Ухвала суду № 41759616, 02.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4999/13-а

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

за участю секретаря - Іленка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ "МКФ" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року позов ТОВ "СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ "МКФ" - задоволено, а саме визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області №000252208 від 12.07.2013 року, №0004892208 від 10.10.2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням податковим органом подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як в ході проведеної перевірки позивача встановлено порушення вимог п.п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємства» та п.44.1. ст.44, п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.149.1 ст.149 ПК України, а саме відсутність господарських операцій між останнім та «Укрпромізол», ТОВ «Компай ЛТД», ТОВ «Українські торгівельні шляхи» та ВКФ «Універсал-Центр».

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом, на підставі наказу № 696 від 11.06.2013 року, в період з 11.06.2013 року по 17.06.2013 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Спеціалізована компанія «МКФ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Укрпромізол» та ТОВ «Компай ЛТД» за період серпень 2010 року, ТОВ «Українські торгівельні шляхи» за період грудень 2011 року, ПП ВКФ «Універсал-Центр» за період січень, лютий, липень, серпень, вересень 2012 року та з податку на прибуток за I-III квартали 2010 року, за II-IV квартали 2011 року та за II-III квартали 2012 року та контрагентами-покупцями, за наслідком якої складено акт №591/22-220/37104825 від 25.06.2013 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- п.п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємства», в частині завищення валових витрат по господарським операціям Позивача з ТОВ «Укрпромізол» та ТОВ «Компай ЛТД», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 2-3 квартали 2010 року в сумі 76815,00 грн. ;

- п.44.1. ст.44, п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.149.1 ст.149 ПК України, в частині завищення витрат по господарським операціям позивача з ТОВ «Українські торгівельні шляхи» та ВКФ «Універсал-Центр», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 2-4 кварталі 2011 року в сумі 36225,00 грн. та за 2-3 кварталі 2012 року в сумі 165162,00 грн.

Факт порушення ґрунтується на тому, що операції з поставки товарів в адресу ТОВ «СК «МКФ» від ТОВ «Укрпромізол», ТОВ «Українські торгівельні шляхи», ТОВ «Універсал-центр», ТОВ «Компай ЛТД» мають ознаки «безтоварних», так як згідно наявної оперативної інформації ТОВ «Укрпромізол», ТОВ «Універсал-Центр» відсутні за місцем реєстрації, а також є акти перевірки ТОВ «ВКФ «Диксан», ТОВ «Автосат», ТОВ «Де-Лонга», ПП «Строймонтажналадка» та ін., згідно наявної оперативної інформації та офіційних даних і, як слід, правочини, які здійснені ТОВ «Укрпромізол», ТОВ «Українські торгівельні шляхи», ТОВ «Універсал-Центр», ТОВ «Компай ЛТД» з контрагентами - покупцями, тобто, зокрема з ТОВ «СК «МКФ»» можуть бути такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечить інтересам держави і мають ознаки нікчемних.

В результаті перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: №0004892208 від 10.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток за основним платежем в сумі 59735 грн. та штрафні санкції в сумі 14933 грн.; №000252208 від 12.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток за основним платежем в сумі 278202 грн. та штрафні санкції в сумі 60495 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо відсутності з боку позивача порушення вимог податкового законодавства, так як податковим органом не встановлено об'єктивних обставин таких порушень, а господарські операції носять реальний характер, з наступних підстав.

Згідно п.134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 цієї статті передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Також п.137.1 ст.137 Кодексу, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

У відповідності до п.п. 138.1.1 п.138.1 ст.138 Кодексу, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 цієї статті встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.4 Кодексу, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.6 Кодексу, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Також п.138.8.1 Кодексу, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку;

Аналогічні положення закріплено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв до 01.04.2011 року, а саме пп. 5.2.1. п. 5.2. та пп. 5.3.9 п.5.3. статті 5.

Судовою колегією встановлено, що на підтвердження отримання послуг та товару за договорами від ТОВ "Укрпромізол", ТОВ "Компай ЛТД", ТОВ "Українські Торгівельні Шляхи", ПП ВКФ "Універсал-Центр", судом зібрано договори, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), податкові та видаткові накладні, розрахункові документи, акти приймання - передачі товарів, акти взвішування вантажних автомобілів, товарно - транспортні накладні, довіреності та інш., які в повній мірі досліджені судом першої інстанції та спростовують висновок апелянта про встановлений перевіркою факт відсутності господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

Тому, отримані ТОВ "Спеціалізована компанія "МКФ" документи, дають підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання товару та послуг своїм безпосереднім постачальникам, які видали йому податкові накладні, маючи статус платників податку на додану вартість, а тому оцінка судом першої інстанції обставин та матеріалів справи відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, які регулюють порядок визначення витрат.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності формування позивачем у спірний період витрат за рахунок сум, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ "Укрпромізол", ТОВ "Компай ЛТД", ТОВ "Українські Торгівельні Шляхи", ПП ВКФ "Універсал-Центр", через неможливість здійснення зустрічних перевірок останніх, відсутності у контрагентів основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки податковий орган невірно ставить правомірність та реальність господарських правовідносин позивача в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності його контрагентів та висновків щодо неможливості перевірки таких контрагентів, з огляду на індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України.

Між іншим, колегія суддів звертає увагу на те, що діючим податковим законодавством не пов'язане право платника на податковий кредит з фактичним знаходженням його контрагента за юридичною адресою, натомість податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством, зокрема, перевіряти наявність постачальника зі місцем реєстрації та наявність у контрагента технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідачем не надано до матеріалів доказів наявності вироків судів та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності боку (нереальності) господарських операцій або порушення публічного порядку з позивача або його контрагентів при укладенні та виконанні договорів.

Крім того, у відповідності до вимог ст.72 КАСУ, обставини встановлені судовим рішення, не доказуються при розгляді інших справ.

Так, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.14 року, у справі за позовом ТОВ "СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ "МКФ" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення рішень від 12.07.13р. №000262208 та від 10.10.13р. №0004882208, які прийнято за цим же актом перевірки, відносно вказаних контрагентів і по аналогічним господарським операціям щодо формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАСУ, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанову в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.160 КАСУ.

Повний текст постанови складено 05.12.14 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло