Постанова № 41741485, 04.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2014 року 09 год. 00 хв. № 826/14606/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Франкур»

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про

визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Франкур» (далі – позивач, ТОВ «Франкур») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі – відповідач, ДПІ) з наступними позовними вимогами: 1) визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по складанню Акта від 31.07.2014р. № 1760/26-59-22-05/38779855 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Франкур» код 38779855 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р.; 2) визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо внесення змін до комп’ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», бази даних «Система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» на підставі зазначеного акта перевірки; 3) зобов’язати ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві поновити в комп’ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість ТОВ «Франкур» з 01.01.2014р. по 28.02.2014р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Франкур» було надано пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язкий письмовий запит ДПІ, у зв’язку з чим у відповідача не було підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Франкур» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р., а відтак складання відповідачем за результатами такої перевірки акта від 31.07.2014р. № 1760/26-59-22-05/38779855 здійснено не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Також позивач зазначає про те, що висновки вказаного акта зроблені всупереч нормам Податкового кодексу України, а тому такі висновки внесені до АІС «Податковий блок» є протиправними та, як наслідок, дії ДПІ щодо внесення змін до названої бази даних є протиправними та, відповідно, ДПІ слід поновити показаники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Франкур» за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р.

Представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог та надав до суду письмові заперечення від 10.11.2014р. б/н і додаткові документи. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що дії ДПІ по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Франкур» код 38779855 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р. і оформленню спірного Акта від 31.07.2014р. № 1760/26-59-22-05/38779855 цілком відповідають чинним нормам законодавства. Зокрема, відповідач вказує на безпідставність позовних вимог підприємства щодо протиправності дій працівників податкової інспекції щодо внесення відповідної інформації до бази даних АІС «Податковий блок», оскільки такі дії взагалі не створюють для позивача жодних правових обов’язків, а зобов’язання ДПІ поновити в комп’ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість ТОВ «Франкур» за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р. не вплинуть на поновлення прав позивача.

В судових засіданнях, призначених у даній справі, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в призначених судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

18 листопада 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши думки представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними дій ДПІ по складанню Акта від 31.07.2014р. № 1760/26-59-22-05/38779855 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Франкур» код 38779855 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 2, ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України судовому захисту в порядку адміністративного судочинства підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Підставою для звернення особи за захистом до суду з позовом є її суб’єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов’язковою умовою здійснення такого захисту судом є об’єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб’єктивних прав та обов’язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов’язку.

А тому дії суб’єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, які вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб’єктивних прав та обов’язків особи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013 у справі № К/9991/8341/11.

Однак дії контролюючого органу зі складання акта перевірки не відповідають наведеним критеріям, позаяк такі дії є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов’язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства. Тому саме по собі складання акту перевірки не створює для суб’єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Слід також зазначити, що оспорювані за цим позовом процедурні дії податкового органу зі складання акта перевірки не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб’єкта; в подальшому з урахуванням вчинених дій податковим органом може бути прийнято рішення стосовно прав та обов’язків позивача.

За таких умов, у суду відсутні належні правові підстави для визнання протиправними дій ДПІ по складанню Акта від 31.07.2014р. № 1760/26-59-22-05/38779855 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Франкур» код 38779855 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р.

Щодо позовних вимог ТОВ «Франкур» про визнання протиправними дій ДПІ щодо внесення змін до комп’ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», бази даних «Система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» на підставі зазначеного акта перевірки та зобов’язання ДПІ поновити в комп’ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість ТОВ «Франкур» з 01.01.2014р. по 28.02.2014р., суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та всупереч вимогам ч. 2 ст. 72 КАС України не спростовано відповідачем, ДПІ за наслідками перевірки здійснено відповідне коригування, зокрема, в електронній базі даних АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту».

Статтею 74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Підпунктом 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При розгляді спорів, пов’язаних із оскарженням формування облікових даних щодо платника податків суд повинен виходити з того, що обробка відповідних даних є формальним рівнем податкового контролю. На цьому етапі органи доходів і зборів не повинні робити висновків про достовірність даних податкового обліку, задекларованих платником податків.

Дані інформаційних баз органів доходів і зборів можуть безпосередньо впливати на обсяг прав та обов’язків платників податків. Так, відповідно до пп. 200.19.4 п. 200.19 ст. 200 ПК України право на автоматичне відшкодування ПДВ з бюджету має той платник податку, у якого, зокрема, загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов’язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

При цьому органи доходів і зборів використовують інформаційні бази даних для визначення відповідної суми розбіжностей. Виходячи з викладеного, для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ платник податку може вимагати від контролюючого органу достовірності даних інформаційних баз. Тому до інформаційних баз даних органів доходів і зборів мають включатися або дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені) або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку.

Дані інформаційних баз, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідачем за висновком суду безпідставно проведено коригування в електронній базі даних АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту», оскільки за наслідками вищевказаної перевірки не приймались податкові повідомлення-рішення, відповідно, податкові зобов’язання не узгоджувались. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Вищого адміністративного суду України від 04.11.2014р. у справі № К/800/12147/14.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В силу норми пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України, яка кореспондується з наведеними вище положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність постановлення рішення щодо часткового задоволення позову.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо внесення змін до комп’ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», бази даних «Система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» на підставі акта перевірки від 31.07.2014р. № 1760/26-59-22-05/38779855; зобов’язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві поновити в комп’ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість ТОВ «Франкур» за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р., відмовивши в решті позовних вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Франкур» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо внесення змін до комп’ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», бази даних «Система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» на підставі акта перевірки від 31.07.2014р. № 1760/26-59-22-05/38779855.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві поновити в комп’ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість ТОВ «Франкур» за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р.

4. У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова