Рішення № 41754157, 01.12.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 грудня 2014 р. Справа № 903/586/14

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватного підприємства "Ярина" санаторій "Конвалія", м. Трускавець

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", м. Луцьк

про визнання права власності та витребування майна

Головуючий суддя М.М. Гончар

Суддя В.А. Пахолюк

Суддя А.М. Кравчук

при секретарі судового засідання: Лівандовському Т.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Волинець Ігор Васильович (довіреність від 01.10.2013р.)

від відповідача: Олексюк Віталій Володимирович (довіреність від 30.12.13р. №4018)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін. Клопотання про здійснення фіксації судового процесу не заявлено.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.06.2014р. по справі 914/1720/14 за позовом Приватного підприємства "Ярина" санаторій "Конвалія", м. Трускавець до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", м. Львів про визнання права власності та витребування майна, встановлено відсутність у відокремленого підрозділу повноважень щодо представництва юридичної особи, у зв'язку з чим справу направлено за підсудністю до Господарського суду Волинської області.

Ухвалою Господарського суду Волинської області справу призначено до розгляду на 03.07.2014р.

Суть спору: позивач - Приватне підприємство "Ярина" санаторій "Конвалія" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" про визнання права власності та витребування майна на суму 54 320грн., по договору -1 на суму 7067грн. та частково по договору -2 по видатковій накладній №4501 від 22 травня 2012р. тільки по бензину А-92 та А-95 на суму 47253грн.

Свої вимоги обгрунтовує наступним:

- зобов'язання між сторонами виникли на підставі договорів поставки нафтопродуктів від 23.06.2011р. №К 6906 та від 07.03.2012р. №К3403/12, які одночасно є і договорами зберігання;

- позивачем проведена 100% попередня оплата вартості нафтопродуктів (бензин А-92, А-95 та дизпалива);

- в зв'язку із втратою (викраденням) у позивача карток, на підставі яких здійснюється відпуск нафтопродуктів, відповідачем не виконані зобов'язання, товар позивачем отриманий частково.

Через канцелярію суду 22.08.2014р. відповідачем подано пояснення по суті позовних вимог про наступне:

- право власності на пальне виникло у позивача з моменту передання карток- талонів на пальне;

- між сторонами виникли відносини з договорів, що містять елементи різних договорів (змішаний договір), а саме, в частині оплатної передачі нафтопродуктів - договору поставки, що врегульовані гл. 54 ЦК України, в частині зберігання товару на АЗС,- договору зберігання, врегульовані гл. 66 ЦК України;

- відповідно до загальної практики, що склалася на АЗС при відпуску талонів, ідентифікація талонів може здійснюватися з використанням пристроїв , призначених для считування штрих- коду з талону або ж за відсутності таких пристроїв шляхом візуального огляду талону на предмет наявності необхідних захисних елементів (штрих- код, голограма тощо) серійного та порядкових номерів, до обов'язків оператора АЗС не входить перевірка повноважень особи, що його пред'явила або ж визначення законності володіння таким талоном;

- наявність талону додатково свідчить про існування договірних правовідносин між позивачем та відповідачем, що передбачає за вимогою пред'явника за умови пред'явлення дійсного пластикового талону- обов'язок відповідача видати пальне пред'явнику талону, за відсутності такого талону пальне не відпускається;

- зважаючи на змішаний характер відносин, що виникли між сторонами (купівлі- продажу та зберігання), видача пального зі зберігання здійснюється за умови надання дійсного талону на пальне, який чітко ідентифікує пред'явника талону як поклажедавця в межах строків, що сторони визначили в договорах;

- надання дійсного талону є підтвердженням того, що особа, яка його пред'явила, є повноваженим власником цього майна та має право отримати зі зберігання фіксовану кількість пального певного найменування і марки, які зазначено на ньому;

- оператор АЗС не зобов'язаний перевіряти законність володіння таким талоном;

- на сьогодні ТзОВ "Золотий Екватор" не є оператором АЗС, які здійснюють роздрібну торгівлю АЗС, а відносини щодо отоварення талонів врегульовані з відповідними операторами АЗС договорами, в яких передбачено, що пред'явник картки на пальне будь яка особа, якій покупець (відповідач ) передав картки і тим самим уповноважив її на вчинення дій по отриманню товару на АЗС і особа, що звертається на АЗС за отриманням товару з використанням картки на пальне вважається належним пред'явником, окрім випадків, коли бланк- дозволу не має належних знаків захисту;

- своїм листом вих. №132 від 25.07.2012 року відповідач підтвердив право позивача на отримання пального після надання талонів до двох років;

- картки на пальне видавалися позивачу, а крадіжка відбулася з квартири гр. Нагурного В.В, особистого майна та карток на пальне ; не відомо які саме картки на пальне були викрадені ; кримінальна справа порушена за крадіжку майна та карток Нагурного В.В.;

- не доведено викрадення саме карток на пальне, які передавалися позивачу;

- відповідач підтверджує право позивача на отримання пального на АЗС за умови пред'явлення талонів на пальне відповідно до умов укладених договорів.

В частині визнання права власності на пальне просив в позові відмовити, так як право власності на пальне виникло у позивача з моменту отримання товарно- розпорядчих документів на майно (талонів на пальне) відповідно до умов договору та приписів ч.1 ст. 334 ЦК України.

Відповідачем 02.10.2014р. через канцелярію суду поданий аналіз отоварених та не отоварених карток на пальне за період з 29.12.2011р. по 26.06.2012р. по договору -1 та видаткової накладної №7616 від 29.12.2011р. та договору -2 і видаткової накладної №4501 від 22.05.2012р.

В судовому засіданні 16.10.2014р. представник позивача подав клопотання про витребування в ТзОВ "Золотий Екватор" аналіз використаних та не використаних карток на пальне Приватним підприємством "Ярина" санаторій "Конвалія" по договору-2 за період з 29 грудня 2011р. по 10 жовтня 2014р. по накладних №7616 від 29.12.2011 року.. №4002 від 10 травня 2012 р . №4378 від 18 травня 2012 р. №4501 віл 22 травня 2012 р. №5250 від 12 червня 2012р.

Клопотання представника позивача від 16.10.2014р. судом задоволене, розгляд справи відкладено на 06.11.2014р.

03.11.2014р. вх №01-123/203/14 на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог до 206 460,90грн. з доплатою судового збору в сумі 2303грн. Позовні вимоги збільшені на всю суму нафтопродуктів, що не передані по видаткових накладних №7616 від 29.12.11р. №4002 від 10.05.2012р., №4378 від 18.05.2012р., №4501 від 22.05.2012р., №5250 від 12.06.2012р.

04.11.2014р. відповідачем через канцелярію суду , вх.№01-29/10393/14 подано письмові пояснення з долученням аналізу використаних та не використаних карток покупцем по накладних №4002 від 10.05.2012р.; №4378 від 18.05.2014р.; №5250 від 12.06.2012р. за період з 29.12.2011р. по 10.10.2014р.

В поясненні відповідачем додатково зазначено, що серія емітованих відповідачем штрих- карток в тому числі і ті що видавалися позивачу на сьогодні з обігу не виводилися, відповідно не здійснювалась заміна штрих- карток (талонів) попередньої серії на нові зразки.

В зв'язку з не виконанням позивачем вимог ухвали суду від 16.10.2014р. про надання додаткових документів в судовому засіданні 06.11.2014р. була оголошена перерва до 20.11.2014р. для виконання позивачем вимог ухвали суду від 16.10.2014р. та проведення взаємозвірки розрахунків.

В судове засідання 20.11.2014р. позивачем подана заява №2 про збільшення позовних вимог та уточнення розрахунку, відповідно до якого загальна сума позову збільшилась і склала 206 747,40грн.

В цій заяві позивач уже просить зобов'язати не Львівську філію, а юридичну особу "Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор", м. Луцьк, вул. Кременецька, 38 повернути позивачу майно за договором№ К6906 від 23.06.2011р., а саме : 680 літрів дизельного палива та за договором №К 3403/12 від 07.03.2012р. : 12060літрів дизельного палива , 4300літрів бензину А-95, 3160літрів бензину А-92.

До заяви долучено оборотно- сальдову відомість по рахунку 203, копію постанови про порушення кримінальної справи від 27.06.2012р., акти інвентаризації паливно- мастильних матеріалів. Акт взаємозвірки суду не поданий.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду 20.11.2014р., за вх. №01-29/11091/14 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В зв'язку з неподанням сторонами акту взаємозвірки розгляд справи відкладено на 01.12.14р.

01.12.14р. представником позивача наданий акт взаємозвірки розрахунків від 25.11.2014р. за підписом лише представника позивача з виведенням різниці в кількості не виданих паливно- мастильних матеріалів по документах обліку позивача та відповідача.

