Постанова № 41739831, 17.09.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року о/об 12 год. 24 хв.Справа № 808/3004/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.,

за участю представників

від позивача - М.І. Мельник, О.М. Лучко

від відповідача - Д.В. Гавриленко

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (далі - позивач або ПАТ «ЗАК») до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач або СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.03.2014 №0000104810, №0000094810, №0000084810.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на час перевірки всі первинні документи, що підтверджують фінансово-господарські операція між ПАТ «ЗАК» з ПП «МЕГА-ТРАНС 2009», ТОВ «ТД ВЛАДАР-ХАРКІВ», ТОВ «МАЛАХІТ», ТОВ ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД», ТОВ «ГРАТІОДН 88», ТОВ «ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС», ТОВ «ЕЛЕКТРОСПЕКТОР» були відстутні на підприємстві з поважних причин і на той час змоги їх надати не було, оскільки 25 грудня 2013 року між ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» та адвокатом ОСОБА_4 був укладений Договір про надання юридичних послуг. Необхідністю укладення даного Договору посприяло те, що СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів на підставі Актів про результати планових виїзних перевірок ПАТ «ЗАК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 2010-2012 роки винесла податкові повідомлення-рішення, які в установленому законом порядку ПАТ «ЗАК» оскаржуються в судах. З метою необхідності правового аналізу та надання юридичних консультацій в частині перевірки якості ведення фінансового бухгалтерського, податкового обліку та звітності підприємства і був укладений вищезазначений Договір. На виконання цього Договору та для надання юридичного аналізу адвокату було передано ряд первинних бухгалтерських документів, в тому числі і документи, які необхідно надати СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів відповідно до Наказу №63 від 17.01.2014.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що при проведенні перевірки сум витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, встановлено що ПАТ «ЗАК» мало взаємовідносини з контрагентами, по яким встановлено нереальність господарських операцій та відсутність поставок товарів, послуг.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 17 веренся 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно Довідки АА №711067 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» 25.12.1995 зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, як юридична особа за адресою: 69014, місто Запоріжжя, Шевченківський район, вулиця Димитрова, будинок 44, ідентифікаційний код 00222226 (а.с.11).

На підставі направлень від 14.01.2014 №23, №24, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI та наказів СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів від 14.01.2014 №47, від 17.01.2014 №63 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (код ЄДРПОУ 00222226) з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з контрагентами які наведено у додатку №1 до акту за період з 01.10.2009 по 30.11.2012. За наслідками перевірки складено Акт від 14.02.2014 №66/28-04-48/00222226 (далі - Акт перевірки) (а.с.19-44).

Згідно висновків перевірки встановлено, що позивачем порушено п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР із змінами та доповненнями, та п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, в результаті чого ПАТ «ЗАК» занижено податок на прибуток, що перевірявся, на загальну суму 61 500,00 грн., у тому числі: 1 квартал 2011 року - 18 929,00 грн., 2-3 квартали 2011 року - 17 670,00 грн., 2-4 2011 року - 17 670,00 грн., 3 квартали 2012 року - 252,00 грн., рік 2012 - 24 901,00 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, абз. «а» пп. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, із змінами та доповненнями, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, в результаті чого ПАТ «ЗАК» занижено суму бюджетного відшкодування у розмірі 49 089,00 грн., у тому числі за березень 2011 року - 5 763,00 грн., квітень 2011 року - 4 245,00 грн., липень 2011 року - 13 755,00 грн., вересень 2011 року - 1 610,00 грн., листопад 2011 року - 23 476,00 грн., серпень 2012 року - 240,00 грн.; пп. 16.1.9 п. 16.1 ст. 16, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, із змінами та доповненнями, ненадання платником податків контролюючим органам документів при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, а саме: ПАТ «ЗАК» не надано належним чином завірених копій первинних документів, бухгалтерських та інших документів по взаємовідносинам з контрагентами, які наведено у додатку №1 до акту перевірки, по яким встановлено порушення вимог податкового законодавства.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.03.2014 №0000084810, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції: за штрафними санкціями 1 020,00 грн. (а.с.10), від 03.03.2014 №0000094810, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств: основним платежем 61 500,00 грн., за штрафними санкціями 12 451,50 грн. (а.с.8), від 03.03.2014 №0000104810, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість: за основним платежем 54 224,00 грн., за штрафними санкціями 24 545,50 грн. (а.с.9).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заявки ТОВ «ЕЛЕКТРОСПЕКТОР» виписано ПАТ «ЗАК» рахунок-фактуру від 03.08.2012 №СФ-0000386 всього на суму 540,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 90,00 грн.) (а.с.128), від 21.08.2012 №СФ-0000412 всього на суму 900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 150,00 грн.) (а.с.130); податкову накладну від 31.08.2012 №51 всього на суму 900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 150,00 грн.) (а.с.131), від 16.08.2012 №31 всього на суму 540,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 90,00 грн.) (а.с.132), видаткову накладну від 22.08.2012 №РН-0000429 всього на суму 540,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 90,00 грн.) (а.с.134), від 04.09.2012 №РН-0000448 всього на суму 900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 150,00 грн.) (а.с.136)

За умовами Договору транспортування товару здійснювалось транспортом ТОВ «ЕЛЕКТРОСПЕКТОР», в підтвердження цього до перевірки було надано товарно-транспортні накладні, а саме: від 04.09.2012 (а.с.137, 138).

