Рішення № 41748533, 01.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23297/14 01.12.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА"

до Державного підприемства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "УКРЛІСКОНСАЛТИНГ"

про стягнення 1 227 502,32 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача Напіральська А. О (директор)

Ніколаєнко К.В. (дов. від 22.10.2014)

Вірьовкін О.І. (дов. від 10.11.2014)

Від відповідача Світлак С.О. (дов. від 10.11.2014)

Яцюк Н.В. (дов. № 13 від 01.09.2014)

В судовому засіданні 01.12.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА" звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державного підприемства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "УКРЛІСКОНСАЛТИНГ" про стягнення 1 227 502,32 грн. .

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.10.2014 порушено провадження у справі № 910/23297/14 та призначено до розгляду на 12.11.2014.

В судове засідання 12.11.2014 з'явилися представники сторін та надали пояснення по справі, подали додаткові докази по справі.

В судове засідання, призначене на 12.11.2014, з'явився представник позивача та підтримав заяву про збільшення позовних вимог.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивач перерахував розмір штрафних санкцій на дату подання позовної заяви а отже позовні вимоги підлягають збільшенню на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Суд приймає вказану заяву та подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням вказаної заяви.

В судовому засіданні оголошено перерву до 01.12.2014.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 01.12.2014 з'явилися, дали пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2012 між ДП "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг"(далі відповідач, покупець) та ТОВ "Латчбахер Україна"(далі позивач, постачальник) був укладений договір № 1709/12-2 (далі Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору , Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця обладнання для галузевої інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний облік деревини. Winforstpro-Україна», в кількості, в асортименті та за ціною, що визначається у Специфікації, яка є додатком № 1 до Договору та невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити за нього грошову суму в порядку та в розмірах визначених даним Договором.

За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Товар був поставлений Відповідачу на суму 1 984 647, 55 грн., що підтверджується видатковими накладними від 13.11.2012, 14.01.2013, 01.06.2013.

Відповідач не виконав належним чином умови Договору, не в повному обсязі оплатив вартість поставленої продукції, в наслідок чого у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 800 605,57 грн.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідач , позовні вимоги не визнає, пояснюючи це тим, що по бухгалтерському обліку обліку Відповідача наявна та не усунута невідповідність асортименту Товару погодженого та зазначеного Сторонами у Специфікації, який Постачальник зобов'язувався поставити відповідно до умов Договору.

Суд не приймає такі доводи Відповідача до увагу, з огляду на те, що Відповідачем був прийнятий товар,Сторонами були підписані видаткові накладні без жодних зауважень, а отже Відповідач не мав претензій до Позивача, щодо кількості та асортименту товару.

Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо оплати поставленого товару відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 1 184 041, 98 грн.

З урахуванням наведених положень укладеного сторонами Договору, виходячи з факту отримання товару покупцем, строк виконання зобов'язання щодо оплати поставленого і отриманого товару станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2 682,94 грн. та інфляційні збитки в сумі 121 913, 10 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, 3% річних становлять 2 682,94 грн., інфляційні збитки - 121 913, 10 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "УКРЛІСКОНСАЛТИНГ" (04176, м. Київ, Подільський р-н, вул. Електриків, буд. 29, код ЄДРПОУ 00994207) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА" (04074, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Новозабарська, буд. 2/6, код ЄДРПОУ 34044632) основний борг в розмірі 1 184 041 (один мільйон сто вісімдесят чотири тисячі сорок одна) грн. 98 коп., 3% річних в сумі 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 94 коп., інфляційні збитки в сумі 121 913 (сто двадцять одна тисяча дев'ятсот тринадцять) грн. 10 коп. та судовий збір у розмірі 28 611 (двадцять вісім тисяч шістсот одинадцять) грн. 02 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення розіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 05.12.2014.

Суддя М.О. Лиськов