Розглянувши документи справи , суд встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" в особі Львівської філії ТзОВ "Золотий Екватор" та приватним підприємством "Ярина" санаторій "Конвалія" укладені договори поставки нафтопродуктів №К6906 від 23.06.2011р. та №К3403/12 від 07.03.2012р.

Пунктом 1 договорів постачальник, ТзОВ "Золотий Екватор" зобов'язувався поставити покупцю, приватному підприємству "Ярина" санаторій "Конвалія" нафтопродукти в асортименті, а саме: бензин різних марок та дизельне паливо, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Додатково до основного зобов'язання постачальник зобов'язувався зберігати проданий товар до дати поставки на умовах даного договору.

Аасортимент та кількість товару (об'єм товарної партії) сторони зобов'язались погоджувати у рахунку на оплату та видатковій накладній.

Пунктом 3.1 договору сторони обумовили, що після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару (товарної партії) постачальник видає за видатковою накладною покупцю картки на пальне WOG встановленої форми відповідного номіналу.

Пунктами 3.2 договорів обумовлено, що картка на пальне виготовлена на глянцевому паперовому носії та заламінована плівкою. Містить емблему торгової марки WOG, вказівку на вид (марку) Товару та номінал. На картку нанесено штрих-код, гелографічне зображення та інші ступені захисту. Картка на пальне є товарно-розпорядчим документом на Товар, на підставі якого здійснюється відпуск Товару на АЗС. Картка на пальне не є розрахунковим чи платіжним засобом.

Для отримання Товару (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред'являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, і, на підставі цього, здійснює відпуск товару відповідної марки та кількості. При відпуску Товару, картка на пальне залишається у оператора. що є підтвердженням факту отримання Покупцем Товару відповідного асортименту та кількості.

Відповідно до п. 3.3 договорів товар відпускається Покупцю почастково (товарними партіями) на умовах - FСА завантажено в автомобільний транспорт Покупця з резервуарів автозаправних станцій (АЗС) Постачальника. Перелік АЗС та їх місцезнаходження визначаються в Додатку, що є невід'ємною частиною даних Договорів. Протягом дії даних Договорів Сторони мають право змінювати перелік АЗС, шляхом внесення відповідних змін до Додатку, що є невід'ємною частиною даних Договорів.

Згідно з п.4.2 договорів розрахунки за товар покупець здійснює на умовах 100% попередньої оплати вартості товару. При цьому, моментом зобов'язання покупця по оплаті товару вважається момент поступлення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. В разі ненадходження грошових коштів від покупця , передача карток на пальне та відпуск Товару на АЗС не здійснюється.

п. 6.3 договору від 07.03.2012р. передбачено, що товар (партія товару) передається уповноваженим особам Покупця на АЗС лише на підставі пред'явленої оператору АЗС картки на пальне.

Згідно п. 6.4 договору від 07.03.2012р. картки на пальне, не пред'явлені оператору АЗС протягом 1 року з моменту їх отримання Покупцем, втрачають свою чинність і не є дійсними.

Видатковими накладними № № 7616 від 29 грудня 2011р. 4002 від 10.05.2012р., 4378 від 18.05.2012р., 4501 від 22.05.2012р., 5250 від 12.06.212р. підтверджується отримання позивачем карток на паливно- мастильні матеріали.

Платіжними дорученнями №№ 1976 від 29.12.11р., 2155 від 08.05.2012р., 2190 від 17.05.2012р. , 2199 від 22.05.12р., 2214 від 11.06.2012р. підтверджується 100% попередня оплата покупцем (позивачем) вартості паливно- мастильних матеріалів по договорах №К6906 від 23.06.11р. і К3403/12 від 07.03.2012р. що свідчить про виконання покупцем зобов'язань за договором.

За фактом таємного викрадення чужого майна серед якого і картки на паливно- мастильні матеріали із проникненням в житло громадянина Нагурного В.В. Трускавецьким ГУ МВСУ України у Львівській області порушена кримінальна справа №132-0355 від 26.06.2012р. що підтверджується копією постанови про порушення кримінальної справи.

Листом від 18.07.2012р. №56 позивач повідомив відповідача про порушення СВ Трускавецького ГУ МВСУ України у Львівській області кримінальної справи від 26.06.2012р. по факту викрадення карток на пальне. В цьому ж листі позивач зазначав про надіслання відповідачу факсом листа з проханням блокування викрадених карток на пальне згідно накладних №7616 від 29.грудня 2011р. , №4002 від 10 травня 2012р., №4501 від 22 травня 2012р., №4378 від 18 травня 2012р., №5250 від 12 червня 2012р. Додатково просив провести аналіз використаних та не використаних карток покупцем за період з 29 грудня 2011р. по 26 червня 2012р. про результати аналізу повідомити позивача.

Відповідаючи на звернення позивача відповідач, Львівська філія ТзОВ "Золотий Екватор", в листі- відповіді від 25 липня 2012р. №132 повідомив позивача, що ним поставлено в стоп- лист зазначені позивачем картки на пальне. Додатково зазначив , що на АЗС партнерів немає можливості провести звірку штрих- коду картки на пальне із даними , "стоп листа", оскільки ця послуга доступна тільки на АЗС торгової марки "WOG", в зв'язку з чим відмовив у видачі нових карток.

Одночасно зазначив, що оскільки пошук викрадених карток на пальне проводиться правоохоронними органами і є велика імовірність повернення позивачу втрачених карток, товариство гарантує продовження позивачу терміну для пред'явлення до відпуску карток на пальне на АЗС товариства замість одного календарного року згідно договору до двох календарних років з дати отримання карток на пальне з паралельним виключенням карток на пальне з "стоп- листа" після отримання повідомлення позивача.

В зв'язку із неможливістю отримання нафтопродуктів без наявних на це карток позивач звернувся до відповідача з вимогою, лист- вимога від 20.03.2014р. №20/03, впродовж трьох днів з моменту отримання вимоги видати позивачу нові картки на нафтопродукти у випадку не надання нових карток у 3- денний строк з дня отримання вимоги негайно передати 3160 літрів бензину А-92, 4300 літрів бензину А-95 та 12740 літрів дизпалива, повідомивши про час і місце його отримання.

Дослідивши документи справи , суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Після укладення договорів на поставку нафтопродуктів №К6906 від 23.06.2011р. та №К3403/12 від 07.03.2012р. між приватним підприємством "Ярина" санаторій "Конвалія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" виникли права та обов'язки які регламентуються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими видами зобов'язань: поставка та зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Умовами договорів поставки нафтопродуктів від 23.06.2011р. №К6906 та від 07.03.12р. №К3403/12 ТзОВ "Золотий екватор" зобов'язувався поставити ПП "Ярина санаторій "Конвалія" нафтопродукти в асортименті і кількості , зазначених в договорах та видаткових накладних на підставі карток.

Позивач відповідно до п.4.2 договору здійснив попередню 100% оплату вартості паливно- мастильних матеріалів, що підлягали поставці.

Норма ч.1 ст.662 ЦК України зобов'язує продавця передати покупцеві товар , визначений договором купівлі- продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлене договором або законом.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 3.4. договору -1 та договору-2 сторони визначили "Датою поставки товару є дата передачі покупцю карток на пальне".

Отже з моменту передання постачальником карток на пальне позивачу за видатковими накладними , позивач набув право власності на нафтопродукти в об'ємах, зазначених у видаткових накладних.

Згідно ст.936 ЦК України: за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

З моменту передачі карток на пальне за видатковими накладними між сторонами виникли відносини з договору зберігання придбаних позивачем у відповідача обсягів нафтопродуктів. Правова природа Договору-1 та Договору-2 передбачає конструкцію набуття права власності Позивачем на нафтопродукти з моменту отримання карток на пальне за видатковими накладними, при одночасному переданні нафтопродуктів на зберігання Відповідачам.

Крім того, у відповідності до п.2.1 Договору-2 : додатково до основного зобов'язання постачальник зобов'язався зберігати проданий товар в резервуарах АЗС протягом 1 календарного року. При цьому вартість зберігання входила в ціну Товару. Зазначене також підтверджується п. 3.4, 3.2 Договору-1 та Договору-2 : «Датою відпуску товару є дата отримання оператором АЗС картки. При відпуску Товару (пального), картка на пальне залишається у оператора АЗС, що є підтвердженням факту отримання Покупцем Товару відповідного асортименту та кількості.»

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною1 ст 936 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст 938, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Статтею 953 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу ноклажодавпя повернути річ навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

У відповідності до ст. 949 ЦК України: зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

У відповідності до ст.317, 321 ЦК України: власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Докази повернення на Вимоги Позивача придбаних за спірним договорами нафтопродуктів, які знаходяться на зберіганні у Відповідача відсутні.