Товар прийнято ПАТ «ЗАК» та оприбутковано на виробництво, що підтверджується прибутковими ордерами, а саме: №139, 155, (а.с. 133, 135)

Оплата за отримані послуги здійснювалася у безготівковій формі, про що свідчить платіжні доручення, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.127, 129).

Крім того, ПП «МЕГА-ТРАНС 2009» виписано ПАТ «ЗАК» рахунок-фактуру від 19.09.2011 №СФ-0000056 всього на суму 2 840,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 473,33 грн.) (а.с.140), від 15.09.2011 №СФ-0000053 всього на суму 6 820,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 1 136,67 грн.) (а.с.142); податкову накладну від 21.09.2011 №57 всього на суму 2 840,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 473,33 грн.) (а.с.149), від 19.09.2011 №54 всього на суму 6 820,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 1 136,67 грн.) (а.с.150).

Крім того, здійснення поставок товару підтверджується актами здачі-прийому робіт (надання послуг) №ОУ-0000058, №ОУ-0000055 (а.с.143, 146).

За умовами Заявки-договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 19.09.2011 №19/09, від 15.09.2011 №15/09 (а.с.144, 147) транспортування товару здійснювалось транспортом ПП «МЕГА-ТРАНС 2009», в підтвердження цього до перевірки було надано заявку на вилучення транспортних засобів на 19.09.2011, на 14.09.2011 (а.с.145, 148).

Оплата за отримані послуги здійснювалася у безготівковій формі, про що свідчить платіжні доручення, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 139, 141, 151).

Також, ТОВ «ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС» виписано ПАТ «ЗАК» рахунок-фактуру від 09.10.2012 №СФ-0000066 всього на суму 48 692,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 8 115,33 грн.) (а.с.152), від 09.10.2012 №СФ-0000067 всього на суму 32 162,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 5 360,33 грн.) (а.с.156), від 26.09.2012 №СФ-0000062 всього на суму 120 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 20 000,00 грн.) (а.с.160); податкову накладну від 16.11.2012 №5 всього на суму 24 346,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 4 057,67 грн.) (а.с.165), від 01.11.2012 №3 всього на суму 24 346,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 4 057,67 грн.) (а.с.166), від 01.11.2012 №2 всього на суму 16 081,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 2 680,17 грн.) (а.с.167); від 16.11.2012 №6 всього на суму 16 081,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 2 680,17 грн.) (а.с.168), від 10.10.2012 №4 всього на суму 60 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 10 000,00 грн.) (а.с.169).

Крім того, здійснення поставок товару підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000044, №ОУ-0000042, №ОУ-0000043, №ОУ-0000045 (а.с.161-164).

Оплата за отримані послуги здійснювалася у безготівковій формі, про що свідчить платіжні доручення, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 153, 155, 157, 159).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання заявки ТОВ «ТД ВЛАДАР-ХАРКІВ» виписано ПАТ «ЗАК» рахунок-фактуру від 10.01.2011 №7 всього на суму 30 810,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 5 135,00 грн.) (а.с.171), від 24.02.2011 №111 всього на суму 25 470,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 4 245,00 грн.) (а.с.173), від 02.03.2011 №124 всього на суму 34 580,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 5 763,33 грн.) (а.с.175), від 02.06.2011 №326 всього на суму 34 560,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 5 760,00 грн.) (а.с.177), від 06.07.2011 №414 всього на суму 30 810,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 5 135,00 грн.) (а.с.179), від 20.06.2011 №380 всього на суму 17 160,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 2 860,00 грн.) (а.с.181); податкову накладну від 14.01.2011 №12 всього на суму 30 810,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 5 135,00 грн.) (а.с.182), від 09.03.2011 №117 всього на суму 34 580,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 5 763,33 грн.) (а.с.183), від 02.03.2011 №107 всього на суму 25 470,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 4 245,00 грн.) (а.с.184), від 19.07.2011 №56 всього на суму 34 560,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 5 760,00 грн.) (а.с.185), від 25.07.2011 №76 всього на суму 17 160,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 2 860,00 грн.) (а.с.186), від 20.07.2011 №58 всього на суму 30 810,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 5 135,00 грн.) (а.с.187); видаткову накладну від 19.01.2011 №4 всього на суму 30 810,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 5 135,00 грн.) (а.с.189), від 06.04.2011 №135 всього на суму 34 580,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 5 763,33 грн.) (а.с.192), від 21.03.2011 №106 всього на суму 25 470,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 4 245,00 грн.) (а.с.195), від 26.07.2011 №РН-316 всього на суму 30 810,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 5 135,00 грн.) (а.с.197), від 26.07.2011 №РН-317 всього на суму 12 012,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 2 002,00 грн.) (а.с.200), від 01.08.2011 №РН-332 всього на суму 34 560,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 5 760,00 грн.) (а.с.202), від 01.08.2011 №РН-331 всього на суму 5 148,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 858,00 грн.) (а.с.205).

В підтвердження транспортування товару ТОВ «ТД ВЛАДАР-ХАРКІВ» до перевірки було надано товарно-транспортну накладну, а саме: від 06.04.2011 (а.с.206) та заявку на вилучення транспортних засобів на 27.07.2011 (а.с.210)

Товар прийнято ПАТ «ЗАК» та оприбутковано на виробництво, що підтверджується прибутковими ордерами, а саме: №24, №383, №490, №898, №1388, №923, №1445 (а.с. 188, 191, 194, 196, 199, 201, 204)

Оплата за отримані послуги здійснювалася у безготівковій формі, про що свідчить платіжні доручення, копії яких наявні в матеріалах справи (170, 172, 174, 176, 178, 180).

Товар ТОВ «МАЛАХІТ» прийнято та оприбутковано на виробництво ПАТ «ЗАК», що підтверджується прибутковими ордерами, а саме: №294 (а.с. 215).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334/94-ВР) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Приписами п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених п.п.5.3-5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону №334/94-ВР.

За змістом пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94-ВР суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 вказаного Закону: не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом п. 138.8.ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 140.5 статті 140 ПК України визначено, що не дозволяється установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в розділі ІІІ Податкового кодексу України.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону №168/97 «Про податок на додану вартість» (далі - Закону №168/97 ) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (послуг) та основних фондів, незалежно від того, чи такi товари (послуги) та основнi фонди почали використовуватися в оподатковуваних операцiях у межах господарської дiяльностi платника.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями .

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

За правилами абз. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, Законом 168/97-ВР встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація тощо), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту. Норми Закону №168/97-ВР встановлюють право платника податків на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту у разі наявності податкових накладних.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п. 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

З матеріалів справи вбачається, що виконання умов договору підтверджується належним чином оформленою первинною документацією, яка була надана під час проведення перевірки, копії якої долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

Як зазначено у п. 1.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів», затверджених 10.01.2007 наказом Міністерства фінансів України №2 (далі - Методичні рекомендації №2), методичні рекомендації можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків та бюджетних установ).

Відповідно п. 3.1 Методичних рекомендацій №2 надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, наведені правові норми підтверджують, що визначальною умовою правомірності формування валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податків та підтвердження витрат розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наявність у позивача необхідних первинних документів, що дає підстави для включення витрат до складу валових витрат за відповідний період.

Згідно з п.85.1 ст.85 Кодексу забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.85.2 ст.85 Кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З аналізу вищезазначеної норми законодавства вбачається, що платник податків зобов'язаний надати посадовим особам контролюючого документи, що належать до предмету перевірки, однак такий обов'язок платника податку виникає лише після початку перевірки.

Зі ст. 44 ПК України, вбачається, зокрема, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

За нормами п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу уразі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних правових норм слідує, що у випадку ненадання платником податків документів первинного бухгалтерського обліку через 90 днів після направлення відповідного повідомлення, незалежно від причин такого ненадання (окрім(окрім вичерпних випадків, встановлених п. 44.7. ст. 44 ПК України) вважається, що такі документи у платника податків відсутні.

Разом з тим, судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо поважності та характеру причин відсутності у нього первинних та інших документів, в результаті юридичного аналізу адвокатом, оскільки в дійсності не можливо визначити ні конкретний перелік документів, які були передані адвокату, ні періодів їх складання.

Суд також приймає до уваги відсутність таких документів на момент розгляду справи та доказів вчинення дій, направлених на їх відновлення/повернення.

Ненадання позивачем витребуваних документів позбавило можливості реалізувати владні управлінські функції з проведення перевірки та призвело до перешкоджання законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків, не виконання законних вимог такої посадової особи та не забезпечення збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом встановлених строків, що є порушенням п.п. 16.1.9, 16.1.12 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 9 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Суд зазначає, що передача ряду первинних бухгалтерських документів, в тому числі і документів, які необхідно було надати СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів, для юридичного аналізу адвокату не звільняє платника податків від обов'язку забезпечувати збереження таких документів, та не передбачає права платника податків обмежувати владні функції податкового органу в частині проведення перевірки на законних підставах.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000094810 від 03.03.2014, №0000104810 від 03.03.2014.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» 2 050,66 грн. (дві тисячі п'ятдесят гривень 66 копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова