Постанова № 41741400, 25.10.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2011 р. № 2а-4258/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого суддіКостецького Н.В.

за участю секретаря судового засіданняГолоднікова О.В.

представника позивачаОСОБА_1

представника відповідачаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галком-Фін»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галком-Фін»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення рішення №0000962302/0/11982 від 04.04.2011р. та №0000952301/0/11984 від 04.04.2011р. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та необґрунтованими та прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, вказаними у письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Галком-Фін» зареєстроване 12.10.1995р. виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №761702.

Позивач взятий на облік платника податків у ДПІ у Залізничному районі м. Львова 31.10.1995р. за №23882304, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 11.04.2006р. №10408/7/29-0.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Галком-Фін»з питань проведених взаємовідносин з ТзОВ «Трейд Опт Торг ЛТД»за період з 01.11.2008р. по 31.01.2009р., за результатами якої складено акт №668/23-2/23882304 від 23.03.2011р.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000962302/0/11982 від 04.04.2011р. яким позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 325675 грн., з яких 260540 грн. основний платіж, 65135 грн. штрафні санкції, та податкове повідомлення-рішення №0000952301/0/11984 від 04.04.2011р. яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 407094 грн., з яких 325675грн. основний платіж, та 81419 грн. штрафні санкції.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ТзОВ «Галком-Фін»порушило п. 1.8 ст.1 п.п. 7.2.1 п. 7.2 п.п. 7.4.1, п.п. .7.4.5 п.7.4 ст. 7 ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 260540,03 грн., а також п. 5.1 п. п. 5.2.1 п.5.2 ОСОБА_3 України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 325675,03 грн. Підставою для такого висновку відповідача є те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що підприємством відображено у бухгалтерському обліку господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ТзОВ «Трейд Опт Торг ЛТД», які фактично не відбувались, а, отже, на думку відповідача, є нікчемними. При цьому, про неможливість проведення господарських операцій між вказаними субєктами свідчить відсутність у ТзОВ «Трейд Опт Торг ЛТД»виробничих потужностей, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, штатних працівників у достатній кількості та фахівців, які приймали б участь у здійсненні господарських операцій. Крім того, в ході досудового слідства кримінальної справи №05-13810, порушеної за фактом фіктивного підприємництва СВ Оболонського РУ ГУМВС України у м. Києві, встановлено відсутність директора ТзОВ «Трейд Опт Торг ЛТД»ОСОБА_4 та самого підприємства за фактичною та юридичною адресами. Також, згідно висновку експерта №813 від 08.10.2009р., підписи від імені ОСОБА_4 у звітних документах виконані іншою особою.

Крім того, як вказує відповідач, аналізуючи факти, які були виявлені в ході перевірки встановлено, що ТзОВ «Галком-Фін»відобразило в бухгалтерському обліку господарські операції щодо придбання товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ «Трейд Опт Торг ЛТД», які фактично не відбувались, а, отже, є нікчемними, у звязку з тим, що первинні документи, отримані від вказаного підприємства та видані покупцю є недостовірними, а, відтак, відповідач вказує на відсутність фактичного отримання товарів від ТзОВ «Трейд Опт Торг ЛТД»в сумі 1563240,18 грн., в тому числі ПДВ на суму 260540,03 грн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч.1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські відносини між ТзОВ «Галком-Фін»(покупець) та «Трейд Опт Торг ЛТД»( продавець) підтверджені Договором купівлі-продажу товару № 29/10-2ДТ від 29.10.2008р. (а.с. 32 том 1). Згідно цього договору, продавець зобовязується передати у власність покупця товар, марка, кількість та ціна вказується в супроводжувальних документах на даний товар, а саме накладних, податкових накладних продавця та довіреностях покупця. Перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається з моменту підписання покупцем накладних на прийнятий товар. Факт виконання сторонами договірних зобовязань підтверджується наявними в матеріалах справи

податковими накладними (а.с.18 -73 том 2), виписками/особовими рахунками з банку (а.с.77-98 том 2), отриманими податковими накладними (а.с. 107, 111 -112, 117-119 том 2).

Відповідно до п.5.1 ст.5 ОСОБА_3 України «про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж ОСОБА_3, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.5.2.1 ст.5 вищезгаданого ОСОБА_3).

Як передбачено п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 вказаного ОСОБА_3 не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В матеріалах справи наявний Договір купівлі-продажу №04/01-2Д від 04.01.2007р. (а.с. 74 том 2), укладений між ТзОВ «Галком-Фін»(продавець) та ТзОВ «ТТТ»(покупець), Договір №04/01-1Д від 04.01.2007р. ( а.с. 75 том 2) укладений між ТзОВ «Галком-Фін» (продавець) та УДСО при УМВСУ у Львівській області (покупець). Факт виконання зобовязань за вказаними договорами стверджують наявні в матеріалах справи довіреності, виписки/особові рахунки банку, видаткові та податкові накладні на товарно-матеріальні цінності, що підтверджують використання позивачем продукції купленої в ТзОВ «Галком-Фін»у власній господарській діяльності. Відтак, у суду відсутні підстави вважати неправомірним включення позивачем до складу валових витрат сум, сплачених за відповідні товарно-матеріальні цінності, що використовувались у власній господарській діяльності.

Згідно п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього ОСОБА_3, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно 7.4.4 п.7.4 ст.7 цього ж ОСОБА_3 Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 ОСОБА_3 України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ, за визначенням, наведеним в ст.1 зазначеного ОСОБА_3, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом встановлено, що усі первинні документи по операціях ТзОВ «Галком-Фін»з контрагентом були належним чином оформлені у відповідності до вимог ст.9 ОСОБА_3 України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

З урахуванням зібраних у справі доказів, позивачем доведено правомірність віднесення до складу податкового кредиту податок на додану вартість (260540,03грн.), та доведено безпідставність та необґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем ОСОБА_3 України «Про оподаткування прибутку підприємств»та відповідно нарахування податку на прибуток в розмірі 325675,04 грн.

Відтак, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність фактичного отримання позивачем товарів від ТзОВ «Трейд Опт Торг ЛТД», оскільки позивачем на виконання умов договору отримано видаткові та податкові накладні на суму 1563240,18 грн., в т.ч. ПДВ на суму 260540,03 грн. Позивач здійснив повну оплату по вказаних податкових накладних, про що свідчать банківські виписки в матеріалах справи.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт про результати планової виїзної перевірки ТзДВ «Галком-Фін»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р. № 1142/23-2/23882304 від 20.05.2009р., з висновків якого вбачається, що у перевіряючих зауважень щодо завищення податкового кредиту не було.

Також відповідачем зазначено про порушення позивачем ч.5 ст.203. ч.1.2 ст.215. ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Крім того, як вбачається зі змісту згаданого акту також встановлено і факт нікчемності таких правочинів з посиланням на ст.228 ЦК України.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до листа ДПА України «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними»від 29.09.2010 року №20289/7/16-1617, дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 203 ч.5 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, в системному аналізі цих норм для визнання правочину нікчемним повинні бути наступні умови: 1. Наявність самого правочину. 2. Відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. 3. Наявність умислу на вчинення такого правочину.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсний».

А оскільки відповідач при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Відтак, суд вважає недостатніми для визнання правочинів нікчемними посилання відповідача на висновок експерта № 813 від 08.10.2009 року, оскільки такий здійснювався лише щодо податкових декларацій та розшифровок податкових зобовязань ТзОВ «Трейд Опт Торг ЛТД». Крім цього суд не бере до уваги посилання відповідача на неможливість встановити місцезнаходження директора ТзОВ «Трейд Опт Торг ЛТД»ОСОБА_4 оскільки така обставина встановлена не на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, суб'єкт владних повноважень, відповідно до ч.4 ст.71 КАС України повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14,17,18,49,51,158,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова №0000962302/0/11982 та №0000952301/0/11984 від 04.04.2011р.

3.Стягнути з державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галком-Фін»3 грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.11.2011р.

СуддяКостецький Н.В.