС» в апеляційній скарзі рішення суду в цій частині, а саме зобов'язання ОСОБА_2 повернути ПАТ «СГ «ТАС» залишки автомобіля «Москвич 2140», реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 2024 грн. 65 коп. разом із документами на нього, не оскаржило.

Інші доводи апеляційної скарги на те, що суд не навів доказів на підтвердження витрат ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на придбання ліків не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються письмовими доказами: витягом із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_3 (том 2 а.с.29), амбулаторною карткою ОСОБА_3 (том 2 а.с.41-44), товарними чеками із аптечних установ про придбання ліків ОСОБА_3 (том 2 а.с.38-40), витягом із амбулаторної картки хворого ОСОБА_1 (том 1 а.с.236), товарними чеками із аптечних установ про придбання ліків ОСОБА_1 (том 2 а.с.34-37).

Інші доводи апелянта про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права є необґрунтованими і не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» відхилити.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 18 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: