Рішення № 41748874, 01.12.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.2014 Справа № 920/1803/14

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Середино-Будському районі, м. Середина-Буда, Сумська область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Шосткинського відділення № 3054 Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Шостка, Сумська область

про визнання договору дійсним та визнання права власності,

суддя Лиховид Б.І.

представники сторін:

від позивача: Макаренко Н.М., довіреність № 3622 08-18 від 17.12.2013р.

від відповідача: Міхнова О.В., довіреність від 16.06.2014р.

у судовому засіданні брала участь секретар судового засідання М.О. Ейсмонт

у судовому засіданні від 13.11.2014р. оголошувалась перерва до 01.12.2014р.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд визнати укладений між сторонами договір оренди майна з правом викупу від 29.11.2004р. № 33 не посвідчений нотаріально, дійсним; визнати право власності управління Пенсійного фонду України в Середино-Будському районі Сумської області на нежитлове приміщення - бокс гаражу № 2, яке розташоване за адресою: Сумська область, м. Середина-Буда, вул. Комуністична, 26.

Згідно заперечень № 18-06/2921/2280 від 11.11.2014р. на позовну заяву, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову або визначити АТ «Ощадбанк» неналежним відповідачем, посилаючись на те, що відсутній предмет спору, оскільки рішенням Середина-Будської міської ради від 31.01.2005р. за № 10\3 вже було визнано право власності за позивачем на спірний гараж - нежитлове приміщення (бокс гаражу № 2 площею 21,9 кв. м.), розташованого за адресою: Сумська область, м. Середина-Буда, вул. Комуністична, 26, але своє право власності позивач не зареєстрував в установленому законом порядку. Щодо вимоги про визнання догову дійсним, відповідач вважає, що позивач пропустив строки позовної давності (3 роки) на звернення до суду, оскільки договір оренди з правом викупу було укладено 29.11.2004р.

Представник позивача у даному судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у дане судове засідання подав заяву від 01.12.2014р., в якій просить суд долучити до матеріалів справи копію положення про філію Сумського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України». Дане положення оглянуто судом та долучається до матеріалів справи.

Крім того, представником відповідача було подане до суду клопотання № 18-06/3140 від 01.12.2014р., в якому відповідач зазначає, що не є належним відповідачем по справі, а тому просить суд замінити первісного відповідача належним відповідачем - Середино - Будську міську раду. Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання, оскільки спірний договір оренди майна з правом викупу № 33 від 29.11.2004р., відповідно до умов якого передавалось майно, було укладено позивачем саме з первісним відповідачем.

Також представником відповідача була подана суду заява № 18-06/3077/2353 від 25.11.2014р., в якій відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання договору дійсним у зв`язку зі спливом строку позовної давності звернення позивача до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази по справі в їх сукупності, суд встановив:

29.11.2004 року між Управлінням Пенсійного фонду України в Середино-Будському районі (позивач, орендар) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Шосткинським відділенням № 3054 Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (відповідач, орендодавець) був укладений договір оренди майна з правом викупу за № 33, згідно п. п. 1.1 та 1.2 якого відповідач передає, а позивач бере в тимчасове володіння та користування нежитлове приміщення - бокс гаражу № 2 з оглядовою ямою, площею 21,9 кв. м., яке розташоване за адресою: Сумська область, м. Середина-Буда, вул. Комуністична, 26, вартістю 4 209 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ.

Вказане в п. 1.1 договору нерухоме майно передавалось позивачу в оренду з метою розміщення його автомобільного транспорту (п. 2 договору).

Пунктами 3.1 та 3.2 договору сторони узгодили, що зазначене в п. 1.1 майно повинно бути передано відповідачем та прийняте позивачем протягом двох днів з моменту підписання договору за актом приймання - передачі.

Позивач зобов`язався здійснити оплату в рахунок викупу приміщення протягом двох місяців з моменту укладення договору рівними частинами на загальну суму 4 209 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ на рахунок 3739490004 у філії - Шосткинське відділення № 3054 ВАТ «Ощадбанк».

Розділом 8 договору сторони встановили, що майно, що орендується, переходить у власність позивача, якщо він вніс відповідачу всю вартість орендованого майна відповідно до п. 1.2 цього договору. Порядок передачі та оформлення права власності на майно, що орендується здійснюється сторонами за актом протягом трьох днів з моменту здійснення повного розрахунку відповідно до п. 8.1.

Договір № 33 від 29.11.2004 року підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628 та 639 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем було виконано передбачені вищевказаним договором зобов`язання щодо здійснення оплати за майно шляхом сплати вартості орендованого майна в сумі 4 209 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 14.12.2004р. та від 28.12.2004р. (а. с. 15).

Після проведення позивачем оплати, спірне майно було передано йому відповідачем за Актом приймання - передачі від 29.12.2004р., який підписаний повноважними представниками та скріплені печатками сторін (а. с. 16).

Таким чином, сторонами були виконані договірні зобов`язання на виконання укладеного договору оренди майна з правом викупу від 29.11.2004р. за № 33, але, при цьому, як зазначає позивач, даний договір не був нотаріально посвідчений, у зв`язку з чим позивач просить суд визнати його дійсним.

Суд зазначає, що чинним законодавством України на момент укладення між сторонами договору оренди майна з правом викупу від 29.11.2004р. за № 33, не було передбачено його нотаріальне посвідчення, а тому даний договір є укладеним з дотриманням всіх норм законодавства щодо такого роду договорів, повністю виконаний та не оспорюється сторонами, тобто є дійсним, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про фактичну відсутність між сторонами спору з даного приводу та, на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України, припиняє провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання укладеного між сторонами договору оренди майна з правом викупу від 29.11.2004р. за № 33 дійсним. У зв`язку з викладеним, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки укладений між сторонами договір оренди майна з правом викупу від 29.11.2004р. за № 33 є дійсним і спір з даного приводу відсутній.

Як встановлено матеріалами справи, рішенням Середино-Будської міської ради № 10/3 від 31.01.2005р. (а. с. 14) за позивачем визнано право власності на нежитлове приміщення - бокс гаражу № 2, площею 21,9 м. кв., розташованого за адресою: Сумська область, м. С-Буда, вул. Комуністична, 26, а КП «Глухівське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати та видати свідоцтво на вказане нежитлове приміщення.

Рішенням Середино-Будської міської ради № 28/1 від 14.03.2006р. (а. с. 13) позивачу було вирішено оформити право власності на спірне нежитлове приміщення, а Комунальному підприємству «Глухівське бюро технічної інвентаризації» підготувати для видачі свідоцтво на право власності позивачу на вказане приміщення.

При цьому, рішенням КП «Глухівське бюро технічної інвентаризації» від 24.02.2012р. № 6/174 (а. .с 12) позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на спірне приміщення та видачі відповідного свідоцтва з підстави, що заявлене право вже зареєстровано за ВАТ «Державний ощадний банк України» згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Середино-Будської міської ради від 21.12.2010р.

Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що ним право власності позивача на спірне приміщення не оспорюється, оскільки дане право визнано за позивачем ще у 2005 році.

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 328 зазначеного Кодексу встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю.

У відповідності до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В статті 316 цього Кодексу зазначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Відповідний спосіб захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання також міститься у статті 20 Господарського кодексу України.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правопідтверджувальні документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, так як рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Суд вважає, що позивачем подано достатньо доказів на підтвердження приналежності йому придбаного за договором оренди майна з правом викупу від 29.11.2004р. за № 33 майна, у зв`язку з чим позовні вимоги визнаються правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладається на позивача, але у зв`язку зі звільненням його від сплати судового збору у відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в доход державного бюджету не стягується.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати право власності Управління Пенсійного фонду України в Середино-Будському районі Сумської області (41000, Сумська область, м. Середина-Буда, вул. Комуністична, 14, код 21129293) на нежитлове приміщення - бокс гаражу № 2, яке розташоване за адресою: Сумська область, м. Середина-Буда, вул. Комуністична, 26.

3. Провадження по справі в частині визнання укладеного між сторонами договору оренди майна з правом викупу від 29.11.2004р. за № 33 - припинити.

Повне рішення складене 04.12.2014р.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД