Ухвала суду № 41761270, 01.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/1216/14-ц Головуючий у І інстанції Зінченко О.М.Провадження № 22-ц/780/6228/14 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р.В.Категорія 1 01.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

01 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого:Березовенко Р.В., суддів:Воробйової Н.С., Верланова С.М.,при секретарі:Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 01 жовтня 2014 року в справі за заявою ОСОБА_5 про поновлення строку на звернення з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про визнання за ОСОБА_6 права власності на індивідуальний житловий будинок з господарськими спорудами, та визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради № 11/10 від 14 вересня 2014 року та за об'єднаною з нею справою за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про визнання за ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_5 право власності ? частину індивідуального житлового будинку та ? частину господарських будівель до нього, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року ОСОБА_5 звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 серпня 2013 року та просила суд поновити строк на звернення з вищевказаною заявою, скасувати зазначене рішення і призначити справу до судового розгляду в загальному порядку.

Обґрунтовувала свої вимоги тим, що 29 січня 2014 року нею було отримано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2013 року, якою залишено без змін постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року у справі № 2-а-312/12, посилаючись на обставини, встановлені зазначеною постановою, як на нововиявлені.

Ухвалою суду першої інстанції заяву ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 серпня 2013 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий розгляд заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме порушення вимог ч. 1 ст. 137 ЦПК України.

Зазначає, що судом було повторно безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку.

Тому вважає, що при постановлені ухвали про відмову в задоволенні заяви про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, судом першої інстанції було порушено положення ст. ст. 10, 64, 137 ЦПК України.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Обухівського районного суду київської області від 28 серпня 2013 року у справі № 1018/2401/2012, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 листопада 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 лютого 2014 року, позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5, про визнання права власності на житловий будинок, задоволено, а у задоволенні об'єднаного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_5 було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2013 року було задоволено касаційну скаргу ОСОБА_5 і скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року та залишено без змін постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2012 року у справі № 2-а-312/12, на яку і посилається заявник, як на нововиявлені обставини.

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_5 про поновлення строку на звернення з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що причини пропуску строку, вказані заявником, не є поважними.

Також суд зазначив, що критично ставиться до посилання заявника на те, що копію ухвали від 05 грудня 2013 року отримано ним лише 29 січня 2014 року, як на підставу для поновлення вказаного строку, оскільки заявник мав змогу звернутися до суду для отримання копії ухвали раніше, а доказів поважності причин не отримання вищевказаної ухвали не наведено та не надано до суду.

Виходячи з вищевикладеного суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підстави для поновлення вказаного строку відсутні.

Проте колегія з вказаними висновками суду не погоджується з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що заявник мав змогу раніше звернутися до суду для отримання копії ухвали раніше, і доказів поважності причин неотримання зазначеної ухвали суду не надав.

Проте, в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами, поданій до суду першої інстанції, та в апеляційній скарзі заявник посилається на те, що при постановлені ухвали від 05 грудня 2014 року особисто присутня не була, а ухвалу отримала лише 29 січня 2014 року.

Як передбачено ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у випадку, коли щодо отримання доказів у сторін є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

Скасовуючи ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 29 квітня 2014 року в ухвалі від 17 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області вказувала, що судом першої інстанції не було перевірено докази подані ОСОБА_5, про те, що вона в судове засідання призначене на 05 грудня 2013 року по справі № 2-а-312/12 не з'явилась; копію ухвали від 05 грудня 2013 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 отримав 29 січня 2014 року.

Однак, судом першої інстанції було проігноровано вказівки Апеляційного суду Київської області, що призвело до повторного неправильного вирішення питання по даній справі.

Колегія суддів наголошує, що на виконання положень ч. 1 ст. 137 ЦПК України, для повного та всебічного розгляду справи, суд першої інстанції повинен був витребувати справу № 2-а-312/12 Печерського районного суду м. Києва для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Вказані докази не були предметом дослідження суду першої інстанції, тобто суд при розгляді справи порушив норми процесуального права.

Крім того, вдруге, розглядаючи заяву суд першої інстанції постановив ухвалу та вдруге залишив заяву без задоволення, не звернувши при цьому увагу на висновки апеляційної інстанції раніше викладені в ухвалі від 17 червня 2014 року (підстава для скасування ухвали від 29 квітня 2014 року), стосовно необхідності застосування вимог ч.2 ст.72 ЦПК України під час розгляду даного питання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За вказаних обставин, відповідно до ст. 312 ЦПК України ухвала не може вважатись законною, підлягає скасуванню із передачею питання про роз'яснення рішення суду на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 01 жовтня 2014 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: Н.С. Воробйова

С.М. Верланов