Ухвала суду № 41746405, 27.11.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 2/463/83/2013 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин Я.М.

Провадження № 22-ц/783/5331/14 Доповідач в 2-й інстанції: Тропак О. В.

Категорія: 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року колегія Суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Тропак О.В.,

суддів: Савуляка Р.В., Федоришина А.В.,

за участю секретаря Іванової О.О.,

з участю: представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_6 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третіх осіб: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради « Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради про припинення права власності, визнання права власності, виділення в натурі приміщення, сплату компенсації,-

в с т а н о в и л а :

В червні 2011 року ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, третіх осіб: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради, у якому з врахуванням уточнень, прийнятих судом, просила припинити право власності відповідача на 2/100 частини приміщення горища, що знаходиться в мезоніні будинку АДРЕСА_1, і стіна якого межує з кімнатою у належній їй квартирі, позначеною літерою 2-6 площею 25,3 кв.м., визнати за нею право власності на зазначені 2/100 частини приміщення горища, виділити їй у власність в натурі частину горища у вказаному будинку у виді приміщення, яке знаходиться в мезоніні будинку і стіна якого межує з кімнатою, позначеною на технічному паспорті від 26 липня 2001 року цифрами 2-6 площею 25,3 кв.м.; виплатити ОСОБА_3 компенсацію за належні йому 2/100 ідеальних частини приміщення горища в сумі 2 903грн , що внесені на депозитний рахунок Територіального управління ДСА в Львівській області. Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що їм - ОСОБА_6 та ОСОБА_3 належить на праві спільної часткової власності житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1. Їй належить 39/100 частин вказаного будинку, ОСОБА_3 - 61/100 його частина. Між сторонами проведено реальний поділ будинку. Їй належать приміщення другого поверху, сходова клітка та частина підвалу. У будинку наявне горище, що складається із двох частин, які між собою не поєднані. Площа горища над першим поверхом становить 51 кв.м. Ця частина горища межує з приміщеннями другого поверху будинку, що належать їй (позивачеві). Вказану частину горища просить виділити їй у натурі. Також існує інша частина горища площею 73,2 кв.м, розташована над другим поверхом будинку. Враховуючи, що частина горища, яке вона просила виділити їй у власність, становить 41/100 частину від усього горища, тобто перевищує частку позивача в ньому на 2/100 частини; просила припинити право власності відповідача на 2/100 частин горища та визнати право власності на них за нею (позивачем).

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24 січня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 про припинення права власності ОСОБА_3 на 2/100 частини приміщення горища, що знаходиться в мезоніні будинку АДРЕСА_1 і стіна якого межує з кімнатою, позначеною літерою 2-6 площею 25,3 кв.м.; визнання за ОСОБА_6 права власності на вказані 2/100 частини приміщення горища, виділення в особисту власність ОСОБА_6 в натурі частки горища у вказаному будинку у вигляді приміщення, яке знаходиться в мезоніні будинку і стіна якого межує з кімнатою, позначеною на технічному паспорті від 26 липня 2001 року цифрами 2-6 площею 25,3 кв.м., виплату ОСОБА_3 компенсації за належні йому 2/100 ідеальні частки приміщення горища в сумі 2 903 грн., що внесені ОСОБА_6 на депозитний рахунок Територіального управління ДСА в Львівській області.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 січня 2013 року в апеляційному порядку оскаржила позивач ОСОБА_6. Посилаючись на його незаконність, необґрунтованість та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказує, що спірною частиною горища, яка є технічно відокремленою, має можливість користуватися тільки вона, оскільки вхід на цю частину здійснюється з належної їй сходової клітки. Зазначає, що суд безпідставно посилався на відсутність горища в будинку, що спростовується матеріалами справи, неправильно посилався на ст. 367 ЦК України, якою не регулюються спірні правовідносини, а також не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду про відсутність доказів про зняття будинку з балансу.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 28 листопада 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 січня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.Вирішено: Припинити право власності ОСОБА_3 на 2/100 частини приміщення горища , що знаходиться в мезоніні будинку АДРЕСА_1 та межує з кімнатою , позначеного літерою 2-6 площею 25.3 кв.м. Визнати за ОСОБА_6 право власності та виділити їй в натурі частину будинку АДРЕСА_1 у виді горища, що межує з гналежною їй кімнатою, позначною літерою 2-6 площею 25,3 кв.м. Виплатити ОСОБА_3. депозитні кошти з розрахункового рахунку Територіального управління державної судової адміністрації України у Львівській області (МФО 825014, р/р 37313005000789, ЄДРПОУ 26306742, Банк ГУДКСУ у Львівській області), внесені ОСОБА_6 , в сумі 2903 ( дві тисячі дев»ятсот три ) грн..