Статтею 667 ЦК України передбачено, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення.

Частиною 5 ст.226 ГК України визначає, що у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Крім того, у ЦК України та ГК України не передбачається такої підстави припинення зобов'язання як втрата документа, який підтверджує право на отримання товару, відтак Відповідач не звільняється від обов'язку передати товар (нафтопродукти) за Договором-1 та Договором-2.

Постановою слідчого СВ Трускавецького МВ ГУМВС України у Львівській області від 26.06.2012р. підтверджується факт таємного викрадення не встановленою слідством особою карток на дизпаливо, бензин А-92 та А-95.

Листом Трускавецького МВ ГУМВС України у Львівській області від 18.11.2014р. №7213 повідомлено позивача що досудове слідство по кримінальній справі №132-0355 за фактом крадіжки майна з квартири Нагурного В.В. зокрема карток на пальне на загальну суму 250т. грн. зупинено на підставі п.3 ч.1 ст206 КПК України у зв'язку із невстановленням особи , яка вчиняла цей злочин.

Картки на пальне, які належали ПП "Ярина" санаторій "Конвалія " , згідно видаткових накладних №7616 від 29.12.2011р., №4002 від 10.05.2012р., №4378 від 18.05.2012р., 4501 від 22.05.2012р., №5250 від 12.06.2012р., які були не отоварені на момент викрадення та інше особисте майно Нагурного В.В. , що було викрадено з будинку №2 по вул. Тихій в м. Трускавець Львівської області не знайдено.

На клопотання позивача та вимогу суду відповідачем надані суду результати аналізу використаних та не використаних покупцем , Приватним підприємством "Ярина" санаторій "Конвалія" за період з 29.12.2011р. по 10.10.2014р. по накладних №7616 від 29.12.2013р., 4501 від 22.05.2012р. , 4002 від 10.05.2012р., 4378 від 18.05.2012р., 5250 від 12.06.2012р.

Цим аналізом підтверджується отоварення (відпуск) паливно- мастильних матеріалів по картках, оплачених позивачем уже після дати крадіжки карток та порушення кримінальної справи (01.07.2012р., 01.01.2013р., 01.02.2013р.01.03.2013р. січень 2014р.).

В судовому засіданні представник позивача частково визнав декількаразове використання карток , заправка автомобіля позивача водієм підприємства.

Поданий відповідачем результат аналізу не використаних карток свідчить про більшу кількість отоварених карток за період 29.12.2011р.по 10.10.2014р. Ця різниця складає: бензин А-92 на 370 літрів , бензин А-95 на 340 літрів, дизпаливо на 2530 літрів.

Оскільки відповідач на АЗС партнерів не мав можливості перевірити штрих- коди карток і даними стоп- листа, позивачем належним чином не доведений факт не використання карток самим підприємством після встановлення факту їх викрадення , судом приймаються до уваги результати аналізу , подані відповідачем.

Так до повернення позивачу підлягають: 10210літрів дизельного палива, 3960літрів бензину А-95 та 2790 літрів бензину А-92, всього на суму 174188,30грн.

Керуючись ст.ст. 11, 317, 321, 334, 525, 526, 530, 662, 664, 667, 712, 936, 949, 953 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 174, 226 Господарського кодексу України, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати право власності за приватним підприємством "Ярина" санаторій "Конвалія" (82200, вул. Померецька, 55, м. Трускавець, Львівська обл. код ЄДРПОУ 20776323) на майно за договором №К6906 від 23.06.2011р. та договором №К3403/12 від 07.03.2012р., а саме: бензин А-92- 2790л., А-95 -3960л., ДП- 10210л.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" (43010, вул. Кременецька, 38, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 37425075) повернути приватному підприємству "Ярина" санаторій "Конвалія" (82200, вул. Померецька, 55, м. Трускавець, Львівська обл. код ЄДРПОУ 20776323) майно: бензин А-92 -2790л., А-95 -3960л., ДП- 10210л.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" (43010, вул. Кременецька, 38, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 37425075) на користь Приватного підприємства "Ярина" санаторій "Конвалія" (82200, вул. Померецька, 55, м. Трускавець, Львівська обл. код ЄДРПОУ 20776323) 3483,77грн. в повернення судових витрат.

Повне рішення

складено 05.12.2014р.

Головуючий суддя М. М. Гончар

Суддя В.А. Пахолюк

Суддя А.М. Кравчук