Ухвала суду № 4175735, 14.04.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 р.Справа № 22-а-7271/09 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.

за участю

представників позивача Танченко О.М., Жукова В.М.

представника відповідача Циганенко А.К.

представника відповідача Шапченко І.І.

представника відповідача Марченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Господарський суд Сумської областi від 18.12.2008р. по справі№АС3/663-08

за позовом відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне наукове-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе"

до державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління державного казначейства України в Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення 612 367 грн.40 коп,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Суми від 21.10.2008 р. №0000422306/0/79420, а також стягнути з державного бюджету на свою користь 612 367 грн. 40 коп. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та 1 703 грн. 40 коп. судових витрат по справі.

Постановою господарського суду Сумської області від 18.12.2008 року по справі № АС/663-08 позов задоволено:

- скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Суми від 21.10.2008 р. №0000422306/0/79420;

- стягнуто з державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе 612 367 грн. 40 коп. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та 1703 грн. 40 коп. витрат по сплаті державного мита.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування обставин справи. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилається на норми ЗУ «Про податок на додану вартість» та Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач заперечує проти вимог та доводів апеляційної скарги, вважаючи прийняте судове рішення законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що державною податковою інспекцією в м. Суми за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ВАТ "Сумське НВО їм. М.В. Фрунзе" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2007р. було складено акт перевірки від 20.10.2008р. №8406/23-6-05747991.

За висновками акту перевірки позивач допустив порушення вимог пп. 7.7.1. п.7.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Суть порушень полягає в не підтвердженні відповідачем заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість, оскільки в перевірених податковими органами підприємствах по ланцюгу постачання товарів не виявлено факту надмірної сплати податку на додану вартість. Зокрема, ЗАТ «Укргаз -Енерго» при продажу природного газу на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» не виписувало на адресу останнього податкові накладні № 170-173 від 31.03.2007р., в наслідок чого позивач, як кінцевий покупець природного газу від постачальника - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», не має права на бюджетне відшкодування за наслідками зазначеної господарської операції, а заявлена позивачем до відшкодування сума ПДВ з зазначеної вище операції здійснена в порушення пп. 7.7.1. п. 7.1. ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", з урахуванням п. 1.3. та 1.8. ст. 1 ЗУ "Про податок на додану вартість".

На підставі висновків акту перевірки про порушення позивачем пп. 7.7.1. п. 7.1. ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", з урахуванням п. 1.3. та 1.8. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.10.2008р. № 0000422306/0/79420 про зменшення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 612 367,40 грн. за травень 2007 року.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що ЗУ "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність право позивача на податковий кредит, так само як і право на бюджетне відшкодування, від наявності порушень податкового законодавства з боку постачальників таких товарів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважаючи наявними по справі достатні докази правомірності заявлених позовних вимог.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 ЗУ "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції на час спірних правовідносин) сумою бюджетного відшкодування є різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, встановлення від'ємного значення суми з податку на додану вартість стосується лише заявника бюджетного відшкодування, як платника відповідного податку, та не пов"язується зі станом розрахунків з бюджетом третіх осіб по ланцюгу постачання товару.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 ЗУ „Про податок на додану вартість", платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Тому відповідальність за правильність нарахування податку та обов'язки з контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість має покладатися на самого платника податку, а не на іншу особу. Та обставина, що в ланцюгу постачальників платника податку, що заявив бюджетне відшкодування виявлено підприємство, щодо якого існують сумніви у порушенні ним податкового законодавства, не є підставою для позбавлення такого платника податку бюджетного відшкодування.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Тому є неправомірним зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування, заявленого позивачем у травні 2007р. в зв’язку з порушенням податкового законодавства ЗАТ «Укргаз - Енерго» при здійсненні господарської операції з ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», яке є постачальником природного газу позивачу. При цьому зауважується, що ЗАТ «Укргаз - Енерго» не є безпосереднім контрагентом позивача.

Позивач правильно заявив до бюджетного відшкодування суму податку фактично сплаченого при отриманні товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальником таких товарів, в тому числі ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», оскільки ним було дотримані всі умови виникнення права на податковий кредит (правила визначення від"ємного значення).

Відповідно до 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) ... протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ( п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість»).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищезазначені норми права суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що право на податковий кредит у позивача виникає в зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товару (послуг), що підтверджується податковими накладними. При цьому, датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету. Тому право на заявлене у травні 2007р. бюджетне відшкодування в розмірі 612 367,40 грн. виникло у позивача у зв'язку з оплатою на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» вартості отриманого природного газу на суму 3 674 204,82 грн., відповідно до укладених з ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» договорів на поставку природного газу № 06/06-1357 ТЕ-29 від 29.12.2006р. та № 06/06-1358 БО-29 від 29.12.2006р.

Реальність та повнота здійснених господарських операцій між позивачем та контрагентом за вищезазначеними договорами на постачання природного газу підтверджується наданими позивачем на вимогу колегії суддів документами (актами прийому передачі природного газу від 31.03.2007 року, складеного між позивачем та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»; актом подачі-прийому природного газу та актом приймання-передачі обсягів природного газу за березень 2007 року, складених між позивачем та ВАТ «Сумигаз» на підтвердження транспортування конкретної кількості газу по газотранспортній системі; положення про дирекцію «Котельня північного промвузла», як структурного підрозділу позивача, що потребує споживання значної кількості об’єму газу; подобові показники газового лічильника щодо споживання позивачем природного газу в березні 2007 року; схеми наявних газопроводів, за якими відбувалося постачання природного газу). Будь-яких доказів фіктивності виконання договорів відповідачем не надано.

Відповідачем, з метою перевірки правильності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування за травень 2007 р., проведено виїзну позапланову перевірку позивача, на підставі якої складено довідку від 20.08.2007р. № 82/23-513/1/05747991 „Про результати виїзної позапланової перевірки ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2007р.". За результатами перевірки розбіжностей між даними податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2007р. і даними реєстру отриманих та виданих податкових накладних за травень 2007р., інших порушень не виявлено, а навпаки, підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2007р.

Доводи апелянта про пропущення позивачем річного строку на звернення до суду з адміністративним позовом є необгрунтованими, з огляду на те, що предметом оскарження позивачем в судовому порядку є податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Суми від 21.10.2008 р. №0000422306/0/79420. До суду позивач звернувся 4.11.2008 року, тобто через 13 днів з моменту прийняття позивачем зазначеного рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що оскаржене рішення прийняте відповідачем з порушенням пп. 7.7.1., 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 та в наслідок не правильного застосування п. 1.3. та 1.8 ст. 1, З.У. „Про ПДВ", тому є незаконним та підлягало скасуванню, а сума заявленого позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 612 367,40 грн. - стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Колегія суддів підсумовуючи вищезазначене вважає, що підстави для зміни чи скасування прийнятого судового рішення відсутні, з огляду на правильно встановлені судом першої інстанції обставини справи, дотримання судом норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Господарський суд Сумської областi від 18.12.2008р. по справі№АС3/663-08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Водолажська Н.С. Гуцал М.І. Повний текст ухвали виготовлений 21.04.2009 р.