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 червня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Апеляційного суду Львівської області від 28 листопада 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 належить право власності на 39/100 частин житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_1. Інша 61/100 частина належить на праві власності ОСОБА_3 Між сторонами спору узгоджено порядок користування будинком, що зазначений у розпорядженні Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 07.09.2001 року, зокрема у користуванні ОСОБА_6 перебуває частина підвалу, другий поверх будинку та сходова клітка на першому поверсі , площею 8,7 кв.м. У користуванні ОСОБА_3 перебуває частина підвалу та перший поверх будинку. Із правовстановлюючих документів не вбачається, що вказаний будинок містить горище, його площу та розміри. Доказів оформлення будь-яких прав на таке горище сторони спору не подали. В матеріалах справи немає жодного доказу, який би підтвердив існування горища в будинку на момент приватизації квартир у ньому, зняття будинку з балансу чи набуття сторонами спору права власності на квартиру та частки у цьому будинку. Водночас суд першої інстанції враховує фактичне існування горища, яке підтверджено висновком судової експертизи. Із матеріалів справи , зокрема планів будинку та висновку судової будівельно-технічної експертизи № 015/12 вбачається, що на першому поверсі будинку знаходяться приміщення , які займає відповідач, окрім сходової клітки позначеної цифрою « 2-4», якою користується позивач та через яку останній має доступ до приміщень другого поверху. Вказані приміщення, а саме приміщення позначені цифрами від « 2-1 до « 2-6» розташовані над частиною приміщень першого поверху. Над іншою частиною першого поверху знаходиться горище, площею 51,0 кв.м. Вхід на дане горище обладнано із сходової клітки , яку займає позивач. Окрім того над приміщеннями другого поверху знаходиться інша частина горища, вхід на дане горище здійснюється через горище над першим поверхом будинку по даху, сходами на даху через другий люк горища. Також в перекритті другого поверху існує люк виходу на дане горище ймовірно із сходової клітки, позначеної цифрою « 2-4». При цьому у висновку експертизи зазначено, що експертом частина горища, що розташована над другим поверхом будинку не досліджувалася, оскільки таке дослідження є небезпечним для життя експерта. Площа такого горища вказана орієнтовно -73,2 кв.м. Висновок про можливість виділення в натурі позивачу горища, розташованого над першим поверхом будинку, площею 51, кв.м, ґрунтується лише на тому, що вхід на дане горище здійснюється із приміщень, якими користується позивач. Висновок судової будівельно-технічної експертизи не містить переліку переобладнань та перепланувань будинку, не вказано чи технічно можливим є такі переобладнання, а також не містить відповідного дозволу виконавчого комітету місцевої ради та дозволів інших органів на закриття люків та виходів, а також на влаштування входу в горище над другим поверхом із приміщень першого поверху будинку. Виділення позивачці горища площею 51, кв.м. позбавить відповідача можливості користуватися частиною горища площею 73,2 кв. м., , що призведе до порушення прав останнього. У силу положень ст.ст. 21, 24,41 Конституції України, ст.ст. 319, 358 ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з законністю і обґрунтованістю оскарженого рішення, а доводи апеляційної скарги розглядає , як такі , що не дають підстав для скасування оскарженого рішення.

Так, у відповідності до вікіпедії: горище - простір між поверхнею покриття (дах), зовнішніми стінами та перекриттям верхнього поверху;мезонін - в архітектурі мезонін являє собою надбудову над середньою частиною житлового (зазвичай невеликого) будинку у вигляді неповного поверху, звичайно влаштовувався над середньою частиною будівлі .

Відповідно до ст.186 ЦК України річ , призначена для обслуговування іншої (головної речі) і пов»язана з нею спільним призначенням є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знищення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Згідно матеріалів справи, горище площею 51 кв.м., яке позивач просила виділити їй в натурі і визнати на нього право власності за нею , у технічному плані фактично є горищем для приміщень першого поверху, які перебувають у користуванні відповідача, тобто є допоміжним приміщенням для приміщень першого поверху.

Горище орієнтовною площею 73,2 кв.м. стосовно, якого позивач не просила виділу в натурі їй чи відповідачу, як і не просила визнавати за будь- ким (позивачем чи відповідачем) права власності на нього , у технічному плані фактично є горищем для приміщень другого поверху, які перебувають у користуванні позивача.

Таким чином, за умов задоволення позову, відповідача було б позбавлено можливості користуватися приміщенням горища над першим поверхом, яке є допоміжним приміщенням для квартири відповідача, і при цьому відповідач не набув би будь-яких прав, чи реальних можливостей отримання у власність чи в користування приміщення горища орієнтовною площею 73,2 кв.м., розташованого над приміщеннями другого поверху, які знаходяться у користуванні позивача ,та й у цьому у відповідача не було потреби, оскільки вищезазначене горище є допоміжним для приміщень другого поверху, які знаходяться у користуванні позивача.

Крім цього, у випадку задоволення позову , відповідача ще й було б позбавлено права власності на 2/100 частин горищ: площею 51 кв.м та орієнтовною площею 73,2 кв.м.

У справі немає будь-яких фактичних даних, які б давали підстави для висновку, що з технічної точки зору, горище , стіна (зазначимо: внутрішня, а не зовнішня стіна будинку) якого межує з кімнатою позначеною на технічному паспорті від 26.07.2001 року цифрами 2-6 пл. 25,3 кв.м., «знаходиться в мезоніні будинку», як це вказано у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 015/12 від 14 травня 2012 року. Тому, колегія суддів вважає, що вищеназваний висновок експертизи в частині зазначення, що приміщення горища знаходиться в мезоніні будинку, не відповідає дійсності.

Доводи апелянта, щодо не відповідності фактичним обставинам справи висновку суду про відсутність доказів про зняття будинку з балансу є помилковими, зважаючи на те, що такого висновку судом першої інстанції не зроблено, а в оскарженому рішенні суд першої інстанції лише послався на відсутність у матеріалах справи жодного доказу, який би підтвердив існування горища в будинку на момент… зняття будинку з балансу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та вірно визначено, які правовідносини випливають із встановлених обставин, правильно застосовано норми матеріального права та обгрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене рішення ухвалено з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги законності і обґрунтованості оскарженого рішення не спростовують, тому апеляційну скаргу належить відхилити, оскаржене рішення - залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Тропак О.В.

Савуляк Р.В.

Федоришин А.В.