Постанова № 417576, 26.12.2006, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2006 року                                                                                                м. Київ 

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України  у складі:

головуючого:    Кривенка В.В.,

суддів:                Гусака М.Б., Маринченка В.Л.,

                             Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,

при секретарі судових засідань Журіній О.О.,

за участю представника ЗАТ „Галка”  Кордонець М.Г.,

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства “Галка” (далі –ЗАТ “Галка”) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі – ДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, за скаргою ДПІ про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2006 року,

                                                           в с т а н о в и л а:

У квітні 2005 року ЗАТ „Галка” звернулося до Господарського суду Львівської області із  позовом  до  ДПІ  про  визнання   недійсним   податкового   повідомлення-рішення  від 31 березня 2005 року № 0001932320/0/8211, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання плати за землю у розмірі 242 239,56 грн., у тому числі 162 850,12 грн. - основний платіж та 79 389,44 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 7-29 липня 2005 року, залишеним без  змін  ухвалою  Львівського   апеляційного  господарського  суду  від 8 листопада 2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2006 року,позов ЗАТ „Галка” задоволено повністю,та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення  від 31 березня 2005 року№ 0001932320/08211.

У скарзі про перегляд справи за винятковими обставинами ДПІ просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2006 року,ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 8 листопада 2005 рокута рішення Господарського суду Львівської області від 7-29 липня 2005 року з посиланням на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ст. 12 Закону України „Про плату за землю” та п. 6 УказуПрезидента України від 3 серпня 1998 року № 727 „Про спрощену систему оподаткування  та обліку суб’єктів малого підприємництва”.

Скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач є суб’єктом підприємницької діяльності і має у власності земельну ділянку площею 16020 кв. м., розташовану по вул. Заповітній, 1,у м.Львові, цільове призначення якої визначено згідно з державним актом на право власності для виробничих потреб.

У відповідності з Указом Президента Українивід 3 серпня 1998 року № 727  „Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” позивач перейшов на спрощену систему оподаткування за видами статутної діяльності і як суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок за ставкою 10 %, не є платником ряду податків та зборів (обов'язкових платежів), у тому числі податку на землю.

ДПІ було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ „Галка” за період з 1 жовтня 2001 року по 30 вересня 2004 року, за результатами якої складено акт від 28 березня 2005 року № 351/23-2/00376656, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року № 507 „Про роз'ясненняУказу Президента України від 3 серпня 1998 р. № 727„Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва”.

На думку ДПІ, порушення полягало в тому, що позивач, якийперейшов на спрощену систему оподаткування, не використовував земельну ділянку для виробничих потреб, а здавав її в оренду, протиправно не сплачуючи при цьому податок на землю.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2005 року № 0001932320/0/8211, яким позивачу визначено податкове зобов'язання у вигляді сплати податку на землю на загальну суму 242239,56 грн., в тому числі 162850,12 грн. - основний платіж та 79389,44 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи  позов та визнаючи недійсним податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2005 року № 0001932320/0/8211, суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин дійшли обґрунтованого висновку, що здача в оренду власної земельної ділянки передбачена статутними документами позивача і є підприємницькою діяльністю, як суб’єкта малого підприємництва з надання послуг. Оскільки позивач сплачує єдиний податок, то він не є платником податку на землю.

У даному випадку судами правильно застосовані положення Законів України „Про плату за землю”, „Про оренду землі”, „Про підприємництво” та УказуПрезидента України від 3 серпня 1998 року № 727 „Про спрощену систему оподаткування  та обліку суб’єктів малого підприємництва”.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 КАС України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні скарги, якщо обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися.

Оскільки обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, в даній справі не підтвердилися,колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.

Керуючись ст. 244 КАС України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

                                                              п о с т а н о в и л а:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Львова у задоволенні скарги на постанову Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2006 року,ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 8 листопада 2005 року та рішення Господарського суду Львівської області від 7 - 29 липня 2005 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Галка» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

            Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                                            Кривенко В.В.

Судді:                                                                                         Гусак М.Б.

                             Маринченко В.Л.

                                                                                                    Самсін І.Л.

                             Терлецький О.О.