Ухвала суду № 4175229, 04.03.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2009 р.м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Водолажської Н.С.

при секретарі судового засідання - Житєньовій Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дергачівської МДПІ Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року по справі№ 2а-8054/08

за позовом ТОВ «Зигзаг Удачи-Україна»

до           Дергачівської МДПІ Харківської області

про           визнання недійсним та скасування податкового рішення

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ „Зигзаг Удачі - Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати повністю рішення Дергачівської МДПІ в Харківській області від 04.08.2008 року №0003062311/0 за актом перевірки Харківської податкової адміністрації №20406987/2310 від 24.07.2008 (20110386/2310 от 01.08.2008 р.) про застосування штрафних санкцій на суму 1750,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року по справі№ 2а-8054/08 позов задоволено в повному обсязі, визнано незаконним та скасовано повністю рішення Дергачівської МДПІ в Харківській області від 04.08.2008 року №0003062311/0 за актом перевірки Харківської податкової адміністрації №20406987/2310 від 24.07.2008 (20110386/2310 от 01.08.2008 р.) про застосування штрафних санкцій на суму 1750,00 грн.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з рішенням суду мотивує тим, що факти порушень, встановлені в ході проведення перевірки позивача. Рішення про застосування штрафних санкцій винесено у відповідності до вимог діючого законодавства.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що фахівцями Харківської податкової адміністрації було проведено перевірку філіалу позивача та складено акт перевірки №20406987/2310 від 24.07.2008 (20110386/2310 от 01.08.2008 р.) щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами господарської діяльності. При перевірці було встановлено порушення п. 1, 2 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", згідно якої суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003062311/0, яким позивачу нараховані штрафні санкції відповідно до п.п. 1, 2 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у сумі 1750,00 грн., тобто в п'ятикратному розмірі вартості наданих послуг без застосування РРО.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інтонації виходив з наступного. З матеріалів справи вбачається, що позивач в своїй діяльності використовує гральний автомат ТУ У 36.5-2456217992-001:2007. Вказаний автомат обладнаний купюроприймачем, модулем прийому монет, модулем видачі монет, відповідно до наданої копії технічного паспорту, приводиться до гри без відповідних дій позивача, шляхом отримання коштів за гру через купюроприймач або модуль прийому монет. Виходячи зі специфіки грального автомату „ТУ У 36.5-2456217992-001:2007", який використовується позивачем, автомати використовуються гравцем самостійно, при цьому він не отримує жетон чи інший засіб від суб'єкта підприємницької діяльності, а безпосередньо вкидає до автомату монети у національній валюті України, при чому гра (надання послуги) не контролюється суб'єктом господарювання, особа діє самостійно і не обов'язково, вкинувши монети до автомату, в подальшому отримує послугу.

Таким чином, надання права на гру відбувається без участі працівника позивача, гральний автомат виступає як суб'єкт надання цього права, але не може самостійно заповнювати розрахункові книжки, а оператор (обслуговуючий персонал) не може впливати на процес надання послуги й виключений з нього. Отже, в цьому випадку має місце автономна система електронної комерції, у якій згідно п. 13 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг»розрахункові книжки не застосовуються. Згідно з п. 5 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" № 121 від 7 лютого 2001 р. (надалі Постанова №121) у п. 6 Додатку до нього встановлені конкретні строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 р. При цьому, п. 2 Постанови № 121 передбачено, що Міністерство економіки повинно забезпечити до 1 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

До теперішнього часу вищевказані вимоги до автоматів з продажу товарів (послуг) не розроблені, а організація розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, не здійснена, що унеможливлює законне використання позивачем реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції - гральних автоматів „ТУ У 36.5-2456217992-001:2007" .

Крім того, абзацом 2 п. 1 Постанови № 121 передбачено, що до настання зазначених строків суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій (КОРО). Разом з тим, «Порядком реєстрації й ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», затвердженим наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 р., не встановлений порядок реєстрації розрахункових операцій гральних автоматів, які приймають у оплату за участь у грі - платіжні засоби у валюті України - монети, що також унеможливлює законне використання розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій.

Згідно ст. 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг" порядок ведення розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій встановлюється ДПА України. Даний порядок застосування РК і КОРО у випадку використання гральних автоматів, що самостійно приймають ставки й виплачують виграш у валюті України в цей час відсутній, а позивач, як господарюючий суб'єкт, не має права й не може для себе встановлювати порядок ведення зазначених книг самостійно. Отже, через відсутність законодавчого врегулювання ведення книг обліку розрахункових операцій та використання реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції, у позивача відсутній обов'язок щодо їх використання при застосуванні вищевказаних гральних автоматів в своїй господарській діяльності.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Дергачівської МДПІ в Харківській області від 04.08.2008 року №0003062311/0 про застосування штрафних санкцій на суму 1750,00 грн. є таким, що не ґрунтується на нормах закону та прийняте без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому воно підлягає скасуванню.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з тим, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів та належних обґрунтувань правомірності оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року по справі№ 2а-8054/08 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дергачівської МДПІ в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року по справі№ 2а-8054/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Мінаєва О.М. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 10.03.2009 р.